Джерело: www.radiosvoboda.org
Понад 1 млн 200 тисяч БПЛА різних типів Міністерство оборони України, як воно звітує, передало Силам оборони в 2024 році. Донбас Реалії проаналізували ці цифри разом з військовими, що використовують ці дрони безпосередньо на полі бою, технічними фахівцями та волонтерами.
Ми з’ясували:
- Яку частину потреби українського війська у БПЛА закриває держава
- Чому на найгарячіших ділянках фронту говорять про їхню критичну нестачу
- Навіщо у підрозділах доробляють отримані дрони
- Наскільки актуальними залишаються волонтерські збори на БПЛА
- Чому, попри нестачу фронтового сегмента БПЛА, Україні важливо вражати цілі на території Росії дорогими апаратами власного виробництва
Держава виконала обіцянку президента закупити за бюджетний кошт мільйон дронів та поставити їх на фронт. Проте давайте дивитися, наскільки це суттєво на полі бою.
FPV-камікадзе Звіт Міноборони: 1 млн 100 тисяч передали за 11 місяців, ще 100 тисяч передадуть до кінця року. Тобто загалом 1,2 млн апаратів.
FPV-камікадзе з боєзарядом на позиції батальйону УБпАК «АХІЛЛЕС» 92 ОШБр
Такі БПЛА збирають дрібні українські виробники частково зі складових вітчизняного виробництва, частково з елементів, які закуповують за кордоном.
Про значне збільшення кількості одноразових бомберів у війську, у порівнянні з початком року, говорять представники всіх підрозділів, з якими ми спілкувалися.
Андрій Отченаш, командир екіпажу БПЛА «Кара небесна» 4-ї бригади НГУ Рубіж, яка працює на Лиманському напрямку, наводить приклад забезпечення свого підрозділу:
«Десь 70% нам видає військова частина, і 30% ми отримуємо від різних благодійних фондів, побратимів, цивільних. Раніше це було 10% від держави і 90% всього, що ми знайдемо».
Разом з тим, каже він, FPV-дронів все одно потрібно більше, особливо там, де фронт гарячіший. Бо у противника їх значно більше.
«На Запорізькому напрямку, на Херсонському хлопці там працюють FPV-хами суперактивно. В них там, можливо, є якийсь умовний паритет. На нашому напрямку, там, де тримає лінію оборони бригада Рубіж, цього паритету далеко немає, просто неймовірно далеко», – каже Андрій Отченаш.
Визначити скільки FPV- камікадзе, потрібних підрозділу на певний період часу, складно. Ці дрони, як і боєприпаси, – розхідники. Потреба в них залежить від активності боїв, особливостей ділянки фронту, погодних умов, роботи РЕБ противника, навченості пілотів тощо.
Але проблема не лише в кількості, наголошують військові. Відносно довгий період доставки дронів від держави, часто робить отриману партію FPV неактуальною на конкретній ділянці лінії оборони: противник вже встиг встановити системи РЕБ, які подавляють саме ті частоти, на яких працюють отримані FPV. Тому більшість дронів доводиться переробляти уже в підрозділі.
Інженер FPV-дронів 118 ОМБР налаштовує БПЛА
«Якщо підрозділ здатен організувати таку лабораторію з необхідними інженерами, з перепаюванням певних елементів, модулів, з діставанням необхідних елементів, з пошуком спонсорів, то ці дрони полетять і долетять до ворога, і щось знищать. Якщо підрозділ не має такої можливості організувати систему переробки дронів від держави, то ці дрони просто впадуть», – пояснює Єгор Фірсов, головний сержант роти ударних БПЛА з Донецького фронту.
«Мавік». Його найбільше потребує фронт Звіт Міноборони: 40 тисяч розвіддронів мультироторного типу. Серед них найпоширенішим є Mavic
Про критичну ситуацію через нестачу дронів під Покровськом 10 грудня повідомив головний редактор інтернет-видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов. За його словами підрозділам 32 ОМБр, 59 ОМБр та 155 ОМБр держава не надала БПЛА для ближньої розвідки.
