“Київський апеляційний суд закрив провадження у справі про напад на журналістів програми «Схеми» в офісі голови правління «Укрексімбанку» Євгена Мецгера. У результаті обвинувачені: Євген Мецгер, який нині є головою держкомпанії «Укрфінжитло», директор департаменту банківської безпеки «Укрексімбанку» Ігор Тельбізов та начальник управління внутрішньої безпеки держбанку Олег Осіпов, які застосовували фізичну силу до журналістів за наказом Мецгера”, — повідомляє: ua.news
Київський апеляційний суд закрив провадження у справі про напад на журналістів програми «Схеми» в офісі голови правління «Укрексімбанку» Євгена Мецгера. У результаті обвинувачені: Євген Мецгер, який нині є головою держкомпанії «Укрфінжитло», директор департаменту банківської безпеки «Укрексімбанку» Ігор Тельбізов та начальник управління внутрішньої безпеки держбанку Олег Осіпов, які застосовували фізичну силу до журналістів за наказом Мецгера, були звільнені від кримінальної відповідальності.
Справу закрили на засіданні суду 17 березня 2025 року за клопотанням обвинувачених у зв’язку зі спливом термінів притягнення до відповідальності (тобто з нереабілітуючих обставин). Захист потерпілих журналістів не задоволений рішенням та вважає, що судовий процес в апеляції затягувався умисно. Адвокати журналістів планують звертатися до Європейського суду з прав людини, щоб домогтись справедливості.
У нашому матеріалі розбираємось в деталях справи та пояснюємо, чому це рішення може негативно вплинути на свободу слова та свободу ЗМІ в Україні і може бути прецедентом, який дозволить уникати відповідальності завдяки процесуальному затягуванню справи.
Передісторія: напад на журналістів
У жовтні 2021 року стався інцидент, який привернув значну увагу громадськості та медіа-спільноти України. Під час інтерв’ю з головою правління «Укрексімбанку» Євгеном Мецгером для програми «Схеми» журналісти Кирило Овсяний і оператор Олександр Мазур зазнали нападу з боку працівників банку за наказом Мецгера. Цей випадок викликав обурення та поставив питання про свободу слова та безпеку журналістів в Україні.
Інтерв’ю було частиною розслідування щодо сумнівних кредитних операцій банку, зокрема, ймовірного фінансування компаній, пов’язаних із тимчасово окупованими територіями. Під час інтерв’ю журналіст поставив питання, що, ймовірно, зачіпало чутливі аспекти діяльності банку.
За даними Радіо Свобода, йшлось про те, що державний «Укрексімбанк» видав 60 мільйонів доларів кредиту фірмам бізнесмена, чия компанія веде діяльність на окупованій частині Донеччини і сплачує податки окупаційній владі. При цьому як гарантію повернення цих грошей, під заставу державний банк взяв об’єкт із сумнівною цінністю і надійністю.
Після озвучення цього запитання Євген Мецгер змінив тон, припинив інтерв’ю та викликав охорону. Журналістів силоміць затримали у кабінеті, відібрали техніку, а відеозапис розмови було видалено (потім це відео вдалось поновити). Також застосовувалася фізична сила: за словами потерпілих, охоронці утримували їх, не даючи можливості покинути приміщення.
Коли журналістам вдалося покинути будівлю «Укрексімбанку», команда «Схем» звернулася до правоохоронців. Того ж вечора банк оприлюднив офіційну заяву, в якій намагався виправдати дії свого керівництва, заявивши, що журналісти «порушили етичні норми».
“Під час інтерв’ю журналіст «Радіо Свобода» Кирило Овсяний поставив низку питань стосовно надання інформації про діяльність клієнтів Банку, яку Банк отримав у процесі їх обслуговування і правовідносин з ними. Крім того, журналістом без будь-якого обґрунтування були висловлені припущення щодо нібито допущених Банком порушень у рамках відповідних правовідносин. Інформація, яка запитувалася, відповідно до статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є банківською таємницею, яку банки зобов’язані зберігати, у тому числі шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до неї. З огляду на це, прес-служба банку була змушена зупинити подальше проведення зазначеного інтерв’ю. Подальша розмова відбувалася у форматі офрекордс-зустрічі. Журналісту було запропоновано підготувати перелік питань, інформація щодо яких може бути надана банком з дотриманням вимог чинного законодавства України, та надіслати його до банку з метою підготовки розгорнутих відповідей на такі питання. Після цього журналіст з оператором без будь-якого перешкоджання залишили приміщення банку (з усією записуючою та освітлювальною технікою). Окремо зазначаємо, що, на нашу думку, у діях журналіста Кирила Овсяного містилися ознаки як протиправного заволодіння інформацією з обмеженим доступом (банківською таємницею), так і порушення Кодексу етики українського журналіста у частині використання незаконних методів отримання інформації”
Укрексімбанк
державний банк
Проте згодом технічним спеціалістам вдалося відновити стертий відеозапис, який і підтвердив факт нападу.
