У волинських бізнесменів, які господарювали в заказниках, прокурори відсудили ставки та сотні гектарів землі

Суд змусив товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-сітка» повернути Городищенській громаді Луцького району 235 гектарів землі та водойми, на яких підприємство господарювало щонайменше 8 років. Йдеться про водойми, розташовані в межах орнітологічних заказників місцевого значення «Лобаниха» та «Чаруків». Судова тяганина щодо скасування договорів оренди тривала з березня 2021-го.

Про повернення ділянок повідомляє Волинська обласна прокуратура, а також йдеться в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду.

У селі Несвіч, що за 26 кілометрів від Луцька, є велетенський комплекс ставків, у яких здавна вирощують рибу. Дотепер на цих водоймах господарювала місцева фірма «Захід-сітка». Вона використовувала водойми на підставі договорів оренди, укладених в 2017 році з Несвічівською сільською радою, територія якої нині належить до Городищенської громади. Щоправда, за словами, колишнього депутата Волинської облради Юрія Цейка, на Несвічівських ставах нелегально розводили рибу й до підписання цих угод.

Тоді волинські прокурори відкрили кримінальне провадження щодо захоплення ділянки водного фонду.

А вже у березні 2021-го Луцька окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Волинської області, щоб визнати рішення сільради про передачу водойм і землі фірмі «Захід-сітка» незаконними і розірвати договори. Адже закон забороняє здавати в оренду для рибогосподарських потреб водойми в межах заказників і заповідників.

У першій інстанції позов задовольнили повністю. Однак в Городищенській сільраді не погодились із рішенням і оскаржили його. Восени 2021-го у спілкуванні із «Силою правди» Городищенська сільська голова Світлана Соколюк пояснила, що за користування ставками в бюджет громади надходить до 250–300 тисяч гривень.

У вересні того ж року Північно-західний апеляційний господарський суд, що в Рівному, не розглядаючи справу по суті, скасував рішення волинських колег. Феміда не зрозуміла, чому інтереси держави взялася захищати прокуратура, а не Держекоінспекція чи Держгеокадастр. У відповідь прокуратура подала касаційну скаргу у Верховний суд.

Аж у вересні 2024-го Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вирішив, що в цьому випадку прокурор таки має право відстоювати інтереси держави як самостійний позивач, оскільки інші згадані держструктури таких повноважень не мають. Справу направили назад до Північно-західного апеляційного господарського суду.

20 лютого 2025 року Феміда частково задовольнила апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Сітка» та Городищенської сільської ради. Суд в особі головуючої судді Ганни Олексюк відмовився визнавати незаконними та скасовувати рішення Несвічівської сільської ради про передачу в оренду ділянок. Однак при цьому усі три договори оренди (2 на землю і 1 на водойму) суд визнав недійсними. 

Та головне, що підприємство «Захід-Сітка» зобов’язали повернути територіальній громаді земельні ділянки площею 112 гектарів та 123 гектари, а також – водойму площею 147 гектарів. Таким чином справа, про яку Центр журналістських розслідувань «Сила правди» писав наприкінці 2021 року завершилася у лютому 2025-го.

Підприємство «Захід-Сітка» зареєстроване у Несвічі понад 17 років тому. Основний вид діяльності  – «Інша діяльність у сфері спорту», також фірма може займатися прісноводним рибальством та рибництвом. 

«Захід-Сітка» належить місцевим бізнесменам Юрію Чилію та Володимиру Кучері. Останній водночас є власником сільськогосподарського приватного підприємства «Несвіч», яке зареєстроване 1999 року, займається вирощуванням зернових культур і де працює чимало мешканців громади. Крім того, «Несвіч» орендує сотні тисяч гектарів паїв на теренах Волині. А за землю з людьми частково донедавна розраховувався рибою.

Раніше «Сила правди» розповідала, як і кому віддали гектари землі у заказнику на околиці Луцька.