Джерело: www.radiosvoboda.org
Чому Одеса? Виділимо принаймні п’ять причин.
По-перше, як говорить міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні, «це місто має сильний італійський культурний відбиток і є частиною нашої ідентичності». Політик має на увазі видатних архітекторів – братів Франческо та Джованні Баттіста Фраполлі, Франческо Боффо, Джорджо Торрічеллі. На початку XIX століття ці зодчі були авторами проєктів з розбудови міста-перлини півдня України та спорудили відомі палаци у класичному стилі. Через два століття на місце архітекторів-розбудовників в Україну їдуть італійські архітектори-відбудовники.
Мішки з піском біля будівля Одеського національного академічного театру опери та балету у час масштабного вторгнення Росії до України. Одеса, 22 червня 2022 року
По-друге, Італія відіграла важливу роль для внесення у січні 2023 року історичного центру Одеси до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. «Італійська делегація в Комітеті ЮНЕСКО активно просувала це питання і виступала за те, щоб Одесу захистили», – стверджує Іван Ліптуга, директор департаменту культури, міжнародного співробітництва та євроінтеграції Одеської міської ради.
Пошкоджений під час російського ракетного обстрілу Спасо-Преображенський собор в Одесі, 23 липня 2023 року
По-третє, у приморському місті проживає помітна спільнота італійців.
Будівля Одеського національного театру опери та балету
І по-п’яте, пожвавлення зв’язків може сприяти взаємній підтримці, адже Рим й Одеса конкурують за місце проведення всесвітньої технологічної виставки EXPO-2030.
Потьомкінські сходи. Відзначення Дня Державного Прапора України в Одесі, 23 серпня 2014 року
За даними Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, внаслідок широкомасштабного вторгнення станом на 16 жовтня 2024 року в Україні поруйновані 457 культурних об’єктів. Найбільше пошкоджень зареєстрували на Донеччині (123), Харківщині (73) та Одещині (50).
До «Лабораторії» увійшли авторитетна Міланська агенція архітекторів Triennale та Римський музей сучасного мистецтва MAXXI за підтримки МЗС Італії й Міністерства культури. У Міністерстві зовнішньої політики призначений спеціальний посланець з питань реконструкції в Україні – колишній посол Італії в Києві Давіде Ла Чечілія. Цей крок став офіційною заявкою про участь італійської сторони у відновленні, зокрема й Собору. Радіо Свобода контактувало з чільним посланцем та учасниками проєкту, але вони відмовились від інтерв’ю. Посадовці послалися на зайнятість або на «велику кількість залучених суб’єктів та невизначеність багато чого».
Пошкоджений під час російського ракетного обстрілу Спасо-Преображенський собор в Одесі, 23 липня 2023 року
За даними джерел Радіо Свобода, ці кошти італійці виділили ще наприкінці 2023 року. Однак у місце призначення перший транш – близько 100 тисяч євро за посередництва ЮНЕСКО – прийшов у травні 2024 року. На решту грошей ще чекають. Як пояснюють посадовці в Італії, система працює так: Італія дає фінанси, якими розпоряджається ЮНЕСКО і які потім витрачає Україна (Одеса).
Через тривалу затримку іноземних економічних ресурсів власниця структури – Одеська єпархія УПЦ (МП) однак приступила до дій. «У Соборі впродовж цього часу (з моменту часткового руйнування пройшло тоді 10 місяців) за кошти прихожан зробили майже все, що входило у згаданий контракт. Бо в угоді йшлося про терміновий дах, але він не був потрібен. Місцеві будівельники переробили поруйнований дах на постійний», – розповів подробиці для Радіо Свобода Іван Ліптуга, директор департаменту культури, міжнародного співробітництва та євроінтеграції Одеської міської ради.
Поки що виконані роботи на 80 тисяч євро: в обсягах собору – це крапля в моріІван Ліптуга
Посприяти розблокувати ситуацію долучилися італійські парламентарі, які відвідали Одесу на початку жовтня цього року.