Публікація відео викликала хвилю обурення в суспільстві. Мецгеру довелося скласти повноваження, а правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за статтею про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ч. 1 ст. 171 КК України) та незаконне утримання людей.
Після нападу: судовий процес
Громадськість та медіа-спільнота висловили обурення діями керівництва банку. Було розпочато кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістській діяльності.
Справу розглядав Голосіївський районний суд Києва, який у вересні 2022 року визнав Євгена Мецгера та двох його колег – директора департаменту банківської безпеки Ігоря Тельбізова та начальника управління внутрішньої безпеки Олега Осіпова – винними у перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів та нанесенні легких тілесних ушкоджень. Їм було призначено штрафи, зокрема, Мецгеру призначили сплатити штраф в розмірі 3400 гривень.
Журналісти були незадоволені рішенням суду першої інстанції та вирішили подати апеляцію, вимагаючи більш суворого покарання та заборони Мецгеру обіймати державні посади. Нагадаємо, що у листопаді 2022 року – за два тижні до початку розгляду апеляції, Мецгер очолив державну компанію «Укрфінжитло».
В апеляції справа розглядалась більше двох років. За даними адвокатів потерпілих журналістів, засідання регулярно переносились на прохання сторони обвинувачених. На думку адвокатів журналістів Оксани Максименюк та Віри Крат, дії сторони захисту обвинувачених могли свідчити про навмисне затягування процесу розгляду апеляції.
На черговому засіданні Київського апеляційного суду у справі Мецгера 19 грудня 2024 року, обвинувачені Мецгер, Тельбізов та Осіпов подали клопотання про закриття провадження у зв’язку зі спливом строків притягнення їх до відповідальності, які закінчились у жовтні 2024 року.
Після цього у справі відбулось ще три засідання, на останньому з яких 17 березня 2025 року Київський апеляційний суд закрив справу та звільнив Євгена Мецгера і його колег від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строку давності притягнення до відповідальності.
Фото: кадр з судового засідання 17 березня 2025 року, Євген Мецгер та Олег Осіпов у залі суду
Також обвинуваченим у справі нападу проходив екс-директор департаменту інформаційної політики «Укрексімбанку» Володимир Пікалов, який також тоді був у кабінеті Мецгера під час нападу на журналістів. Однак Пікалов був мобілізований, тому щодо нього суд винесе рішення пізніше.
Реакції сторін: журналісти подаватимуть позов до ЄСПЛ
Адвокатка одного із потерпілих журналістів Оксана Максименюк у коментарі для UA.NEWS висловила незадоволення рішенням суду. Вона зазначила, що процес в апеляції міг затягуватись понад два роки через численні клопотання обвинувачених, що призвело до спливу строку давності.
У зв’язку з цим, сторона захисту планує звернутися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) для відновлення справедливості та привернення уваги до системної проблеми безкарності за злочини проти журналістів в Україні.
«Безкарність вчинення злочинів, а сьогодні ми можемо говорити про безкарність, оскільки обвинувачені не понесли покарання за вчинені дії, призводить до того, що особи розуміють, що можуть уникнути покарання у тому числі до вимог закону, які дозволяють подавати особі клопотання про закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності. І тут я вбачаю, що така можливість виникла у обвинувачених у зв’язку із тим, що процес не відбувався у рамках передбачених процесуальним законодавством. Відбувалися затягування процесів, ми на це звертали увагу суду, хоча сторона і подавала документи, які підтверджують, що вона не може з’являтися до суду, але на нашу думку, це були підстави саме для затягування процесу»
Оксана Максименюк
адвокат
За словами захисника, відбулося понад десять судових засідань у суді апеляційної інстанції протягом двох років і саме це призвело до того, що сплив строк притягнення до кримінальної відповідальності. Рішення суду першої інстанції (Голосіївського) не набрало законної сили, тому навіть штрафів обвинувачені у побитті журналістів не заплатили.