Про аналогічні проблеми у новостворених бригад пишуть й інші волонтери.
Такі дрони – очі Сил оборони на передньому краї. Вони здійснюють спостереження безпосередньо на лінії зіткнення і прикривають піхоту.
У звіті Міноборони йдеться про понад 40 тисяч розвідувальних мультироторних дронів, серед яких 12 тисяч «нічних». Які саме найменування дронів цього типу і в якому співвідношенні закуповує держава, не повідомляється. Найпопулярніший серед таких розвідників, що його масово застосовують на фронті, – китайский «Мавік» (DJI Mavic 3T) і подібні, як-от американський Autel.
Військовослужбовець 154 ОМБр ремонтує «Мавік»
Усі військові, з якими поговорили Донбас Реалії, зазначили, що саме дронів ближньої розвідки, зокрема «Мавіків», найбільше не вистачає. Їх також можна віднести до розхідників, які швидко втрачаються під час боїв.
«Інколи це 10 «Мавіків» на місяць, якщо це тиха ділянка фронту, а інколи це 10 «Мавіків» на день. В них гостріша потреба, ніж в інших засобах, тому що вони потрібні постійно», – каже Єгор Фірсов.
Потреби в цих БПЛА від держави у різних підрозділів закриті по-різному, розповідають військові: десь на 80% від необхідного, десь на 30%, а десь «Мавіків» буквально одиниці. Отримують їх найчастіше через закупівлі бригади, спонсорів і волонтерів.
Юрій Бутусов стверджує, що держава не потурбувалася про БПЛА, які сама не виробляє. На 2024 рік, за словами його джерел, було передбачено забезпечення підрозділів дронами такого типу як «Мавік» лише на 7-8%. Ці поставки завершили у серпні, тому з вересня виникла нестача цих дронів. При цьому, за дефіциту дронів ближньої розвідки, держава законтрактувала велику кількість FPV.
«І оскільки дрони працюють у зв’язці, то наявність великої кількості засобів ураження не може бути реалізована на полі бою, якщо немає достатньої кількості засобів розвідки. Тому виявився великий перекос», – пояснює він.
13 грудня директорка Агенції оборонних закупівель Марина Безрукова повідомила у Facebook, що агенція з запізненням отримала запит на постачання цих дронів від держави.
Дрон DJI Mavic 3
«Лише в листопаді, коли потреба в цих дронах стала критичною, ми отримали запит на постачання DJI Mavic 3T майже в півтора рази вищий, ніж до того нам замовляли протягом 10 місяців 2024 року», – написала вона.
Після розголосу про відсутність дронів ближньої розвідки на Покровському напрямку, ситуацію в авральному темпі почали гасити додатковими коштами на підрозділи від держави та за допомогою волонтерів.
Зараз збори коштів на дрони, які оголошують як військові, так і цивільні, найчастіше стосуються саме «Мавіків». Подібних дронів Україна не виробляє. Наразі через волонтерів їх можна отримати оперативніше, ніж через офіційне постачання. «Мавіки» – найпопулярніший запит, який стосується БПЛА, кажуть у Фонді «Повернись живим», вони на складі не затримуються.
«Мені телефонують напряму і кажуть, що у нас біда сталася, ми втратили стільки-то «Мавіків» за день, нам дуже сильно потрібно 5 штук. І потенційно, якщо склалися всі умови, що вони у нас є, то я можу навіть в той самий день їм ці «Мавіки» видати», – пояснює військовий менеджер Фонду «Повернись живим» Владислав Урубков.
Цих дронів у великих кількостях потребує і українська, і російська сторона. Наразі дешевої і масової альтернативи «Мавікам» нема, наголошують і військові, і волонтери.
Але навіть через обмеження, які зараз запроваджує Китай щодо продажу своїх дронів, знайти «Мавіки» на ринку можна. Були б гроші. Їх треба багато.
