Головна Новини Країни Чому тунель під Дніпром не врятує Київ зараз: експертка закликала готуватися до...

Чому тунель під Дніпром не врятує Київ зараз: експертка закликала готуватися до транспортного колапсу

2
0

Джерело: tsn.ua

Інженерка Анна Мінюкова розповіла про будівництво тунелю під Дніпром / © ТСН

Зміст

  • Тунель під Дніпром: що насправді означають переговори з Robbins
  • Транспортного колапсу не уникнути: що буде з мостами Києва
  • Киянам доведеться змінювати маршрути, роботу та, можливо, місце проживання
  • Чи може Київ запустити річковий транспорт замість мостів
  • Robbins пропонує техніку, але тунель ще не спроєктований
  • Тунель може стати платним: хто фінансуватиме будівництво і відповідатиме за переправу
  • У Києві заявили про підготовку проєкту тунелю під Дніпром та переговори з американською компанією Robbins, яка готова надати тунелепрохідницьке обладнання, навчити українських спеціалістів і забезпечити технічний супровід. Однак поки невідомі ані маршрут майбутньої переправи, ані її вартість. Про джерела фінансування та терміни реалізації теж не йдеться.

    Інженерка шляхів сполучення, PhD у галузі будівництва та цивільної інженерії Анна Мінюкова пояснила ТСН.ua, чому наразі немає ознак реальної готовності до будівництва, а Києву потрібно готуватися до тривалих проблем із транспортним сполученням між берегами Дніпра.

    Тунель під Дніпром: що насправді означають переговори з Robbins Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України повідомило про робочу зустріч із представниками американської компанії Robbins, яка виробляє тунелепрохідницьке обладнання. Сторони обговорили підготовку проєкту тунелю під Дніпром у Києві. За інформацією відомства, компанія готова надати необхідну техніку, організувати навчання українських фахівців і забезпечити технічний супровід робіт.

    У міністерстві пояснюють необхідність альтернативної переправи російськими ударами по мостах столиці. Наступними етапами, за заявою уряду, мають стати визначення маршруту, проведення геологічних досліджень, розрахунок технічних параметрів, підготовка техніко-економічного обґрунтування та пошук фінансування. Проте, як зауважує Анна Мінюкова, сама поява американської компанії в переговорному процесі ще не означає, що Україна перейшла до реального проєктування чи будівництва.

    «Здебільшого складається враження, що уряд не готовий до можливого розвитку негативного сценарію з атаками на мости та складним трафіком. Подібні заяви створюють інформаційний шум, дають надію на швидке вирішення ситуації і відволікають від реальних проблем», — зазначає експертка у коментарі ТСН.ua.

    За її словами, ідею будівництва тунелю під Дніпром активно розглядали ще 2022 року, але через те, що значна частина інформації про мости та інфраструктуру підпадає під документи для службового користування або державну таємницю, суспільство почуло про цю ідею лише зараз, після ударів РФ по столичних переправах.

    «Наразі відсутні будь-які фактори, які свідчили б про реальну готовність до подібного будівництва», — наголошує Мінюкова.

    Транспортного колапсу не уникнути: що буде з мостами Києва Для киян новина про тунель може звучати як обіцянка швидкої альтернативи мостам, які зазнали пошкоджень. Проте, за оцінкою експертки, розраховувати на швидке будівництво нової переправи не варто. А головною проблемою залишається захист наявної інфраструктури від російських атак.

    «Єдиним можливим захистом для мостів є протиповітряна оборона, про дефіцит ракет для якої регулярно заявляє президент. На жаль, якщо така тенденція продовжуватиме зберігатись, а російські ракети і далі удосконалюватися — транспортного колапсу не уникнути», — попереджає Мінюкова.

    Вона наголошує, що навіть будівництво нових переправ не гарантуватиме безпеки транспортного сполучення.

    «Навіть будівництво нових комбінованих переправ, яке нещодавно розпочалось, не змінить ситуації — вони так само можуть бути уражені або навіть зруйновані ворожими атаками», — зазначає експертка.