«Ніякого покарання не відбулося взагалі. Ми будемо подавати до Європейського суду з прав людини, тому що відповідно до процесуального закону, хоч і передбачена можливість подачі касаційної скарги, але право особи подати заяву на закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності – це диспозитивна норма. Тому зверненням до ЄСПЛ ми хочемо звернути увагу на системну проблему, яка сьогодні існує в Україні»
Оксана Максименюк
адвокат
Відео: коментар адвоката Оксани Максименюк
Пан Мецгер та його захист відмовились надавати коментарі нашому медіа.
Що відомо про Євгена Мецгера: земляк Зеленського та досвідчений банкір?
Євген Мецгер – фінансист із багаторічним досвідом, якого на посаду голови правління «Укрексімбанку» призначив президент Володимир Зеленський у березні 2020 року. Його призначення на цю посаду стало частиною адміністративних змін, які розпочав новий уряд після приходу Зеленського до влади у 2019 році.
«Укрексімбанк» – одна з ключових фінансових установ України, яка оперує великими державними коштами та кредитує стратегічні проекти. Євген Мецгер обіймав посаду голови правління цього банку з березня 2020 по 11 жовтня 2021 року.
У громадськості було багато питань до того, як банк витрачав державні кошти. Адже за час правління Мецгера держава докапіталізувала «Укрексімбанк» на 7 мільярдів гривень, і як пишуть розслідувачі, за рік правління Мецгера «Укрексімбанк» зазнав збитків на 5,6 мільярда гривень. Відомо, що за Мецгера могли видаватись кредити таким підприємствам, як «Укравтодор», і ДП «Антонов» (керівники якого зараз під слідством за перешкоджання ЗСУ і службову недбалість), а також АТ «Укрзалізниця» (де знайшли численні махінації із закупівлями).
До скандалу з журналістами Мецгер був відомий як наближена і лояльна особа до Офісу президента. В медіа писали, що він мав тісні зв’язки з високопосадовцями, зокрема, з президентом Володимиром Зеленським. Саме тому, коли Мецгер став фігурантом кримінальної справи, його зв’язки з ОП піддалися публічній критиці. Хоча президент Зеленський публічно не втручався у ситуацію, випадок поставив під питання наскільки ефективно діють інститути, що контролюються державою, у боротьбі з насильством та непокараними правопорушеннями, що здійснюються на найвищих рівнях влади.
Цікаво, що за даними Радіо Свобода, дружина Євгена Мецгера Юлія Мецгер є подругою Олени Кравець, яка тривалий час працювала із президентом Зеленським у «Кварталі 95». Також Юлія Мецгер народилась в Кривому Розі, звідки родом президент Зеленський. Зазначимо, що і сам Євген Мецгер земляк глави держави – він народився і навчався у Кривому Розі. У 2019 році дружина Мецгера була призначена в наглядову раду державного «Приватбанку» за квотою президента. Вона засвітилась в журналістських розслідуваннях з покупкою елітної автівки та нерухомості в Туреччині. За інформацією на онлайн-ресурсах, працювала юристкою в «Укрексімбанку», який колись очолював Мецгер.
Як писав Forbes, посилаючись на джерела в уряді та Офісі президента, напад на журналістів не вплинув негативно на репутацію Мецгера в очах Офісу президента. Подейкували навіть, що Євген Мецгер міг бути призначений на пост заступника міністра економіки, але через гучний скандал від цього довелось відмовитись. Водночас кримінальна справа проти Мецгера не завадила главі Мінекономіки Юлії Свириденко найняти банкіра позаштатним радником.
Замість висновків
Справа Мецгера є лише частиною українського контексту безкарності чиновників і топ-менеджерів державних структур. Скандали з нападами на журналістів у минулому неодноразово закінчувалися уникненням відповідальності для високопосадовців. Той факт, що судовий процес над Мецгером затягувався понад два роки і завершився фактичним уникненням покарання через строк давності, лише підкреслює проблеми судової системи України.
Водночас справа вписується в загальну тенденцію, коли представники влади та державних установ дедалі частіше дозволяють собі агресивні дії щодо медіа. Це свідчить про системну проблему – відсутність реальних механізмів захисту журналістів, що створює небезпечний прецедент і може спровокувати нові випадки насильства щодо представників ЗМІ.
Справа Євгена Мецгера не лише підкреслила вразливість журналістів в Україні, а і проявила проблеми у судовій системі, які дозволяють уникати відповідальності за правопорушення через затягування судових процесів та можливість уникнення покарання через сплив строку давності.
Медіа UA.NEWS слідкуватиме за подальшим розвитком подій, зокрема і зверненням журналістів до ЄСПЛ. Це звернення може стати важливим прецедентом для захисту прав журналістів та забезпечення їхньої безпеки під час виконання професійних обов’язків.
