Джерело: www.unian.ua
Такі дотики нерідко можуть стати причиною подряпин.
Коли люди торкаються цих частин тіла, поведінка кота часто змінюється. Тварина може різко повернути голову й подивитися на руку, почати відходити або неспокійно рухатися, намагаючись уникнути дотиків. Про це розповіла фахівчиня з поведінки котів і старша наукова співробітниця Університету Пердью Мікель Дельгадо. За її словами, якщо проігнорувати ці перші попереджувальні сигнали, кіт може почати кусатися, шипіти або дряпатися.
Формальних досліджень цього питання поки небагато, однак фахівці з поведінки тварин запропонували кілька пояснень, чому коти не люблять дотиків до певних частин тіла.
Коти одночасно є хижаками й потенційною здобиччю для інших тварин. Тому вони особливо захищають ті ділянки тіла, які найбільше ризикують постраждати під час нападу, зокрема живіт. Про це розповіла Сара Елліс, керівниця напряму психологічного благополуччя та поведінки котів благодійної організації International Cat Care.
У животі розташовані життєво важливі органи – печінка, шлунок і кишківник. На відміну від серця й легень, які захищені ребрами, ці органи не мають такого кісткового захисту. Хоча в процесі еволюції у котів сформувався так званий первинний шкірний мішок – складка вільної шкіри та жиру на животі, яка створює додаткову амортизацію й захищає внутрішні органи під час бійок, більшість тварин усе одно сприймають дотики до цієї ділянки як загрозу.
Собаки мають схожу анатомічну будову, але їм рідше доводиться остерігатися більших хижаків. Натомість на котів можуть полювати собаки, міські койоти й навіть хижі птахи, зокрема яструби та сови. Тому захищати живіт для них цілком природно.
Хвіст також належить до вразливих частин тіла. Коли за котом женеться інша тварина, зокрема інший кіт, саме хвіст часто опиняється найближче до переслідувача. Крім того, біля його основи є високий ризик укусу. Через це коти можуть насторожено реагувати на погладжування хвоста, пояснила Елліс.
Є дві можливі причини, чому коти не люблять, коли їм торкаються лап. По-перше, вони необхідні тваринам у небезпечних ситуаціях. У разі загрози коти зазвичай намагаються втекти, і для цього їм потрібні вільні лапи. Якщо ж утекти не вдається, тварина може спробувати відігнати нападника ударами лап і подряпинами. Тому коти від природи не схильні любити, коли їхні лапи обмежують у рухах, пояснила Елліс.
По-друге, лапи котів дуже чутливі. На них є так звані зап’ясткові вібриси (їх ще називають вусами на лапах), а також подушечки пальців, які реагують на різні подразники, зокрема тиск і тепло. Тому не дивно, що багато котів чутливо реагують на дотики до лап, зазначила Дельгадо.
Де котам подобається, коли їх гладятьПід час спілкування з котом краще обирати ділянки, які подобаються більшості тварин: біля основи вух, на щоках і під підборіддям. Там розташовано багато пахучих залоз. Коти труться цими місцями об інших тварин, з якими дружать, тому їм подобається, коли люди гладять їх саме там. Так вони сприймають нас подібно до інших котів, пояснила Дельгадо.
Втім, бувають і винятки. Деяким котам подобається, коли їм чухають живіт. Інші не заперечують проти коротких погладжувань хвоста. Про задоволення вони можуть сигналізувати, притискаючи задню частину тіла до руки людини й піднімаючи хвіст догори.
Більше цікавого про котівРаніше УНІАН писав про те, як зрозуміти, що кіт вважає вас членом сім’ї. Експерти пояснили, які сигнали в поведінці та мові тіла улюбленця свідчать про його прихильність. Розпізнаючи їх, власники можуть краще розуміти свого кота й зміцнювати зв’язок із ним.
Також повідомлялося, на скільки часу можна залишати кішку саму вдома. Попри репутацію самостійних тварин, коти не можуть обходитися без уваги господарів необмежений час. Тривала самотність може негативно позначитися не лише на їхньому емоційному стані, а й на здоров’ї.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Вчені 70 років розводили лисиць із доброзичливим характером і ледь не створили собак
- До Лох-Несса вперше за 500 років повернулися незвичайні мешканці
- У Бразилії відновили ліс на місці ферми та повернули тварин, яких не бачили 100 років