«Якби фонд спрямував всі кошти, які ми отримали, тільки на «Мавіки», ми все одно не закрили б потреби», – пояснює Владислав Урубков.
Державі варто турбуватися, щоб якнайшвидше позбутися залежності від Китаю у цьому типі БПЛА, і бодай частково перейти на подібні засоби, які виготовляють країни-партнери та Україна, каже Юрій Федоренко, командир батальйону УБпАК «АХІЛЛЕС» 92 ОШБр.
«Зараз ми намагаємося накопичити все, що можна з точки зору таких виробів як «Мавіки» і паралельно тестуємо різні зразки, як українські, так і європейські, які потенційно протягом певного часу могли б поетапно замінити цей розвідувальний і одночасно ударний засіб, який на сьогоднішній день є, на жаль, безальтернативним» , – пояснює він.
Розвідувальні БПЛА літакового типу Звіт Міноборони: 5 тисяч поставлених до війська розвідувальних БПЛА українського виробництва – таких як Shark, ГОР, Фурія.
Військовослужбовець 15 ОАРБр перевіряє БПЛА Shark
Ці БПЛА можуть літати на значну відстань в тил противника і використовуються для того, щоб проводити глибшу розвідку та мати можливість уразити противника ще на дальніх підступах до позицій.
У війську кажуть, що відчули ці поставки. Але потреба зберігається, бо підрозділи масштабуються, тож попит росте. За даними Міноборони, кількість екіпажів БПЛА у Збройних силах України за рік зросла у сім разів.
«Були сформовані роти БПЛА, з рот – батальйони, потім з батальйонів починаються вже окремі полки, і навіть маємо прецедент, що окремий полк став окремою бригадою. На сьогодні 5 тисяч, ну, так, ми відчули. Але і втрати трошки збільшуються, коли створюються нові екіпажі, оскільки всім потрібен досвід» , – пояснює командир батальйону безпілотних систем 72 ОМБр Андрій Назаренко.
Ці «крила», хоч і відчутно дорожчі за «Мавіки», при достатній кількості могли б бути певною альтернативою у вирішенні питання ближньої розвідки.
«Якби у мене був безліміт по «крилах», я б посадив екіпажі «крил», підвісив би їх над лінією фронту і моніторив би передній край» , – каже командир окремого взводу ударних БПЛА, 3-го штурмового батальйону 92 ОШБр з позивним «Дід».
Багаторазові ударні БПЛА Звіт Міноборони: понад 2 тисячі багаторазових ударних БПЛА, як Nemesis, «Кажан», «Вампір». Окрім того, понад 5 тисяч FPV-коптерів багаторазового використання.
Український військовослужбовець перевіряє зв’язок із БПЛА Vampire
Саме багаторазові бомбери українського виробництва показують стабільну ударну ефективність на полі бою і наводять неабиякий страх на противника.
«На нашу роту ударних БПЛА в мене працює 12 екіпажів «Вампірів», щоночі працює 6. Працюємо навіть вдень, хоча вони великі і гучні. Це на сьогодні найкращий інструмент для роботи по ворожій техніці, укриттю, особовому складу» , – розповідає «Дід».
З серпня втрати цих БПЛА військові досить швидко поповнюють за допомогою програми розподілу безпілотників між підрозділами. За знищену ворожу техніку пілоти отримують бали, які міняють на БПЛА.
Але під кінець року і в цих бомберах Сили оборони теж відчули нестачу.
«На початок року їх було більше ніж достатньо, але у зв’язку з тим, що йде активний розвиток підрозділів, вони стали в дефіциті» , – каже Андрій Назаренко.
Далекобійні дрони Звіт Міноборони: передано у військо понад 6 тисяч ударних дронів глибинного ураження, так званих deep strike, серед яких Ан-196 «Лютий», Firepoint та інші.
У 2024 році помітно зросла кількість атак далекобійними дронами по территорії Росії.
Запуск українського далекобійного БПЛА «Лютий»
В Україні сформувався широкий ринок таких БПЛА: це близько чотирьох-п’яти серійних виробників, каже в інтерв’ю Донбас Реалії експерт із зв’язку, головою Центру радіотехнологій Сергій Бескрестнов, відомий як Сергій Флеш.
