Джерело: www.volynnews.com
Історіями успіху поспішайок поділилися на сторінці медзакладу у Фейсбуці.
Мама дівчинки Богдани Юлія Синюк згадала той день , коли на 23-му тижні вагітності у неї раптово відійшли навколоплідні води: була на роботі, почувалася добре. Однак 9 жовтня шляхом кесаревого розтину з’явилася на світ її дівчинка.
Вага і зріст Богданки становили лише 550 г та 30 см. Упродовж місяця вона перебувала у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених під опікою завідувачки Тетяни Загребельної.
Читати ще: Як виходжують малюків-поспішайок у перинатальному центрі на Волині
Наступний етап виходжування та ранньої реабілітації тривав 2,5 місяця – у відділенні неонатології лікування маленької дівчинки продовжила лікарка Олена Мельничук.
«Звісно, маленька зовсім не була готова до народження, але завдяки досвіду і високій кваліфікації наших лікарів, сучасному обладнанню, системі «чистих приміщень» вдається рятувати таких діток, – зазначає завідувачка відділення неонатології Тетяна Кощій. – Процес виходжування у відділенні інтенсивної терапії – складний і для дитини, і для батьків, і для медиків. Хвилюємося усі за крихітну малечу, яка вміщається на долоні. Але діти борються – і ми теж надихаємося їхньою неймовірною силою».
Відповідно до протоколів, дочасно народжених дітей вигодовують спеціалізованими сумішами – для отримання достатньої кількості білків, жирів, калорій для повноцінного розвитку. Зараз Богданка споживає і мамине молочко.
«Їсть самостійно, усміхається, пробує піднімати голівку. Важить 3 кг 60 г. А народитися вона мала лише 30 січня», – розповідає мама Юлія Синюк.
2 жовтня народився Дем’ян із вагою 770 г і зростом 35 см, хоча очікували на його появу теж у січні.
«Дем’янчик народився на 26-му тижні вагітності й понад місяць перебував у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Далі розпочався наступний етап виходжування – у відділенні неонатології: два місяці завдяки комфортним умовам та підтримці медичного персоналу пролетіли непомітно. Зараз Дем’янчик важить 3280 г, ми дочекалися виписки і їдемо додому. Хочу подякувати нашим лікарям – Тетяні Миколаївні Загребельній, Миколі Миколайовичу Гнатіву, а також усьому персоналу, медсестрам, які підтримували нас і допомагали статися диву. Дякую, що зберегли життя мого сина», – поділилася їхньою з синочком історією мама Оксана Демидович.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу