“Орешник” і “Кедр” Путіна. Що ми знаємо про супер ракету, якою всіх залякала Росія

“Орешник” і “Кедр” Путіна. Що ми знаємо про супер ракету, якою всіх залякала Росія

Підпис до фото, Путін назвав удар ракетою “Орешник” по Дніпру випробуванням “однієї з новітніх ракетних систем” у бойових умовах

• Author, Павло Аксьонов
• Role, військовий оглядач BBC
• 23 хвилин(и) тому

Про балістичну ракету “Орешник”, якою, за словами Володимира Путіна, Росія обстріляла українське місто Дніпро, до 21 листопада не було відомо нічого, включно із назвою. Однак варіантів того, чим може бути ця зброя, не так вже й багато. ВВС розповідає, що собою являє випущена по Дніпру ракета і який сигнал Путін намагався послати Україні та Заходу, зважившись на її застосування.

Ракета, якою Росія обстріляла Дніпро, – нова розробка російської промисловості, заявив Володимир Путін.

За його словами, і з тієї відстані, яку вона здолала, це була ракета середньої дальності. Такі ракети забороняли розробляти до 2019 року, поки діяв договір РСМД.

Тож або Росія створювала таку ракету до 2019 року, порушуючи договір, або зуміла випустити нову за дуже короткий час.

У публічному просторі від офіційних осіб України, США та самого Путіна звучали різні варіанти, що це була за ракета. Путін каже “Орешник”, керівник ГУР Кирило Буданов – “Кедр”, у США казали про модифікацію ракети “Рубеж”.

Джерела ВВС Україна у Генштабі ЗСУ не стали казати назву ракети, але розповіли трохи деталей про її характеристики.

“За нашими даними, кількість цих нових експериментальних ракет дуже лімітована”, – каже джерело у Генштабі.

Там кажуть, що зараз мета росіян – залякати українців.

“За всіма характеристиками – і по висоті, і по швидкості – вони переважають звичайні ракети. Наразі у американців є системи, які збивають ці ракети. Тому ведуться переговори з американською стороною про надання відповідних систем або модернізації тих, які вже має Україна”, – розповіли у Генштабі.

Що може розповісти пуск 21 листопада

Пуск балістичної ракети на таку відстань не може лишитися непоміченим, особливо в регіоні, до якого прикута увага багатьох розвідок.

У польоті ракету добре видно. Насамперед це стосується факела – вогняного струменя, який виривається з двигуна ракети. Його випромінювання добре видно із супутників, а також літаків-розвідників.

Параметри факелів ракет, які часто запускають під час навчань або випробувань, – відомі, як відомі й характеристики цих ракет. Тому, вивчаючи дані пуску нової ракети, можна зрозуміти деякі з її параметрів.

У західних розвідок має бути більш-менш точне уявлення про тип ракети. Представник Пентагону Сабріна Сінгх сказала, що, судячи з характеристик, ідеться про “експериментальну балістичну ракету середнього радіуса дії”, яку створили на основі російської ракети РС-26 “Рубеж”.

Коментатори у пресі й соцмережах, а також експерти, висловили свої припущення на підставі інших ознак. Незалежно від американських військових вони дійшли висновку, що Росія адаптувала експериментальну міжконтинентальну балістичну ракету “Рубеж” для ударів на середній дальності.

Українська розвідка, зі свого боку, твердить, що, за її даними, Росія могла використати для удару експериментальний ракетний комплекс “Кедр”, параметри якого близькі до тих, що були доступні для аналізу у відкритих джерелах.

Однак, як повідомляв російський ИТАР-ТАСС у грудні 2021 року з посиланням на джерело в оборонно-промисловому комплексі РФ, “дослідно-конструкторську роботу зі створення новітньої МБР “Кедр” розпочнуть на межі 2023-2024 років, а науково-дослідну роботу по “Кедру” профінансовано в рамках чинної Державної програми озброєнь”.

Імовірність того, що за три роки в Росії створили принципово нову балістичну ракету такого класу, – невелика.

Зі свого боку керівник ГУР Кирило Буданов, який твердить, що це був “Кедр”, надав певні деталі.