Голова делегації, депутат від правоцентристської проурядової партії «Вперед, Італіє!» Джорджо Мулè за підсумками поїздки у розмові з Радіо Свобода повідомив: «Ми відвідали Спасо-Преображенський собор, щоб зрозуміти масштаб руйнувань, ми поговорили з духовенством храму. Розглянули також процедури ЮНЕСКО, які досі не дозволяють завершити частину тих робіт, на які гроші вже виділили. Йдеться про внутрішні процедурні моменти ЮНЕСКО. Профільні італійські інституції продовжують тиснути на організацію, щоб пришвидшити процес відновлення собору і дотримуватися зобов’язань, які взяла на себе Італія».
Пошкоджений під час російського ракетного обстрілу Спасо-Преображенський собор в Одесі, 23 липня 2023 року
«Хочеться всього й зразу, а отримуєш…»
Йдеться про внутрішні процедурні моменти ЮНЕСКОДжорджо Муле
Але керівництво Одеси вже обговорює з чільними представниками Італії, які саме пошкоджені будівлі беруться фінансувати коштом італійців. «Створена наглядова рада з представників місцевої влади Одеси та італійської сторони і розглядаються три напрямки співпраці: відновлення кількох будинків-історичних пам’яток та культурних закладів, розробка комплексної документації щодо об’єктів ЮНЕСКО (це документація, яка потрібна для управління об’єктами Всесвітньої спадщини) і третє – це підтримка освітніх проєктів у сфері збереження культурного надбання (підготовка профільних фахівців)», – повідомив Радіо Свобода посадовець Одеської міськради Іван Ліптуга.
За його словами, йдеться про можливу реконструкцію італійським коштом від 5 до 11 пошкоджених палаців. Але й з цим проєктом не все просто. Що саме доручати відбудовувати італійцям? Між Одеською обласною адміністрацією, міською радою та Міністерством відновлення й інфраструктури України точаться дискусії. Міська рада наполягає на відновленні культурних об’єктів міста – обласна адміністрація прагне внести до списку лікарні, бомбосховища й системи міліорації сільського господарства.
Бюрократія все гальмуєІван Ліптуга
Одеська міська рада ставить на меті зосередити ці ресурси – близько 45 мільйонів євро, уточнює посадовець – саме на відновленні історичної спадщини міста. Тобто, завдання номер один – не розпорошувати фінанси на портову інфраструктуру чи сільське господарство. «Бо вийде як із Собором: хочеться всього й зразу, а отримуєш нічого і поступово», – застерігає Іван Ліптуга, директор департаменту культури, міжнародного співробітництва та євроінтеграції Одеської міської ради.
Підготовка фахівців-реставраторів Тим часом сторони започатковують навчальні проєкти з підготовки українських спеціалістів для керування та проведення, зокрема, реставраційних робіт культурних споруд. Про перебіг процесу йшлося 10 жовтня 2024-го на конференції в Сенаті Італії, де зібралися деякі політики, підприємці-архітектори та представники академічних кіл з двох країн. Одним з початківців на цьому шляху стала італійська Фундація EULO при університеті міста Бреша. Вони почали співпрацю з українськими вишами, але наголошують: «Ми не виступаємо менторами, які лише повчають, ми прагнемо взаємного обміну досвідом з українськими колегами».
Конференція у Сенаті Італії з приводу планів реконструкції в Україні, Рим, 10 жовтня 2024 року
Наше завдання – створити навчальні курси для техніків, інженерів-архітекторів, реставраторівМауріціо Тіра
Поки що планують запустити онлайн-курси з теорії, бо, кажуть, логістично це швидше й простіше. Надалі йтиметься про конкретні проєкти на місцях. Наприклад, слід реконструювати певну будівлю історичного значення, тоді готуватимуть окремий план. «Звісно, відбудова об’єктів, коли тривають бомбардування – це великий виклик, але наше зобов’язання – передати українським партнерам стандарти ЄС у сфері реконструкції, щоб відбудовчі процеси рухалися з дотриманням норм законодавства країн Євросоюзу», – додав Мауріціо Тіра.
