Президент Росії Володимир Путін оголосив про бажання досягти “вічного миру” з Україною, незважаючи на те, що його країна продовжує військові дії в сусідній державі. Ці заяви прозвучали під час переговорів з представниками США, де Кремль висунув нові вимоги, які, на думку західних лідерів, є неприйнятними.
Путін, який віддав наказ про повномасштабне вторгнення в Україну майже п’ять років тому, заявив, що для досягнення миру необхідно створити “нову довгострокову архітектуру неподільної безпеки та миру”. Це означає, що Росія прагне змінити європейську систему безпеки відповідно до своїх інтересів. Кремль знову підняв питання, яке було висунуте ще в грудні 2021 року, про “проєкти договорів” зі США та НАТО, які передбачали зупинення розширення альянсу на схід і відведення військової інфраструктури НАТО з Центральної та Східної Європи.
Західні лідери відкинули ці вимоги, вважаючи їх ультиматумом. Після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення, ці пропозиції були відкладені, але тепер Кремль знову повертається до них. Помічник Путіна з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив, що Москва планує додати нові елементи до своїх вимог, враховуючи заходи Заходу, які, на думку Кремля, спрямовані на завдання стратегічної поразки Росії.
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас охарактеризувала російські вимоги як “пастку”, яка відволікає увагу від необхідності досягнення припинення вогню. Вона підкреслила, що пріоритетом має бути мирна угода, а питання безпеки в Європі можуть обговорюватися лише після цього.
Кремль не виявляє бажання залучати європейські країни до переговорів, критикуючи їх за військову підтримку України. Однак після недавніх переговорів у Москві представник США Стів Віткофф зазначив, що Путін готовий розглянути участь європейських представників у наступному раунді мирних переговорів. Проте в Кремлі заявили, що остаточне рішення ще не ухвалене.
Путін демонстрував впевненість під час переговорів, оскільки США активно шукають можливості для укладення угоди, а європейські лідери розглядають варіанти контактів з ним. Минулого місяця він отримав дзвінки від лідерів Норвегії та Фінляндії, а наступного тижня планується його зустріч з Дональдом Трампом та Сі Цзіньпіном на саміті АТЕС у Китаї. Російські ЗМІ порівнюють цю зустріч із історичними переговорами між Сталіним, Рузвельтом і Черчиллем у 1945 році.
Незважаючи на ці дипломатичні зусилля, Росія зазнала значних втрат на полі бою, а її економіка стикається з серйозними викликами. Українські удари безпілотниками продовжують завдавати шкоди російським нафтопереробним заводам, що викликає побоювання щодо дефіциту пального. Проте Путін поки що не має наміру припиняти бойові дії.
