Джерело: www.bbc.com
Автор фото, UNIAN
26 хвилин(и) тому
Нацбанк та кілька провідних банків країни підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг.
Серед іншого він передбачає посилення контролю за картковими операціями так званих “ризикових” клієнтів, що не можуть довести законність своїх доходів.
Які обмеження передбачає підписаний банками Меморандум? Якою є ціль цих обмежень? І кого вони стосуватимуться?
Навіщо банкам нові обмеження
Угоду підписали Нацбанк, дві банківські асоціації – НАБУ й АУБ, та чотири банки – ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк та Банк Універсал. На них припадає близько 65% коштів населення та близько 88% активних платіжних карток.
Меморандум відкритий для інших учасників, і низка банків, серед яких ОТП Банк, Правекс Банк, ПУМБ і ТАСкомбанк, висловили наміри приєднатися.
Як повідомили в НБУ, ця ініціатива банківського сектору “спрямована на зменшення тіньового сектору економіки, а також протидію терористичній і диверсійній діяльності Росії, що фінансується через використання “дропів” – банківських клієнтів, які за винагороду надають доступ до своїх карток/рахунків, включно з пін-кодами і доступом до інтернет-банкінгу”.
Крім того, мета угоди – унеможливити використання банківської інфраструктури шахраями.
Все це відбувається в рамках наближення українського законодавства до вимог і стандартів ЄС.
Подібні міркування лунали і восени, коли з 1 жовтня НБУ запровадив на пів року тимчасові обмеження для карткових переказів між фізичними особами на суму в понад 150 тис. грн на місяць.
За два місяців ті обмеження принесли відчутні результати. За даними НБУ, обсяги переказів між рахунками фізосіб в одному банку скоротилися на понад 5 млрд грн, а між різними банками – на понад 5,5 млрд грн.
Але цього недостатньо, аби повністю побороти явище, яке дозволяє ухилятися від сплати податків, виводити незаконні доходи в тінь, фінансувати злочинну діяльність.
“Ми маємо спільну мету – зменшити частку тіньової економіки країни для збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок сплати податків. А також знизити ризики терористичної та диверсійної діяльності, які загрожують абсолютно кожному, посиливши в такий спосіб обороноздатність та захист країни”, – заявив голова НБУ Андрій Пишний на брифінгу після підписання Меморандуму.
Які обмеження і для кого
Банки, що підписали Меморандум, зобов’язуються здійснювати перекази клієнтів з урахуванням певних ризиків. Це означатиме, що банки не встановлюватимуть ліміти на операції клієнтів з підтвердженими джерелами доходів (наприклад, коли йдеться про зарплатні картки, де доходи клієнта банку є очевидними).
Це також стосується і рахунків волонтерів, “справжність” яких вже перевіряють і встановлюють банки відповідно до вказівок Нацбанку.
Якщо ж підтвердження доходів немає, то банки-учасники Меморандуму погодилися застосовувати нові ліміти.
Йдеться не лише про транзакції з картки на картку (P2P), але й на перекази за реквізитами IBAN. Банкіри звернули увагу, що після запровадження обмежень на карткові перекази, кількість IBAN-операцій зросла на 26%.
Обмеження залежатимуть від того, наскільки “ризиковими” є клієнти.
Для клієнтів з високим рівнем ризику, доходи яких є невеликими, з 1 лютого 2025 року ліміт транзакцій становитиме до 50 тис. грн на місяць.
Для клієнтів із низьким рівнем ризику, які мають підтверджені доходи, ліміт з 1 лютого становитиме 150 тис. грн на місяць. З 1 червня він зменшиться до 100 тис. грн.
Ці обмеження не стосуються операцій з переказу коштів між двома рахунками, які клієнт відкрив в одному банку.
Крім того, якщо клієнт має документально підтверджені доходи, що перевищують ліміт, банки здійснюватимуть транзакції в рамках цих доходів.
Клієнти також можуть індивідуально звернутися до банку і попросити підвищити ліміт на основі підтвердження своїх коштів.
