Нинішні вибори в Румунії можуть вплинути на підтримку України

Вибори в Румунії мають не лише визначити політику всередині країни, але й можуть вплинути на зовнішню політику, в тому числі, можливо, зменшити нинішню підтримку Бухарестом України в її боротьбі з російськими військами, що вторглися в країну.

Коли відбудуться вибори? Спершу відбудуться президентські вибори в країні. Нинішній президент, правоцентрист Клаус Йоганніс, завершує свій другий термін і десятиріччя перебування на посаді. На його місце претендують понад десяток кандидатів.

Перший тур відбудеться 24 листопада. Якщо жоден з кандидатів не набере більше від 50 відсотків голосів, два лідери, які наберуть найбільше голосів, зустрінуться на президентських виборах 8 грудня. У проміжку між ними Румунія проведе 1 грудня парламентські вибори.

Що на кону? За словами Оани Попеску-Замфір, директорки аналітичного центру GlobalFocus, що розташований в Бухаресті, ставки в обох голосуваннях дуже високі.

По-перше, за її словами, «наступного року Румунія зіткнеться з двома важливими реаліями: загрозою подальшої нестабільності і конфліктів в регіоні й у всьому світі, особливо в контексті Білого дому новообраного президента США Дональда Трампа».

А по-друге, «ризики поглиблення економічної та фінансової кризи, враховуючи, що Румунія в даний час має одні з найвищих в ЄС бюджетний дефіцит та рівень інфляції, а вартість товарів продовжує зростати, в той час як державні витрати залишаються високими (значною мірою через збільшений державний апарат)», – сказала Попеску-Замфір в електронному коментарі для Радіо Свободи.

Що хвилює виборців? Економіка та корупція, здається, очолюють список того, що найбільше турбує більшість виборців.

«Виборців турбує вартість життя, інфляція та бюджетний дефіцит, які є одними з найвищих в ЄС, – наголошує Попеску-Замфір. – Вони також переймаються «фіскальною передбачуваністю та уникненням потенційно дуже суворих заходів суворої економії».

Останніми роками Румунію вражає висока інфляція. У 2022 році вона становила 13,8 відсотка, а в 2023 році знизилася до 10,4 відсотка, згідно з даними Румунського інституту статистики. У 2024 році цей показник поки що становить трохи більше від 5 відсотків, що є значним зниженням, але все ще одним з найвищих – і принаймні в серпні найвищим – в ЄС.

Корупція, як у державному, так і в приватному секторі, вже давно вразила Румунію. У державному секторі охорони здоров’я, незважаючи на певний прогрес в обмеженні цієї практики, в лікарнях і клініках по всій країні все ще широко поширені звинувачення в хабарництві, щоб потрапити на прийом до лікаря або отримати лікування.

А як зовнішня політика? Хоча внутрішні проблеми домінують, виборці також стурбовані зовнішньою політикою, а саме триваючою війною Росії проти сусіда Румунії, України, і тим, як цей конфлікт може змінитися зі зміною у Вашингтоні президента США Джо Байдена, який стабільно підтримував Київ, на новообраного президента Дональда Трампа, який припускає, що підтримка може бути зменшена.

«Загроза регіональної нестабільності та війни також є джерелом занепокоєння. Виборців хвилюють позиції кандидатів щодо України, Росії, Трампа, ступінь їхньої євроатлантичної орієнтації», – сказала Попеску-Замфір, додавши, що виборці також зосереджені на «здатності кандидатів у президенти очолити країну в разі ескалації напруженості у відносинах з Росією».

Румунія стала ключовим союзником України, не лише надаючи тренінги та військове обладнання, включаючи систему протиракетної оборони Patriot, але й відіграючи ключову роль у транспортуванні українського зерна та інших сільськогосподарських товарів на світові ринки. Значною мірою проукраїнська позиція Бухареста належить чинному президенту Йоханнісу.

Для НАТО Румунія є ключовим союзником на східному фланзі Північноатлантичного альянсу, де він будує свою найбільшу військову базу. Незважаючи на відсутність «виконавчої ролі», президент Румунії має значні повноваження щодо ухвалення рішень, в тому числі з питань національної безпеки і зовнішньої політики.

Обраний на п’ятирічний термін, президент також може відхиляти партійні кандидатури на посаду прем’єр-міністра та урядові кандидатури на суддівські посади.

Як вибори можуть вплинути на підтримку України?

Натяки на те, що новий президент може не бути таким послідовним прихильником України, можна було почути під час тригодинних телевізійних президентських дебатів 18 листопада, коли майже всі кандидати заявили, що Україні доведеться поступитися територією президенту Росії Володимиру Путіну, щоб покласти край конфлікту – позиція, яку Трамп назвав єдиним шляхом до миру.

«Очевидно, що Україна не має ресурсів, щоб повернути всі втрачені території. Крим майже неможливо повернути, а Донбас вже русифікований», – сказав Мірча Джоане, колишній заступник генерального секретаря НАТО, який балотується як самовисуванець. Джоане також стверджує, що Україна повинна зберегти свій суверенітет і західну орієнтацію, якщо вона відмовиться від землі.

Елена Ласконі з правоцентристського Союзу «Рятуйте Румунію» була єдиною кандидаткою у президенти, яка виступила проти ідеї відмови України від землі, заявивши, що це заохотить російського президента Володимира Путіна.

«Якщо Україна поступиться територією, Путін не зупиниться, – наголосила вона. – Ми повинні допомогти Україні виграти цю війну».

Джордж Сіміон, лідер ультраправого, ультранаціоналістичного Альянсу за єдність румунів (AUR), заявив, що в разі обрання, він скаже Трампу, що настав час для миру, але він повинен розглянути можливість вступу України до НАТО.

З п’яти найсерйозніших претендентів Ласконі найбільш оптимістично налаштована щодо НАТО, закликаючи до більшої присутності військового альянсу в Румунії.

Інша крайність – Сіміон, якого деякі суперники критикують як проросійського і антиєвропейського, який запропонував, щоб Румунія залишалася в НАТО, але була «нейтральною».

Хто має шанси на перемогу? Помітно, що на президентських дебатах були відсутні прем’єр-міністр Румунії та лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку, а також колишній правоцентристський прем’єр-міністр Ніколає Чуке, який очолює румунський Сенат і був частиною правлячої коаліції з партією Чолаку.

Відсутність Чолаку пояснюється його відносною впевненістю в собі напередодні голосування. Опитування показують, що він лідирує в першій п’ятірці з 14 кандидатів у президенти. І це незважаючи на те, що Чолаку зіткнувся зі звинуваченнями у брехні про зв’язки з шахрайською компанією з нерухомості, що навіть спричинило заклики до його відставки.

Попеску Замфір зазначила, що для багатьох румунів перемога Сіміона буде «гарантованим поворотом до стилю правління та ідеології прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана: антизахідного, проросійського, автократичного, соціально-консервативного, що звужує простір для громадянських прав і свобод».

Очікується, що Соціал-демократична партія Чолаку випередить інші партії на парламентських виборах 1 грудня і, ймовірно, матиме першість у формуванні нового кабінету, зазначає політологиня Вероніка Ангел у мережі X.

Незалежно від результату, «Румунія в основному прагне до політичної спадкоємності, затягування поясів у фіскальному та економічному плані, щоб виправити дефіцит та інфляцію», – зазначила Попеску Замфір.

Водночас, за словами політологині, Бухарест «шукатиме співпраці з адміністрацією Трампа, зберігаючи при цьому курс на підтримку України, наскільки це можливо».