Слов’янськ, місто на сході України, переживає одну з найскладніших фаз війни. Місцеві жителі стикаються з постійними обстрілами з боку російських дронів і ракет, що робить життя в місті небезпечним.
Тетяна, одна з місцевих жительок, зазначає: “Якщо я скажу бігти – біжіть”. Вона і її колега Яша супроводжують журналістів, намагаючись уникнути небезпеки, що нависла над містом. Погода, хоч і похмура, є для них “хорошою”, оскільки дощ ускладнює роботу дронів.
Слов’янськ є частиною українського “поясу фортець”, системи укріплень, яка має на меті захистити території, що залишилися під контролем України. Росія прагне знищити ці міста, що стало одним з ключових питань у переговорах між Україною, Росією та США.
Тетяна та Яша є членами підрозділу безпілотних систем “Гострі картузи”. Вони намагаються відстежувати загрози з повітря, використовуючи свої телефони для отримання актуальної інформації. Вулиці Слов’янська всіяні покинутими автомобілями, які стали жертвами атак дронів.
Незважаючи на постійні обстріли, деякі мешканці все ще залишаються в місті. Ірина, одна з небагатьох, хто працює в кав’ярні, говорить про важкі часи: “Я змушена ходити вулицями й плакати. Як вони можуть таке робити?”. Вона втратила свій будинок, але не має наміру залишати Слов’янськ.
Командир підрозділу “Гострі картузи” Олександр підкреслює, що ситуація в регіоні є критичною. Він вважає, що переговори, які відновилися в Абу-Дабі, поки що не призвели до жодних зрушень. “Ми маємо бути тут, щоб завдати ворогу максимальної шкоди”, – говорить він.
На тлі зростаючої небезпеки, багато людей намагаються евакуюватися. Аліна Ширко, координатор евакуації, зазначає, що ситуація в місті погіршується, і родини змушені залишати свої домівки, рятуючи себе та своїх близьких.
