Джерело: www.volynnews.com
Про це повідомили в Ковельській міській раді.
Він народився 17 листопада 1989 року в Ковелі. Навчався у Ковельській ЗОШ №12. Далі була строкова служба в армії. Працював різноробочим на складах та деревообробних підприємствах.
Тепло своєї душі віддавав родині: батькам, дітям брата Ігоря і своїх сестер – Людмили та Юлії. Мав багато планів та мрій. Знаходив час для хобі – полювання. Але все змінила війна. У день, коли розпочалося повномасштабне вторгнення агресора, він сам пішов у військкомат, добровільно записався в тероборону. Рідним пояснив свій вчинок коротко: «Хто, як не я…», а вони добре розуміли, що це його остаточне рішення.
З березня 2022 року Віктор Батюшкін служив у складі 100-ї бригади ТРО. Спочатку з побратимами прикривали українсько-білоруський кордон. У квітні 2023 року, коли бригаду передислокували для виконання бойових завдань на сході України, пройшов усі гарячі ділянки фронту на Лиманському, Бахмутському, а нині – Торецькому напрямках, де наша сталева сотка вже десятий місяць стримує просування ворога.
Віктор понад усе цінував дружбу з побратимами. Особливо із земляками, з якими пройшов бойовий шлях. Важко переживав загибель товариша Андрія Карацая, з яким не один раз дивилися в обличчя смерті і виходили із, здавалося б, безнадійних ситуацій на полі бою.
У січні чоловік мав короткотермінову відпустку. Тож провів час із родиною. А сестри згадують, що ті 10 днів шестеро племінників були ніби на курорті. Віктор не відмовляв їм ні в чому, хай що вони попросили.
А коли дзвонив з фронту, завжди близьким казав, що все у нього добре. Цікавився, як там Граф. Так звали собаку, якого привіз додому з передової і який, як і сам Віктор, переніс кілька контузій на війні. Мамі якось зізнався, що Граф – це його душа. Рідні чекали свого Віктора. Надіслали йому гостинці до Великодня, які він так і не встиг забрати.
Життя захисника та патріота України, старшого навідника 2-го механізованого батальйону в/ч А7028 100-ї ОМБр, старшого солдата Віктора Анатолійовича Батюшкіна обірвалося 17 квітня поблизу населеного пункту Клебан-Бик Краматорського району на Донеччині. Мінометний розрахунок, де Віктор був старшим навідником, потрапив під удар ворожого FPV-дрона.
«Найважче сьогодні великій родині Віктора, яка переживає невиправну втрату. Висловлюємо щирі співчуття мамі Надії Володимирівні, брату Ігорю, сестрам Людмилі та Юлії з сім’ями. Усім, хто знав і любив Віктора Батюшкіна. Він назавжди залишиться в нашій пам’яті Героєм, захисником України, який віддав життя заради її майбутнього. Дякуємо тобі, воїне, за мужність, честь і доблесть!» – зазначив міський голова Ігор Чайка у своїй промові.
Віктору Батюшкіну назавжди 35.
Поховали воїна на Алеї Героїв міського кладовища.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним Героя. Вічна і світла пам’ять!
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