Пошкоджений під час російського ракетного обстрілу Спасо-Преображенський собор в Одесі, 23 липня 2023 року
- 3D моделювання церков для отримання цифрової документації в разі пошкодження у воєнний час,
- підтримка з боку «Підрозділу карабінерів для збереження культурної спадщини», щоб сприяти пошуку вкрадених культурних цінностей,
- допомога у збереженні цифрової документації про історичне надбання України, передаючи відповідні дані на сервери євроспільноти,
- сприяння Італійської асоціації реставраторів Assorestauro в наданні навчальної і технічної підтримки українським експертам, управлінцям історичних об’єктів.
Делегація фахівців асоціації Assorestauro влітку минулого року перебувала в Києві і провела дводенний семінар на тему реставрації та реконструкції. Йшлося про відновлення історичних палаців, пошкоджених внаслідок землетрусів і природних катаклізмів, які регулярно трапляються на Апеннінах. Зміцнення будівельних структур, щоб запобігти обвалам, очищення поверхні й методи реставрації фасадів. Ця сама організація здійснила і тривимірне моделювання кількох київських церков.
Повноцінна відбудова – після війни? За даними міністра закордонних справ Антоніо Таяні, від початку повномасштабного вторгнення російської армії допомога Україні включно з військовими пакетами та внеском італійців у рамках ЄС становить понад 2 мільярди євро. Порівняно з іншими країнами ЄС, Італія далеко поза десяткою провідних донорів України, які надають фінансову та військову підтримку. Деякі опоненти урядової більшості та експерти закидають, що разом з планами нагальної реконструкції слід збільшувати й зосереджувати увагу на військовій підтримці Києва. Для справжнього відновлення українських міст, кажуть, треба допомогти вигнати противника й гарантувати безпеку в Україні.
Пошкоджений під час російського ракетного обстрілу Спасо-Преображенський собор в Одесі, 23 липня 2023 року
На думку журналіста Антоніо Альбанезе, міжнародного оглядача інформагентства AGCNEWS, Рим надав Україні зброї стільки, скільки зміг – годі сподіватися на більше.
Італія – на 17-му місці серед країн-контриб’юторів військової допомоги УкраїніАнтоніо Альбанезе
Член проурядової більшості в парламенті, депутат Джорджо Мулè підтвердив у коментарі: «Якщо говорити про військову допомогу, то що могли, вже зробили, навіть жертвуючи нашою безпекою. Ми погодилися, серед іншого, у дев’яти пакетах військової допомоги передати Україні дві зенітно-ракетних батареї SAMP/T».
Уряд Джорджі Мелоні відстоює заборону для ЗСУ наносити удари по військових об’єктах в Росії. І поки у цьому питанні не буде згоди Парижа, Берліна, Лондона, а головне Вашингтона, не слід чекати позитивної відповіді з берегів Тібру, дають зрозуміти політики. Взагалі у римських палацах влади більше схильні говорити про дипломатію й реконструкцію, ніж про військові зусилля Києва та ЄС у вигнанні російського агресора з України.
«Стосовно дозволу бити по Росії, то Рим діє спільно з іншими країнами НАТО. Ми підтримуємо вступ Києва в НАТО з перспективою розв’язання конфлікту для досягнення справедливого миру з гарантуванням територіальної цілісності України. Італія прагне бути попереду в дипломатичному процесі вирішення війни. Хотілося б уникнути застосування західних ракет по Росії, бо це призведе до брутальнішого протистояння з боку Росії. Тож ми надаємо перевагу дипломатичним переговорам, ніж застосуванню далекобійної зброї по Росії», – сказав Радіо Свобода Джорджо Мулè, заступник спікера нижньої палати депутатів парламенту.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
