Джерело: www.volynpost.com
Суспільному Микола Вакуліч з Прилісненської громади розповів: до мобілізації працював у Маневицькій виправній колонії. Після базової військової підготовки воював у районі Слов’янська на Донеччині, згодом потрапив на Курський напрямок.
“Я там (в Курській області — ред.) довго не був, получив від дронів, пригадує боєць. — Якби сам не вийшов, то там і залишився б. Евакуації ніякої не було. Ті, хто не міг вийти, то ті там і залишилися. Три дні я виходив із пораненими ногами, руками, пальці відірвало”.
У лікарні військовослужбовець перебуває понад пів року, окрім ампутованих пальців має пошкоджені м’язи рук. Розповідає: поки виходив з позицій — втратив багато крові, просив побратимів залишити його, але вони не послухали.
“Ми виконали завдання, штурмували окоп. Нам сказали відійти і чекати піхоту, щоб зайшла. І контролювати ворога, аби в той окоп більше ніхто не зайшов. Ми не встигали окопуватися у своїй ділянці. Там були 300-ті, ми їх прикривали, поки чекали підмогу. Підмога прийшла і нам був наказ відійти”, — говорить волинянин.
У медзакладі Микола Вакуліч зустрів свого колегу, кінолога з Маневицької колонії, із яким разом пішли служити у військо. Олег Хомич травмувався на Харківському напрямку.
Окрім Миколи Вакуліча і Олега Хомича наразі у відділенні районної лікарні також лікують та реабілітовують майже два десятки військовослужбовців, розповів Суспільному завідувач хірургічного відділення Богдан Сидорук.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