Голова НБУ переконує, що для тих, хто може “документально підтвердити свої доходи чи статки взагалі нічого не зміниться”.
“Ліміти, які зазначені в меморандумі стосуються виключно клієнтів, які не надали документальне підтвердження своїх доходів, особливо визначених як “високоризикові”, – пояснив Андрій Пишний у дописі на фейсбуку, де спробував відповісти на найбільш поширені питання, які зʼявилися одразу після підписання банківського Меморандуму.
Таких клієнтів, за оцінкаим банків, “не більше 1% від усієї клієнтської бази”. І все ж, цей 1% активно задіяний у мережі “дропів” із трафіком на мільярди, твердить голова НБУ.
Сам Меморандум не дає визначення, хто саме є високоризиковим клієнтом. Проте певні його ознаки містяться в законі “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”.
Крім того, ступінь ризику постійно аналізують і самі банки – починаючи від відкриття того чи іншого рахунку.
Саме на цьому етапі відбувається ідентифікація та перевірка клієнта. А відтак, як пояснює голова НБУ, “меморандум не передбачає подання якихось додаткових довідок чи оновлення даних клієнтами”. Це особливо важливо для військових на фронті чи переміщених осіб.
Для перевірки правильності своєї інформації банки також планують домовитися про обмін інформацією з державними реєстрами.
Голова НБУ наполягає, що із підписанням меморандуму фінансовий моніторинг клієнтів не посилиться. Навпаки, переконує Андрій Пишний, “успішна реалізація меморандуму може стати кроком до дострокового зняття тимчасового ліміту на вихідні P2P перекази, який ми вимушені були запровадити в жовтні строком на пів року”. Він також запевняє, що обмеження, визначені меморандумом, не вплинуть і на роботу волонтерів.
“Банки давно працюють за принципом “знай свого клієнта”, у тому числі й клієнтів з волонтерського руху, які просто надають визначений перелік документів на підтвердження своєї діяльності. І все – сплачують та переказують без обмежень з боку банку”, – твердить голова НБУ і зазначає, що з жовтня до НБУ не надійшло жодної скарги від волонтерських організації щодо впроваджених обмежень.
Втім, меморандум стосується не лише взаємодії банків із клієнтами-фізичними особами, але й з фізособами-підприємцями.
Раніше Нацбанк розробив рекомендації для банків, у який спосіб можна виявляти ризиковані операції ФОПів. Ці рекомендації, а також деякі нові є і в меморандумі.
Зокрема, особливу увагу банків привертатимуть ФОПи І групи, створені менше пів року тому, а також різке збільшення операцій на рахунку, нульовий залишок на початок і на кінець дня, дроблення переказів, зокрема круглими сумами, нічні транзакції.
Чого очікувати далі
В НБУ, а також банках, які підписали меморандум, сподіваються, що нові обмеження зменшать обсяги і можливості тіньової економіки.
“Ініціатива банків – ніщо інше, як упорядкування всіх процесів та підходів, які вже існують, щоб разом не дати використовувати платіжну інфраструктуру для фінансування незаконної діяльності”, – пояснює голова НБУ Пишний.
Він нагадує, що зараз ухилення від сплати податків “вимірюється мільярдами гривень, які рухаються повз державний бюджет”. А фінансування терористичної та диверсійної діяльності – це, зокрема, “коли через “дроп-центри” Росія оплачує підпали та вибухи в наших містах”.
Ризики незаконних операцій дійсно зменшаться, твердить колишній заступник голови НБУ Олександр Савченко.
“Дійсно, за невелику плату багато українців віддають “в борг” картки, якими користуються для проведення незаконних операцій. Такі дії зменшать ризик цих операцій”, – заявив економіст в телеефірі.
Разом із тим, припускає Олександр Савченко, обмеження можуть мати і ще один ефект: вони можуть підштовхнути людей назад, до використання готівки, або вперед – до використання криптовалют:
“А ось готівка і криптовалюта абсолютно не корисні українській економіці”.
