Днями, міністр оборони Японії Томомі Інада добровільно написала заяву про власну відставку. За брехню. У якій її викрили журналісти. Ну, що ж. Мужнє рішення порядної і відповідальної (хоча й полюбляє брехонути) японської жінки. Це не кожному дано.
А у нововолинській місцевій владі цього не дано нікому. Іще жоден керівник у міських органах самоврядування не подав у відставку за неправду, яка щодня фонтанує зі «жовтого дому» – із вуст найвищих службовців місцевої влади – через комунальні чи інші ЗМІ, або в інші способи. На засіданнях, скажімо, нарадах, брифінгах, звітуваннях, інтерв’ю тощо. Якби це сталося, то їм (найвищим посадовцям), доводилося б писати заяви про свою відставку по 10 разів поспіль, впродовж одного робочого дня, а може й набагато частіше.
Судіть самі. 14 червня члени ГО «Україна + Польща» провели авторейд вулицями Нововолинська і написали інформзапит міському голові В. Сапожнікову у якому просили повідомити – а коли ж у нашому місті буде виконано «ЗУ Про декомунізацію»? Підтверджений аж двома рішеннями сесій місцевих депутатів №№ 818 від 24 травня 2016 року та 1243 від 01 грудня 2016 року.
Мер, не мудруючи лукаво, відповів, що закон України про декомунізацію у Нововолинську виконано. «Може й так» – подумали ми. Проте, знаючи буйну уяву міського голови та його фантастичне партійне минуле, вирішили перевірити, (вибірково) вулиці Р.Шухевича (Галана) та митрополита А.Шептицького (Піонерську).
Ми не помилились: на тих вулицях, вірніше на фасадах будинків де закріплені таблички з назвами – і песик не валявся! Якщо пан-товариш мер вважають, що одними тільки рішеннями сесій міської ради, без зовнішньої заміни назв на стінах житлових та інших споруд, можна віртуально і з гонором звітувати про виконання закону Держави Україна, то вони дуже глибоко помиляються.
Ми – першорухівці і патріоти своєї Батьківщини, що разом із іншими принесли свободу і незалежність у Нововолинськ, ніколи не ставали під чужі прапори! Як і публічно про це нікому і ніколи не заявляли. Ми не перебігали із однієї правлячої партії в іншу, пристосовуючись до змінюваності політичних кон’юктур та надаючи послуги все новим та новим «господарям» країни.
Звичайно, будуть суди. І ми таки змусимо, місцеву колабораціоністську владу виконувати ухвали й нормативні акти законодавчої, виконавчої та судової гілок влади України. Саме через радянищину у політичній еліті путінської Росії і напав «старший брат» на нашу Українську Державу. Який ладен бути без голови (зі слів В.Лєніна), але не без України.
Саме із неї, колишньої Московії, яку у середньовічній Європі називали «країна Моксель» – правонаступниці Золотої Орди, і пришли до нас корупція, хабарництво, дика лайка, пиятики, крадіжки та вождизм. Страшним лихом для міської громади стало кумівство, свояцтво, земляцтво та «паркетний легіон слуг» міського голови. Який до цих пір існує і процвітає у Нововолинську за цілковитої згоди місцевих владних керівників та підтримки бригади «червоних директорів» – колишніх комуністів. Які до цих при посадах і владі. І саме у сьогоднішніх боях на Сході, у святій війні із чужинцями проти імпортованого від північного сусіда вселенського зла, і гинуть найкращі сини та дочки нашого українського народу.
Шкода тільки, що обрані міською громадою Нововолинська місцеві депутати цього не розуміють, і виявились зовсім не такими, якими вони пропонували себе виборцям у передвиборчих програмах та агітках. Брехня і зажерливість – речі заразні. Хочете змін на краще, земляки? Змінюйтеся самі!
30.07. 2017 року
Голова ГО «Україна + Польща», член територіальної громади А. БІДЗЮРА
Член ГО «Україна + Польща», член територіальної громади З. КОЛБУН
