Джерело: tsn.ua
Очікування, що комета стане яскравішою за Венеру, не справдилося — 24 жовтня вона зникла.
Про це пише Daily Mail.
Останніми, хто бачив комету, стали сонячна і геліосферна обсерваторія НАСА (SOHO). Карл Баттамс, керівник проєкту NASA Sungrazer, зазначив, що на момент, коли SOHO зафіксувала комету, вона, ймовірно, вже була розрізаною масою уламків. Баттамс також підкреслив, що комета C/2024 S1 є околосонячною, оскільки проходила в межах 11% відстані від Землі до Сонця і повністю випарувалася.
Комета проявила ознаки нестабільності ще до свого зникнення, включаючи викид пилу, що вказувало на фрагментацію ядра. Це явище не є унікальним для комет, але свідчить про те, що крижані тіла починають розпадатися. Астроном Генріх Крейц, який в кінці 1880-х років першим дав назви кометам, також вивчав їх наближення до Сонця.
Деякі комети слідують однією й тією ж орбітою і можуть бути частинами однієї й тієї ж комети, яка неодноразово розпадалася. Європейське космічне агентство зазначило, що первісна комета та її фрагменти могли не раз розпадатися, обертаючись навколо Сонця з періодом близько 800 років. Цю групу комет назвали кометами Крейца.
Околосонячні комети, ймовірно, спостерігалися ще в 371 році до нашої ери. Комета, яку бачили Аристотель та Ефор, могла бути околосонячною кометою Крейца. Комета C/2023 A3, також відома як Цучиншань-Атлас, також наблизилася до Землі цього місяця. Астрономи припустили, що вона здійснює один оберт навколо Сонця кожні 80 000 років, що робить її нинішню подорож через нашу Сонячну систему першою з того часу, як люди почали покидати Африку.
A3 було виявлено дослідниками минулого року, і вперше її спостерігали в китайській обсерваторії Пурпурна гора та телескопі Атлас в Південній Африці. Вважається, що комета походить з обличчя Оорта — гігантської сферичної крижаної оболонки, яка оточує нашу Сонячну систему, її вік складає близько 4,5 мільярдів років, а діаметр може досягати 25 миль.
Доктор Грегорі Браун, старший науковий співробітник з астрономії в Королівській обсерваторії в Грінвічі, сказав, що ця комета прилетіла з дуже віддаленої частини нашої Сонячної системи, з місця, яке називають обличчям Оорта. «Вона містить безліч частинок, які залишилися від формування Сонячної системи. Час від часу одна з цих частинок буде підштовхуватися в бік Сонячної системи, де вона може опинитися на дуже, дуже довгій орбіті», — додав Браун.
Нагадаємо, на Місяці приблизно 100 мільйонів років тому існував океан розплавленої магми. У процесі охолодження в магматичному матеріалі утворювалися кристали, які піднялися на поверхню, формуючи місячну кору. Ці знахідки підтримують теорію, що Місяць утворився внаслідок зіткнення Землі з іншим об’єктом.
Читайте також:
