Джерело: www.radiosvoboda.org
«Відпочивальників немає, заробляти немає на чому і кому. Серед курортників – переважно жителі РФ, відвідують родичів та російських військових»
«Людям дають 10-13 років увʼязнення за те, що симпатизують Україні».
Кирилівка – селище на півдні Запорізької області, розташоване на узбережжі Азовського моря. До повномасштабного вторгнення Росії Кирилівка була одним із найпопулярніших курортів України. Тут працювали сотні баз відпочинку, дитячі табори, санаторії, розважальні комплекси та дельфінарій. Для місцевих жителів туризм був головним джерелом доходу.
Майже три роки селище перебуває в окупації. Багато місцевих жителів виїхали, більшість баз відпочинку не працюють, деякі перейшли під контроль загарбників або зазнали руйнувань. На прилеглих територіях російські війська облаштували свої позиції, що завдає шкоди природі, включно з піщаними пляжами та лиманами.
Кирилівка розташована на узбережжі Азовського моря, на півдні Запорізької області
Яким був курортний сезон-2024 у Кирилівці? Який бізнес залишається та як зараз заробляють власники туристичних обʼєктів та баз відпочинку? Як поводяться російські окупанти? Про це проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповів начальник Кирилівської селищної військової адміністрації Іван Малєєв.
Відпочивальники з окупованих територій Курортного сезону у Кирилівці немає вже третій рік поспіль, розповідає Малєєв. Все, що сьогодні відбувається у громаді – не на користь місцевим, тому багато людей виїхали, каже він.
До повномасштабного вторгнення Кирилівку відвідувало 2-2,5 мільйони відпочивальників
– Понад 500 баз відпочинку, які розташовані на узбережжі Азовського моря, практично всі пустують. Невеликий відсоток працювали у 2024 році, але це – ніщо у порівнянні з довоєнними курортними сезонами. Якщо до повномасштабного вторгнення Кирилівку відвідувало 2-2,5 мільйони відпочивальників, то сьогодні ця цифра мізерна.
Малєєв припускає, що серед курортників – переважно жителі РФ, яких також одиниці. Вони приїжджають в селище, щоб відвідати родичів або військових РФ, які перебувають в захопленій частині регіону, додав він.
– Переважно – це Мелітополь, Енергодар – окуповані міста. Звідти люди приїжджають невеликою кількістю і здебільшого тільки на вихідні.
Кирилівка на узбережжі Азовського моря
У Крилівці розташовані популярні об’єкти – дельфінарій і аквапарк, які практично не працюють.
– Для того, щоб запустити аквапарк, потрібно дуже багато грошей, щоб його утримувати. Басейни, фільтри, воду – все потрібно чистити. Тобто це великі витрати. Для того, щоб ці витрати нести, треба щось мати. А якщо немає відпочивальників, то з чого тоді заробляти?
Так само і дельфінарій. Команда закладу, наскільки я знаю, змінилася. Як я розумію, там вже кримська команда. Дельфінів потрібно постійно тренувати, тому дельфінарій більш-менш працював. Привозили туди діточок з Мелітопольського району та, мабуть, з інших населених пунктів. Тобто вони там якісь організовували вистави для того, щоб дельфіни не втратили свої навички.
«Націоналізація» по-російськи З перших днів окупаційна влада почала проводити «націоналізацію» баз відпочинку, повідомив Малєєв.
– Поділимо їх на три частини. Гарні бази відпочинку, де господарі не стали з ними (окупантами) співпрацювати, вони ці бази приватизували й сьогодні ними керують. Є бази відпочинку, господарі яких стали співпрацювати. Третя категорія – слабенькі бази, де люди теж не пішли на співпрацю. Ці бази – розкрадені. Але є люди, які все ж потроху намагаються вести бізнес.
База відпочинку «Адмірал» у Кирилівці, фото ілюстраційне, до окупації
Російська націоналізація торкнулася не тільки бізнесу, але й іншої приватної власності, зокрема житла. В таких будинках зараз переважно проживають люди з Росії, зазначає Малєєв.
Трагічна доля заповідника Одним із популярних серед туристів місць у Кирилівці був острів Бирючий. До початку повномасштабної війни люди їхали туди на екскурсії, відпочинок та спостерігати за тваринами, зокрема, там мешкало понад 40 видів копитних. У якому стані острів зараз, – Малєєв розповів далі.