    Критичні проблеми з транспортом у Києві вже існують. Як нагадує Мінюкова, внаслідок ракетних уражень не курсує метро зеленою гілкою через Південний міст, строки відновлення не надто оптимістичні, а замість звичних шести смуг руху запущено лише одну. Аналогічна ситуація з обмеженням пропускної здатності виникла і на Північному мосту.

    «Знижується пропускна здатність, і логічно, що наявні мости не зможуть пропускати увесь той транспорт, що й до атак», — пояснює вона та додає, що за таких умов Києву доведеться ухвалювати непопулярні рішення, зокрема обмежувати рух приватного транспорту мостами в години пік.

    «Місту разом з державою необхідно ухвалювати непопулярні рішення, — наприклад, обмежувати рух приватного транспорту мостами у години пік. Це дозволить більшій кількості людей пересуватись між берегами, не стоячи у заторі разом з усіма», — вважає експертка.

    А для цього потрібна не лише відповідна організація дорожнього руху, а й моральна підготовка киян до необхідності пересісти з власних автомобілів на громадський транспорт, зазначає Мінюкова.

    Киянам доведеться змінювати маршрути, роботу та, можливо, місце проживання Для організації перевезень між берегами Дніпра Києву знадобиться більше громадського транспорту та водіїв. За словами експертки, місто наразі активно шукає водіїв автобусів, а від уряду очікують збільшення відсотка бронювання для таких працівників. Вона пояснює, що через відсутність повноцінного бронювання від 2022 року більшість водіїв перебувають на фронті.

    Однак навіть розширення автобусного парку не розв’яже всіх проблем, якщо пропускна здатність мостів буде обмежена, а транспортний потік залишатиметься великим. Тож, на думку інженерки, людям потрібно вже зараз говорити про можливі зміни звичного способу життя та логістики.

    «Людям потрібно чесно говорити, що з початком атак на мости рух між берегами буде ускладненим: можливо, хтось має можливість змінити місце роботи або проживання, щоб не бути прив’язаним до щоденного перетинання мостів», — зазначає експертка.

    Вона звертає увагу, що подібні проблеми вже особливо актуальні для Запоріжжя, яке, за її словами, менше з’являється в інформаційному просторі, хоча ситуація з мостами там складна.

    «Більш актуальна ситуація з цим у Запоріжжі, яке менше з’являється в інформаційному просторі. Проте по Запорізьким мостам майже не щодня наносяться удари КАБами, а жителі лівого берегу серйозно почали задумуватись про необхідність евакуації. Для Запоріжжя питання логістики мостами більш актуальне через близькість до лінії фронту», — розповідає Мінюкова.

    Чи може Київ запустити річковий транспорт замість мостів Ще одним варіантом альтернативного сполучення між берегами Дніпра може бути річковий транспорт. Однак експертка застерігає, що його запуск не є простим рішенням, що реалізується за кілька днів. Адже окрім самих суден, необхідна інфраструктура. Зокрема, причали, під’їзні шляхи та місця для стоянки транспорту.

    «Точкові рішення щодо запуску річкового транспорту можливі, але вони не такі прості як здається. Навігація Дніпром закрита від 2022 року, судна відтоді не проходили жодного технічного обслуговування, не можна просто пустити їх на воду, не маючи усіх відповідних дозволів, які гарантували б безпеку. Для цього також необідні причали, під’їзді шляхи та місця для стоянки транспорту, це все окрема інфраструктура, яку неможливо реалізувати в один день і яка, з рештою, не зможе дати повноцінного ефекту», — пояснює експертка.

    Robbins пропонує техніку, але тунель ще не спроєктований Поки остаточно незрозуміло і залучення американської компанії Robbins на етапі, коли, за офіційною інформацією, ще необхідно визначити маршрут тунелю, технічні параметри, провести геологічні дослідження та розрахувати вартість проєкту.

    Так, Robbins спеціалізується на виробництві тунелепрохідницького обладнання, проте, на думку Мінюкової, передусім слід визначити інженерні потреби, порівняти можливі варіанти реалізації та лише після цього обирати технології й обладнання.

    За повідомленням міністра, йдеться саме про те, що компанія готова надати необхідну техніку, організувати навчання українських спеціалістів та забезпечити технічний супровід робіт. Водночас далі йдеться про залучення джерел фінансування.

