Вівторок, 26 Листопада, 2024
Головна Без категорії Армія Росії форсувала річку Оскіл біля Куп’янська. Наскільки це загрозливо

Армія Росії форсувала річку Оскіл біля Куп’янська. Наскільки це загрозливо

40
0

Джерело: www.bbc.com

Армія Росії форсувала річку Оскіл біля Куп’янська. Наскільки це загрозливо

Автор фото, EPA

Підпис до фото, В останні тижні ситуація біля Куп’янська на Харківщині загострилася, російські війська здійснюють спроби пробитися до міста з різних напрямків. На фото – боєць ЗСУ біля танка в Куп’янську відразу після звільнення міста в жовтні 2022 року

  • Author, Олег Черниш
  • Role, ВВС Україна
  • 48 хвилин(и) тому

За даними українського аналітичного центру DeepState, російські збройні сили 24 листопада змогли перетнути річку Оскіл на Харківщини і захопити позиції ЗСУ на протилежному березі. Якщо росіяни створять тут плацдарм, це може загрожувати обороні Куп’янська, що за 20 км південніше.

Аналітики DeepState називають цей маневр армії РФ “доволі неочікуваною операцією”. За їхніми даними, росіяни перетнули річку на човнах з боку окупованого села Дворічне. Вони висадились південніше села Новомлинськ на протилежному березі.

“Це не просто подолання водної перешкоди заради фото, адже противник зайняв позиції однієї з наших бригад”, – сказано в повідомленні.

На цій ділянці Оскіл не широкий, приблизно 40 м, і робить вигин в сторону лівого, окупованого росіянами, берега.

Цей берег доволі лісистий, а от правий, який утримують Збройні сили України, має тут доволі нетиповий рельєф, а саме гряду крейдяних гір, що починаються в районі Новомлинська і тягнуться вверх аж до кордону з Росією.

Автор фото, DeepState

Підпис до фото, Росіяни змогли форсувати Оскіл біля села Новомлинськ на ХарківщиніПівденніше Новомлинська розташоване містечко Дворічна (не плутати із селом Дворочне, яке окуповане РФ), що колись було районним центром, а тепер майже безлюдне через постійні обстріли. Проте воно залишається важливим транспортним хабом, оскільки тут сходяться дороги на Куп’янськ, Таволжанку і Великий Бурлук.

Генеральний штаб ЗСУ не повідомляв про форсування річки противником, однак у своєму щоденному звіті побічно підтвердив це. У зведенні йдеться про те, що 24 листопада росіяни атакували позиції українців на Куп’янському напрямку і зокрема біля Новомлинська. Раніше це селище у звітах генштабу не згадувалося.

У розмові з ВВС Україна про намагання створити плацдарм і форсування річки розповів керівник підрозділу, який діє на тому напрямку. Проте військові працюють, щоб їх знайти і знищити.

ВВС Україна звернулося до ОСУВ “Хортиця”, яке в тому числі відповідає за цю ділянку, за коментарем, але там заявили, що поки що не коментують цю ситуацію.

Російське міністерство оборони про вдале форсування річки Оскіл або про початок наступу в сторону Новомлинська і Дворічної не повідомляло.

Як це сталося і чим загрожує

Російські диверсійно-розвідувальні групи постійно намагаються висаджуватися на правий берег Осколу і шукати тут слабкі місця в українській обороні, сказав в інтерв’ю ВВС Україна Юрій Федоренко, командир батальйону “Ахіллес” 92-ї окремої штурмової бригади ЗСУ, що тримає позиції на Куп’янщині.

За його словами, річка Оскіл є доволі протяжною, на деяких ділянках її узбережжя безпосередньо біля води розташовані густі лісові масиви або населені пункти. Це спонукає росіян вдаватися до спроб приховано перетнути водну перешкоду – на човнах, вплав чи на інших підручних засобах.

“Станом на сьогодні ці непоодинокі випадки Силами оборони виявляються, там, де вони намагаються навести переправу на човнах, завдається вогневе ураження, диверсійні групи виловлюються. Йде постійна планомірна робота щодо недопущення можливості противнику зайняти плацдарм на правому березі”, – сказав комбат.

Він вказує на те, що форсувати Оскіл на інших ділянках фронту південніше Куп’янська, наприклад біля Кругляківки, для росіян доволі складно, оскільки необхідно зводити понтонні переправи. Такі споруди майже миттєво знищуються вогнем артилерії чи ударами дронів.

