Джерело: Нововолинська міська рада
З початку 2024р. по Нововолинській, Іваничівській, Павлівській, Поромівській, Литовезькій ТГ зареєстровано 7 випадків сказу у тварин: 4 коти і 3 собаки. У листопаді 2024р. по Нововолинській громаді випадок сказу у домашніх тварин реєструється вдруге; в червні 2024р. реєструвався випадок захворювання на сказ собаки в с.Грибовиця.
Сказ – особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, яке може вражати всіх теплокровних тварин (хворіють всі види домашніх, сільськогосподарських та диких тварин). Захворювання характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і закінчується смертю.
Джерелом збудника (вірусу) сказу є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною, через покуси, ослиненя, подряпини, вражаючи здорових тварин та людей. Тривалість інкубаційного періоду (від моменту зараження до перших проявів хвороби) від 3 міс до 1 року і залежить від багатьох факторів – місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом); кількості й активності вірусу, що потрапив у рану; віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих). З місця укусу вірус по нервовій тканині поширюється до головного та спинного мозку .
Нажаль, після появи симптомів, захворювання практично завжди закінчується летально. Загибель тварини або смерть людини наступає внаслідок дихальної недостатності.
Основним джерелом вірусу сказу в природі, є лисиця червона, яка є найбільш масовим видом хижаків в Україні – приблизно 70% від загальної кількості хижаків. Хвора на сказ лисиця за добу пробігає 10-15 км, контактуючи з безмежною кількістю різних видів тварин і, в першу чергу, з собаками, котами, худобою, яка утримується на пасовищах. А це, в свою чергу, збільшує питому вагу хворих на сказ свійських тварин та наближає сказ до людини.
Потенційним джерелом розповсюдження сказу є бездоглядні собаки і коти, чисельність яких за останні роки набуває тенденції до збільшення, а також собаки та коти, власники яких порушують правила їх утримання (не проводяться профілактичні щеплення проти сказу).
Як розпізнати хвору на сказ тварину. Головна ознака хворих тварин – зміна поведінки. Дикі тварини втрачають обережність, з’являються в населених пунктах, місцях випасу і утримання худоби, нападають на людей та тварин. Домашні тварини не приймають звичайної їжі, стають неспокійними, через декілька днів – агресивними. Часто з рота тече слина. Буйний період триває кілька днів, після чого розвивається параліч і смерть. Слина хворої тварини містить в собі вірус ще за 10 днів до появи перших ознак захворювання!
У разі покусу невідомою твариною чи твариною, в якої підтверджений діагноз сказу необхідне введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря ( 0-й день), а потім на 3–й ,7-й, 14-й і 28 –й дні. Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96 – 98 % випадків.
Щоб захистити себе від захворювання, необхідно дотримуватись таких правил:
– дворових собак утримувати у вольєрах, вигулювати на короткому повідку та у намордниках, щорічно робити профілактичні щеплення;
– уникати контактів з бездомними та дикими тваринами;
– вживати заходи з недопущення диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;
– мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин користуватися спеціальними гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх, обробляти руки у дезінфекційному розчині.
Що ж робити, коли покусала тварина:
– рану необхідно ретельно промити мильним розчином протягом щонайменше 15 хв, а краї обробити 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку;
– якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення проти сказу;
– своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень ;
– під час курсу антирабічних щеплень — не пропускати процедури та не переривати курс, дотримуватись режиму, встановленого лікарем, не вживати алкоголю, уникати переохолоджень та перегрівань;
– тварину, яка завдала ушкоджень людині, не вбивати. У зв’язку з тим, що виділення вірусу зі слиною у тварин починається за 8 – 10 діб до появи клінічних ознак хвороби, необхідно, щоб тварини, які покусали людей, упродовж 10-14 діб утримувались ізольовано, під наглядом ветеринарного лікаря. Якщо Вас вкусила відома домашня тварина, для встановлення за нею ветеринарного спостереження, необхідно з`ясувати прізвище та адресу власника тварини. У жодному разі не вбивати тварину, яка нанесла покус чи ослюнення!
Курс профілактичної імунізації призначають також людям, які професійно пов’язані з ризиком зараження сказом.
Наголошуємо, що лікування сказу не існує, у випадку захворювання людина помирає. І лише негайне звернення до лікаря після контакту з твариною врятує ваше життя.