“Ракета експериментальна. Ми знаємо точно, що станом на жовтень мали зробити два дослідні зразки, може, зробили трохи більше, але повірте, це дослідний зразок, але ще не серійне виробництво, слава Богу”, – заявив Буданов.

Технічні дані від Путіна

Якусь інформацію про ракету поширив російський президент Володимир Путін у своїй заяві в четвер ввечері.

Він сказав, що ракета була у “без’ядерному гіперзвуковому оснащенні”, її боєголовки “атакували цілі зі швидкістю 10 Махів – це 2,5-3 кілометри на секунду”.

Підпис до фото, Про випробування “Орешника” Путін оголосив у телезверненні в четверВідсутність ядерної боєголовки була очевидною, а швидкість блоків балістичної ракети, що прямували до землі, зазвичай і буває гіперзвуковою.

Неурядова організація “Центр з контролю над озброєннями та нерозповсюдженням” у своїй брошурі про балістичні ядерні ракети наводить меншу цифру – 3 200 кілометрів на годину, тобто майже 900 метрів на секунду. Однак боєголовки на такій швидкості збити теж дуже складно.

Це була ракета з роздільною бойовою частиною. І тип боєголовки викликав найбільше здивування в коментаторів.

На відео, зробленому в момент удару в Дніпрі, видно, як на землю падають шість груп якихось об’єктів. Кожна з цих груп теж мала приблизно по шість точок, що світилися.

Це досить велика кількість блоків для такої ракети. Однак на відео не було видно вибухів на землі. Якщо вибухів дійсно не було, то, можливо, світлові точки були кінетичними суббоєприпасами.

Вони можуть бути будь-якого розміру і не мати жодного наповнення. Такі, по суті, металеві бовтанки вражають ціль за рахунок кінетичної енергії, що виділяється під час зіткнення. І ця енергія, з огляду на таку високу швидкість, мала бути великою.

Одразу кілька джерел вказують, що ракету запустили з полігону Капустин Яр в Астраханській області.

Якщо це так, то дальність ракети в цьому польоті становила приблизно 800-850 кілометрів.

Володимир Путін назвав “Орешник” ракетою середньої дальності. Радіус дії таких ракет становить від 1000 до 5500 кілометрів.

Однак ці цифри використовують для класифікації ракет у документах. Тисяча кілометрів – не нижня межа траєкторії польоту.

Розробка МІТ

Найімовірніше, “Орешник”, про який говорив Путін, міг розробити Московський інститут теплотехніки (МІТ).

Річ у тім, що балістичними ракетами такого класу в Росії займаються два підприємства – Ракетний центр Макєєва і МІТ.

Перший створює рідинні ракети, і одна з його розробок – ракета “Сармат”. Нещодавно її, імовірно, тестували на космодромі Плесецьк. Випробування закінчилося вибухом.

Рідинні ракети запускають із шахтних пускових установок, вони мають велику закидну вагу і дуже велику дальність. Наприклад, заявлена дальність ракети “Сармат” – до 18 тисяч кілометрів.

Московський інститут теплотехніки займається створенням менших ракет із твердопаливним двигуном, які запускаються з мобільних пускових установок. Такі ракети – легші, з меншою бойовою частиною, і летять вони на меншу відстань. Дальність ракети “Ярс” – 12 тисяч кілометрів.

Підпис до фото, Випробування “Ярса” в січні 2024 рокуРакету, подібну до тієї, що впала на Дніпро, радше розробляв би МІТ. І він створював щось схоже за параметрами. Наприклад, ракету РСД-10 “Піонер”, що стояла на озброєнні з 1970-х років і аж до набуття чинності договору про Ліквідацію ракет середньої та меншої дальності 1988 року.

Тоді всі пускові установки й ракети середньої та меншої дальності в СРСР і США були знищені, а сторони домовилися не виробляти, не тестувати та не розгортати такі ракети в майбутньому.

Що таке ракетний комплекс “Рубеж”

Договір РСМД припинив своє існування 2019 року. Відповідно, розробка, принаймні її практична частина могла розпочатися тільки після цього терміну.

Тодішній міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що Росія планує створювати наземний комплекс середньої дальності до 2020 року. Цього не сталося, але роботи зі створення таких ракет велися.