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, Мости через Оскіл в Куп’янську і біля нього були знищені ще в 2022 році. Логістичне забезпечення військ на лівому березі здебільшого відбувається човнами або через понтонні переправиФедоренко згадує, що восени 2022 року українським силам вдалося форсувати Оскіл і навести понтонну переправу не в останню чергу тому, що тоді фронт ще не був насичений FPV-дронами та іншими видами безпілотників. Зараз здійснити таку операцію було б надзвичайно складно.

Власне тому, на його думку, росіяни пробують зараз діяти за іншим сценарієм. Невеликі диверсійно-розвідувальні групи перетинають Оскіл на плавзасобах і намагаються закріпитися на плацдармі, а лише потім організувати стабільне постачання на протилежний берег.

За словами комбата Федоренка, біля Дворічної росіянам не вдалося поки створити стабільний плацдарм і українські війська вже вживають заходів для ліквідації противника.

“Чи може без понтонних переправ противник утримувати правобережний плацдарм? Ні. Чи є там присутність противника? Так, є. Чи знають про це Сили оборони? Знають. Чи вживаються заходи для виявлення і ліквідації цієї групи? Вживаються і достатньо ефективно”, – каже він.

Станом на вечір 25 листопада онлайн-карта DeepState показує, що армія РФ досі перебуває на правому березі Осколу між Дворічною і Новомлинськом. Вона утримує ділянку довжиною близько 650 м і глибиною до 200 м.

Загострення біля Куп’янська

Наступ в районі Куп’янська російська армія розпочала ще рік тому. Наполегливі спроби пробитися в саме місто або витіснити українців з лівого берега Осколу не були успішними, але досі тривають.

Однак в жовтні поточного року російська армія змогла розсікти на дві частини український плацдарм на цьому березі. Рухаючись від села Піщане вона вийшла до берега Осколу в районі сіл Кругляківка і Колісниківка.

Зазнавши великих втрат під час цієї наступальної операції, армія РФ, тим не менш, змогла окупувати обидва ці населені пункти і перерізати дорогу Куп’янськ – Борова. Росіяни намагаються розширити зону контролю на цій ділянці і продовжують спроби згорнути українську оборону на лівому березі Осколу.

Більше того, 13 листопада військові РФ здійснили спробу прорватися безпосередньо в Куп’янськ. Дві колони бронетехніки увірвалися в місто з північно-східного боку і спробували закріпитися в житловій забудові.

Попри те, що українські армійці допустили цей прорив, через деякий час їм вдалося ліквідувати загрозу. Техніку противника знищили, а росіян, які перебували в Куп’янську, вбили чи взяли в полон.

Юрій Федоренко каже, що, за його даними, російське командування ставило задачу захопити лівобережний Куп’янськ до 1 листопада і цей план було зірвано.

Начальник генштабу ЗСУ Анатолій Баргилевич також заявляє, що ситуація на цьому напрямку стабілізувалася.

“На цей час загрози Куп’янську як місту немає. Будуть вжиті всі необхідні заходи, щоб посилити там угруповання і наростити його”, – сказав він в інтерв’ю телеканалу 1+1 24 листопада.

Небезпечне форсування

Під час російсько-української війни стало очевидним, що форсування водних перешкод є однією з найважчих військових операцій. Вона є надзвичайно ризикованою і складною у виконанні, особливо в умовах майже цілодобового панування в повітрі розвідувальних і ударних безпілотників противника.

Наприклад, восени цього року українська артилерія і БПЛА декілька разів вщент розбивали понтонні переправи росіян, які вони намагалися наводити через річку Сейм в Курській області.

В травні 2022 року гучним провалом закінчилась спроба армії РФ форсувати Сіверський Донець біля села Білогорівка на Луганщині.

Автор фото, Міноборони РФ

Підпис до фото, Російська армія систематично проводить навчання з форсування водних перешкод. На фото – кадри з навчання угруповання “Центр” в травні 2024 рокуДекілька разів російська бронетехніка і понтони тоді потрапляли під вогонь артилерії ЗСУ. За орієнтовними підрахунками, тоді росіяни за декілька днів втратили майже 150 одиниць техніки.

Проблеми з подоланням водних перешкод відобразилися і на операціях української армії. Восени 2023 року бійці ЗСУ на човнах змогли форсувати Дніпро на Херсонщині і створили декілька плацдармів на окупованому росіянами лівому березі, зокрема біля селища Кринки.

Але неможливість навести понтонні переправи, перекинути бронетехніку і інші проблеми з логістикою, а також великі втрати серед особового складу, змусили українців до літа наступного року залишити всі плацдарми на лівому березі Херсонської області.

За даними українського видання “Слідство.Інфо”, під час операції в Кринках ЗСУ втратили близько тисячі бійців. З них загиблими вважаються 262 людини, 788 зазначені як зниклі безвісти.




реклама у Нововолинськ