У Львові відбулася конференція, присвячена 50-річчю заснування Української Гельсінської групи (УГГ), в якій взяли участь дисиденти з України та інших країн, зокрема Вірменії, Ізраїлю, Латвії та Польщі. Під час заходу обговорювали важливість правозахисної діяльності та внесок УГГ у боротьбу за права людини.
Один з учасників конференції висловив ідею про створення Музею геноцидів Росії в Україні або Польщі, що могло б стати свідченням масових злочинів Росії в XX столітті. Дисиденти, які 50 років тому виступили проти російської імперії, підкреслили, що їхня боротьба не була марною і продовжилася іншими політв’язнями.
Конференція проходила в Українському католицькому університеті, де зібралися всі 10 членів-засновників УГГ, серед яких Микола Руденко, Олесь Бердник, Петро Григоренко та інші. Вони обговорили досвід організації та важливість її діяльності в контексті української історії.
Йосиф Зісельс, голова Асоціації єврейських організацій і громад України, приєднався до УГГ у серпні 1978 року, але через чотири місяці був арештований КДБ. Він зазначив, що важливо було продовжувати спротив і правозахисну діяльність, навіть у умовах репресій.
УГГ, заснована 9 листопада 1976 року, налічує 41 члена, з яких 10 стали засновниками. Ця організація стала важливим етапом у боротьбі за права людини в Україні, адже її учасники контролювали виконання Гельсінських угод щодо прав людини.
Мирослав Маринович, один з засновників УГГ, підкреслив, що ідея створення групи була геніальною у своїй простоті. Він нагадав, що попри репресії, знайшлися відчайдухи, які вирішили взяти на себе відповідальність за контроль за виконанням прав людини в СРСР.
Зісельс також зазначив, що українські дисиденти в кінці 70-х років складали половину всіх дисидентів у СРСР, що підкреслює масштаб їхнього спротиву. Вони боролися не лише за свої права, але й за права інших народів, що підкреслювало їхню солідарність.
Конференція завершилася обговоренням сучасних викликів у правозахисній діяльності, де сучасні активісти поділилися своїм досвідом та дослідженнями, наголошуючи на необхідності продовжувати боротьбу за права людини в Україні.