Одна з останніх розробок МІТ, РС-26 “Рубеж” – міжконтинентальна балістична ракета. Її дальність, заявлена у відкритих, але неофіційних джерелах, становить від двох до шести тисяч кілометрів, тобто вона ненабагато виходить за рамки ДРСМД.

МІТ розробляв її ще до закінчення договору. Як нагадує російський ТАСС, командувач ракетними військами стратегічного призначення генерал-полковник Сергій Каракаєв ще 2013 року розкрив деякі характеристики ракети.

“Якщо ми говоримо про мобільний наземний “Ярс”, то у нас сьогодні пускова установка важить понад 120 тонн. На цій вдосконаленій ракеті ми досягнемо вагових характеристик до 80 тонн, вона буде легшою”, – заявляв генерал. Він мав на увазі РС-26 “Рубеж”.

Тобто Росія спершу робила на базі “Ярса” легший ракетний комплекс, який лише на 500 кілометрів перевищував параметри ДРСМД.

Тому багато коментаторів сходяться на тому, що, найімовірніше, “Орешник”, про який говорив Путін, це насправді або цей комплекс, який може летіти на 800 кілометрів, або подальший його розвиток на шляху скорочення дальності.

Підпис до фото, Росія випробовує міжконтинентальну балістичну ракету на полігоні Капустин Яр, Астраханська область. Квітень, 2024Річ у тім, що застосовувати міжконтинентальну ракету для удару по цілі на відстані 1000 кілометрів неможливо, тому що у ракет дальнього радіуса є нижній поріг дальності.

За неофіційною інформацією у відкритих джерелах, мінімальна дальність дії ракети “Рубеж” – 2000 кілометрів.

Відповідно, для обстрілу Дніпра з полігону Капустин Яр дальність цієї ракети потрібно було зменшувати, тобто створювати нову ракету.

Занадто швидко, занадто близько

Договір про ліквідацію ракет меншої та середньої дальності розробили для того, щоб знизити напруженість у Європі.

Ядерне стримування працювало щодо міжконтинентальних балістичних ракет, пуск яких могла зафіксувати система попередження про ракетний напад, а довгий час підльоту давав змогу бити у відповідь. Те саме стосується й стратегічних бомбардувальників.

Але це зовсім не працює, якщо час підльоту ракети вимірюється ліченими хвилинами.

Тінь великої війни. Ось чому договір РСМД сьогодні важливіший, ніж 30 років тому.

Ракети малої та середньої дальності були одним з найсерйозніших чинників, які заважали гарантувати стратегічне ядерне стримування. Здатні нести ядерні боєзаряди, ці ракети було майже неможливо перехопити й збити. На це просто не вистачало часу.

Вони також не лишали можливості завдати удару у відповідь, коли один із супротивників встигає запустити свої ракети після того, як виявить пуск із протилежного боку.

Нарешті, їхні мобільні пускові установки також дуже важко засікти й знищити першим ударом.

Наявність ракет малої та середньої дальності могла спровокувати воєнний конфлікт – їхня присутність поблизу кордонів загрожувала ударом, який було майже неможливо відбити. І це могло спровокувати супротивника на превентивний ядерний удар.

Попередження

Удар по Дніпру був першим в історії бойовим застосуванням ракети такого класу.

Володимир Путін заявив, що попереджатиме про пуски таких ракет у майбутньому.

“За 30 хвилин до пуску “Орешника” Росія надіслала США повідомлення в автоматичному режимі через Центр зі зменшення ядерної небезпеки”, – заявив прессекретар президента Дмитро Пєсков.

За день до пуску балістичної ракети по Дніпру США закрили своє посольство в Києві через “інформацію про потенційну велику повітряну атаку”.

Посольства Іспанії, Італії та Греції зачинили свої двері після попередження США, тоді як французьке та німецьке посольства лишалися відкритими, але закликали своїх громадян бути обережними.

Про те, що Росія може застосувати проти України балістичну ракету “Рубеж”, в українських телеграм-каналах писали ще напередодні пуску. Зокрема, вказували, що цю ракету розгорнули на полігоні Капустин Яр.

Однак застосування якоїсь “нової зброї” ще раніше анонсував спікер Держдуми РФ В’ячеслав Володін.

“Цілком можливе використання нових систем озброєння, які по території України Російська Федерація ще не застосовувала”, – написав він 18 листопада.