«Вони законтрактовані на тривалий термін Міністерством оборони, отримали довгострокові прогнози, контракти. Тобто вони вийшли на серію та виробляють безпілотники, які ми справді можемо застосовувати» , – розповідає Флеш.
На його думку, у застосуванні таких БПЛА Україна досягла паритету з Росією.
Разом з цим, дрони deep strike – найдорожчі БПЛА, а відповідно це й інвестиції в оборонно-промисловий комплекс України, тобто гроші, які залишаються в державі.
Бити вглиб Росії чи прикривати передній край? Дилема збройового виробництва Владислав Урубков пояснює, що Україні доводиться балансувати між закупівлями дронів за кордоном і підтримкою внутрішніх виробників.
«Держава не може спрямувати половину грошей, скажімо, на «Мавіки», тому що є дуже багато сфер розвитку. Купити «Мавіки» – це не інвестиція в свій оборонно-промисловий комплекс, яку можна зробити, закупивши інші види озброєння» , – каже він.
Натомість, на думку Юрія Бутусова, державі слід в першу чергу подбати не про далекобійні БПЛА, а про збереження життів військових безпосередньо на передовій, забезпечивши необхідне там.
«Має бути планове забезпечення і має бути позапланове. Ніхто зараз не говорить, що ми маємо ресурсами на 100% забезпечити всіх. Але ми маємо ресурсами забезпечити щомісячно мінімальний комплект дронів для кожної військової частини, бригади і батальйону, які ми виводимо на першу лінію. І наше завдання – це зменшити їхні втрати», – каже Юрій Бутусов.
Що ще просять удосконалити військові Загалом, крім потреби нарощувати кількість дронів і вирішувати проблему «Мавіків», Донбас Реалії запитали, що б військові хотіли покращити у забезпеченні дронами від держави.
Більше і ефективніше використовувати програму «Дрони за бали». Усі наші співрозмовники похвалили програму розподілу дронів. Але зазначили, що виділяється на неї лише 20% від законтрактованої кількості БПЛА. Цей відсоток необхідно, зазначають, збільшити. А також використовувати програму для аналізу потреб.
«Там можна отримати статистику, щоб аналізувати, планувати і, по-перше, закуповувати або виробляти саме ті дрони, які більше всього знищуються, по-друге, допомагати розвиватися початковим підрозділам» , – наголошує командир окремого взводу ударних БПЛА «Дід».
Більше коштів для бригад, які дають можливість самим підрозділам робити для себе закупівлі. Централізовані закупівлі, кажуть військові, завжди займають більше часу, через це деякі потреби втрачають актуальність.
«Поки вони обробляються, поки формується загальна заявка, це все займає час – плюс місяць, плюс два місяці. Тому чим менше є перехідних етапів, чим менше ланок від споживача до постачальника, тим краще, тим швидше і тим ефективніше» , – роз’яснює Андрій Назаренко.
Наразі за 11 місяців 2024 уряд виділив на такі потреби 8,8 млрд гривень. А у грудні оголосив, що спрямовує у бойові бригади додатково 1,89 млрд грн на закупівлю дронів. За словами Дениса Шмигаля, у 2025 році пряме фінансування бригад планується не меншим, ніж цього року.
Спростити процедуру списання БПЛА, яка залишається дуже бюрократичною.
«Все, що ви можете поганого подумати про цей процес, воно так і є. Це дуже складно зробити. Ті самі FPV, наприклад, мають списуватись, як патрони. Це біда, яка забирає багато часу, багато нервів, задіяно багато людей, яких можна задіяти ефективніше на інших напрямках роботи» , – наголошує «Дід».
Вчасно забезпечувати екіпажі супутніми засобами. Крім дронів, екіпажам БПЛА для ефективної роботи потрібні системи РЕБ, зв’язок, транспорт, живлення та інше.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім’я не буде розкрите.