    Вартість тунелепрохідницького обладнання залежить від діаметра, геологічних умов, глибини залягання, комплектації та допоміжного обладнання. Як приклад Мінюкова наводить контракт, укладений у травні 2026 року з Robbins на постачання тунелепрохідницького комплексу типу EPB діаметром 9,26 м для проєкту мідного рудника Santa Cruz у США. Його вартість становила 64,71 млн доларів, або близько 3 млрд грн.

    Експертка також звертає увагу, що на ринку є інші виробники тунелепрохідницького обладнання, зокрема німецька компанія Herrenknecht AG.

    «Наразі міністерство відштовхується не від потреби, а від пропозиції», — підсумовує Мінюкова.

    За її словами, спочатку потрібно визначити всі вихідні дані, провести техніко-економічне порівняння кількох варіантів із залученням різної техніки, обрати найбільш доцільний варіант, виконати повноцінне проєктування, яке пройде експертизу, визначити кінцеву вартість проєкту, обрати генпідрядника, і лише тоді вирішувати, якою саме технікою виконуватимуть роботи.

    «Інакший підхід сам по собі створює дискримінаційні умови і не є прозорим», — наголошує експертка.

    Тунель може стати платним: хто фінансуватиме будівництво і відповідатиме за переправу Поки невідомо, хто буде замовником, власником і оператором майбутнього тунелю, а також за які кошти його будуватимуть. За оцінкою Мінюкової, якщо проєкт перейде до реалізації, замовником, найімовірніше, могло б виступити Агентство відновлення. Проте питання фінансування та подальшої експлуатації залишається відкритим.

    Вона наголошує, що тунель — складна інженерна споруда, в якій необхідно передбачити протипожежні системи, резервну вентиляцію, сценарії реагування на аварії та інші системи безпеки. Для цього потрібні досвідчені фахівці.

    Мінюкова вважає державно-приватне партнерство найкращим форматом для реалізації таких проєктів. Водночас якщо тунель стане єдиним або єдиним безпечним варіантом руху через Дніпро, платний проїзд, на її думку, буде неприпустимим.

    «Державне-приватне партнерство найкращий формат для таких проєктів. Але в умовах, коли це має стати єдиним чи єдиним безпечним варіантом руху через Дніпро — платний проїзд не є допустимим», — зазначає Мінюкова.

    За іншого сценарію експертка допускає формат DFBO (Design-Finance-Build-Operate), за якого приватний партнер фінансує проєкт, відповідає за проєктування, будівництво, обслуговування та отримує довгострокове право на доступ до об’єкта.

    Ця модель пов’язана з концепцією LCC (Life Cycle Contracts) — контрактів життєвого циклу. Бізнес у такому разі не лише реконструює або будує об’єкт, а й управляє ним протягом визначеного договором терміну або до повернення інвестованого капіталу. Це створює для приватного партнера стимул застосовувати ефективні рішення ще на стадії проєктування, адже економія на експлуатації може стати його доходом.

    Однак експертка застерігає від ризику, що держава може взяти на себе фінансові зобов’язання, які не вдасться компенсувати, якщо тунель виявиться непопулярним серед користувачів.

    «Головне в такому форматі не залишитись державі в боргах, якщо раптом ніхто не захоче користуватись платним тунелем», — наголошує Мінюкова.

    За її словами, місту та державі потрібно вже зараз готуватися до того, що логістика між берегами Дніпра буде ускладненою, а звичний комфорт доведеться змінювати.

    «Продовжуючи п’ятий рік жити у такій війні, неможливо продовжувати зберігати увесь той комфорт до якого ми звикли», — підсумовує Анна Мінюкова.

    Нагадаємо, напередодні через пошкодження внаслідок нічної російської атаки Києва, закрили Північний і Південний мости столиці.

    Раніше радник президента України з питань оборонних технологій Сергій Бескрестнов («Флеш») зазначав, що поромні та понтонні переправи у Києві можуть бути лише аварійним рішенням для перевезення дуже важливих вантажів. Але такі конструкції вразливі до ударів дронів і ракет. Водночас альтернативою він назвав саме тунель під Дніпром.




    реклама у Нововолинськ