Окупанти у заповіднику відстрілювали дуже багато тварин
– Острів Бирючий – це унікальний заповідник. Там все було зроблено на найкращому рівні. Як тільки почалася ця збройна агресія, росіяни поставилися до нього не дуже дбайливо. Наскільки нам відомо, вони там відстрілювали дуже багато тварин. Що зараз там, ми, чесно кажучи, не знаємо. Я пам’ятаю, раніше звідти продавали копитних для мисливських господарств, бо там був надлишок. Сьогодні, я так розумію, там вже мало що залишилось.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Міняти туризм на сільське господарство» Голова селища згадує, що до того, як Кирилівка почала розвиватися як курорт, на цій території переважно займалися сільським господарством. Через кризу, яка охопила громаду з російською окупацією, він не виключає, що місцевому населенню доведеться забути про курортний бізнес і повертатися до скотарства та землеробства.
Кирилівка була популярним українським курортом
– Раніше в Кирилівці люди тримали свиней, курей, було якесь господарство. Потім від цього відмовились, тому що можна було заробити гроші і все це купити. У нас були старостинські округи – це загалом сільгосп. Якимівський і Мелітопольський райони – переважно сільгосппризначення. Там люди займались землеробством, а у нас – курортним бізнесом, майже всі свої прибудинкові території забудували для відпочивальників. Зараз я думаю, що це повинно вертатися назад – повертатися до сільського господарства, городів, тримати живність, щоб якось вижити. Відпочивальників немає, заробляти немає на чому і на кому.
«Пряник дали і забрали» Одразу після захоплення селища армією РФ, жителів усіляко заохочували, щоб вони йшли на співпрацю з окупаційною владою, каже Малєєв.
– Привозили гуманітарну допомогу, роздавали гроші – і вчителям, і медикам, – усім, аби вони перейшли на бік окупантів і почали співпрацювати. Але зараз всі розуміють, що сьогодні пряник дали, а завтра його забрали. Все виходить на рівень російських зарплат. Вчителів не вистачає, вчити дітей нема кому. Медиків теж не вистачає, але з цим вони якось дають раду.
Іван Малєєв
Малєєв каже, що жителі Кирилівки – як ті, хто виїхав, так і ті, хто залишається там, – незадоволені тим, що відбувається зараз в селищі. За даними голови, у громаді окупаційна влада місцевим фермерам суттєво зменшила ціну на зерно.
Якщо ти пшеницю не здаєш, то в тебе її заберуть
– Фермери, які займались сільським господарством, прекрасно розуміють, яка ціна на зерно була до війни і зараз. У 5-6 разів вона зменшилась, а багато хто працює сам на себе, тобто дохідної частини практично немає. Я пам’ятаю до війни тонна пшениці коштувала 280-300 доларів. У 2022 році було десь 50-60 доларів. Ціна знизилась. Якщо ти пшеницю не здаєш, то в тебе її заберуть. Якщо здаєш, куплять, але за низькою ціною.
Окупанти вивозять зерно з окупованих українських територій в Росію через Маріупольський порт. Скріншот з проросійського телеграм-каналу
Голова громади зазначає, що примусової російської паспортизації в селищі немає, замість цього окупаційна влада створила такі умови, коли життя без паспорта РФ в Кирилівці стає неможливим.
– Чи лишилися якісь одиниці без паспорта? Я думаю, навряд чи. Людина практично і на вулицю сьогодні вийти не зможе без російського паспорта.
«Люди сидять у російських в’язницях»
– З початку російської агресії багатьох затримали. Когось менше утримували, когось – довше. Ми на своїй шкірі теж цього зазнали. Є такі люди, яких вони незаконно «закрили» – винесли вироки. Ці люди вже у російських в’язницях. У них там все по «накатаній» йде, тобто людям дають 10-13 років увʼязнення ні за що. За те, що чоловік або жінка просто симпатизують Україні та не підтримують Росію.
З окупованих українських територій постійно надходить інформація від місцевих жителів про переслідування та утиски з боку загарбників
За те, що не вірять Росії, а вірять Україні, – тепер за ґратами
Таких людей в окупації вважають «терористами», фальсифікують проти них різні кримінальні справи. А судді, як під копірку, всі справи пишуть і ув’язнюють людей. Жили собі спокійно, працювали, а за те, що не вірять Росії, а вірять Україні, – тепер за ґратами. Війна зламала життя багатьом, у нас багато ВПО, і ми допомагаємо їм, наскільки це можливо. Але не все в наших силах, бюджету немає. До війни – це одне життя, а сьогодні – зовсім інше.
Хто зараз очолює окупаційну владу в Кирилівці, Івану Малєєву достеменно невідомо. За його словами, управління здійснюють переважно особи з Росії.
