Джерело: tsn.ua
Писанки на Великдень: не лише прикраса, а й оберіг. / © pixabay.com
Писанки й крашанки здавна мали сакральне значення для українців. Тому навіть після свят шкаралупу від освячених яєць не можна було просто викинути.
Про те, як її використовували в давнину, розповіла кандидатка історичних наук, етнологиня Інституту народознавства НАН України Анастасія Кривенко у коментарі Styler (РБК-Україна).
За словами науковиці, в давнину шкаралупу часто давали курям, аби ті були здорові й несли сильних курчат. Також її могли закопувати в городі, особливо разом із кістками освяченого поросяти, вірячи, що з неї виросте оберегова рослина — марена або маруна. Деякі вірили, що крашанка здатна навіть загасити пожежу.
Шкаралупи та крихти від паски часто зберігали на покутті біля образів. У разі небезпеки чи хвороб крихти могли з’їдати або обсипати ними хату, навіть годувати корову, щоби її не чіпали відьми.
Особливим був і звичай кидати перші шкаралупи у воду — вірили, що вони допливуть до померлих, і ті дізнаються, що настало свято Воскресіння Христового.
Щодо сучасних практик, викидати шкаралупу від освячених яєць у сміття — небажано. Священники зазначають, що хоча це не святиня, краще проявити шанобливе ставлення, особливо якщо писанка містила зображення святих — таку наклейку варто спалити разом зі шкаралупою.
Також допускається закопування шкаралупи під фруктовими деревами або її використання як домашнє добриво — промиту й просушену шкаралупу можна подрібнити та посипати кімнатні рослини.
Нагадаємо, раніше ми писали, що не можна робити на Великдень, аби не накликати біду.
