Джерело: www.radiosvoboda.org
Війна в Україні продовжується на повну, попри обіцянку президента США Дональда Трампа припинити її протягом 24 годин після вступу на посаду. Наразі немає майже жодних ознак того, що мир став ближчим.
Мало хто з оглядачів очікує на прорив у Лондоні.
Особливо після того, як Держдепартамент США напередодні переговорів оголосив, що державний секретар Марко Рубіо та спеціальний посланець Білого дому Стів Віткофф не братимуть в них участі. Водночас на перемовинах буде присутній спеціальний посланець Трампа з питань Росії та України Кіт Келлог.
Попри це, до обговорення на цьому раунді переговорів є багато як формальних, так і неформальних тем.
Доведеться домовлятисяДмитро Орєшкін
«Мені здається, що війна зайшла в глухий кут, – сказав російський політолог Дмитро Орєшкін у коментарі для телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю Голосу Америки. – Очевидно, що темпи наступу Росії зменшуються з місяця в місяць, і немає жодних підстав очікувати раптового прискорення. Тому, так чи інакше, доведеться домовлятися».
Крим – це УкраїнаПісля зустрічей у Парижі минулого тижня, в яких брав участь Рубіо, американські чиновники, за повідомленнями, представили українським переговорникам пропозицію, яка передбачає, що Вашингтон визнає анексію Криму Росією 2014 року.
Невідомо, наскільки Білий дім дійсно налаштований реалізувати цю ідею, про що повідомляли The Wall Street Journal, Bloomberg та CNN. Якщо це відбудеться, то стане різким відходом від давньої політики США і вступить у суперечність із Конгресом, який схвалив закони, що виступають проти будь-якого такого кроку.
Це було б надзвичайно складно і для президента України Володимира Зеленського. Українці переважною більшістю вважають півострів у Чорному морі своєю територією. Із можливими виборами на горизонті, згода Зеленського на претензії Росії могла би стати політичним самогубством.
Окрім Криму, Росія заявила про анексію ще чотирьох регіонів, які частково окуповані її військами: Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей.
Пропозиція про 30-денне припинення вогню, на яку Москва і Київ нібито погодилися за наполяганням Вашингтона, неодноразово порушувалася обома сторонами.
Державний секретар США Марко Рубіо
Після минулотижневої зустрічі в Парижі Рубіо висловив невдоволення повільним прогресом у переговорах і заявив, що Вашингтон може взагалі вийти з цього процесу.
«Але зараз нам потрібно визначитися – буквально за кілька днів, – чи це реально в короткостроковій перспективі, – сказав Рубіо 18 квітня. – Бо якщо ні, тоді, я вважаю, ми просто рухатимемося далі».
Очікувалося, що Рубіо візьме участь у зустрічі в Лондоні. Однак 22 квітня речниця Державного департаменту США Тамі Брюс повідомила, що він не приєднається до переговорів.
«Це не заява щодо самих переговорів. Це заява про логістичні труднощі в його графіку», – пояснила вона.
За даними Financial Times, Віткофф також не буде присутнім у Лондоні.
«Коаліція охочих»Упродовж кількох місяців триває обговорення можливого розгортання європейських сил в Україні для забезпечення потенційного перемир’я між Києвом і Москвою.
Ініціативу активно просувають лідери Великої Британії та Франції. Йдеться про можливе направлення контингенту від 10 до 30 тисяч військовослужбовців після припинення вогню.
Москва до цієї ідеї ставиться вкрай негативно. Присутність солдатів країн-членів НАТО на території України створила б для Кремля катастрофічну картину в інформаційному полі – не кажучи вже про принципову й непохитну позицію Москви щодо будь-якої участі НАТО в українських справах.
Тим часом адміністрація Трампа виключила участь США в операції, зайнявши позицію, що саме європейці мають відігравати провідну роль у такій ініціативі. І це попри те, що США мають безпрецедентні можливості у сфері логістики та транспорту, не кажучи вже про масштаб їхньої промислової бази.
Запуск із американського комплексу Patriot на об’єкті НАТО для випробування ракет (архівне фото)
Окрім Великої Британії та Франції, жодна інша країна не виявила особливого ентузіазму до участі в такій військовій місії. Австралія, Данія та Швеція заявили, що відкриті до цієї ідеї. А от країни Східної Європи, зокрема Польща та Чехія, ставляться обережно через занепокоєння про безпеку своїх кордонів із Росією.
За словами одного з європейських дипломатів, який спілкувався з Радіо Свобода на умовах анонімності, останніми тижнями також обговорюється інша ідея – надання винищувачів та іншої авіаційної техніки для захисту повітряного простору України, особливо в районі Львова та західних областей.
«Питання НАТО не обговорюється»Однією із головних причин, яку Кремль назвав для початку повномасштабної війни у лютому 2022 року, було прагнення України вступити до НАТО.
Уряд Зеленського неодноразово підтверджував свою відданість ідеї членства в альянсі, вбачаючи в цьому ключову противагу агресивній Росії на кордонах.
Водночас, окрім ідеї з Кримом, адміністрація Трампа запропонувала повністю виключити можливість вступу України до НАТО як частину потенційної мирної угоди.
«Питання НАТО не обговорюється», – заявив Кіт Келлог, один із головних посланців Білого дому, в інтерв’ю Fox News 20 квітня.
Хоча вступ України до НАТО ніколи не був на порядку денному найближчим часом і не мав широкої підтримки серед країн-членів альянсу, повне виключення цього варіанту могло б стати серйозним заохоченням для Москви.
Однак для Зеленського це є великою проблемою: прагнення до членства в НАТО закріплено в Конституції України з 2019 року. І, як і у випадку з Кримом, будь-яке рішення щодо цього питання йому доведеться пояснювати українським виборцям.
Наступного дня після лондонських переговорів генеральний секретар НАТО Марк Рютте має вирушити до Вашингтона, де запланована його зустріч із Трампом.
Гра зі словами і з атомамиНайбільша атомна електростанція України, розташована на березі Каховського водосховища, на південний захід від міста Запоріжжя, перебуває під контролем Росії з перших тижнів вторгнення.
В’їзд на територію Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), що розташована біля міста Енергодару Запорізької області, 31 серпня 2022 року
Ця станція з шістьма реакторами раніше виробляла до 20% електроенергії України. У спробі зберегти електропостачання на тлі постійних обстрілів з боку Росії, Київ прагне відновити контроль над АЕС або принаймні доступ до її енергетичних потужностей.
Під час телефонної розмови із Зеленським у березні Трамп озвучив ідею, що США могли б взяти під контроль деякі – або навіть усі – енергетичні об’єкти України, включно з атомними електростанціями.
Тепер офіційно на порядку денному – ця ідея передбачає, що Запорізька АЕС постачатиме електроенергію як Україні, так і контрольованим Росією територіям України.
Зеленський виступив проти цієї ідеї, однак можливі компроміси: наприклад, призначення громадян США до складу виконавчої ради «Енергоатому» – державного енергогенеруючого підприємства.
Рідкоземельні ресурсиХоча це питання офіційно не стоїть на порядку денному лондонських переговорів, воно тісно пов’язане із загальним контекстом: мова про цінні мінеральні ресурси України титан, кобальт і так звані рідкоземельні метали.
Адміністрація Трампа активно просуває ідею отримання широкого доступу до цих ресурсів, аргументуючи це тим, що це могло б частково компенсувати мільярди доларів, витрачені США на постачання зброї для України.
Наприкінці лютого Зеленський прилетів до Вашингтона для підписання рамкової угоди, яка б відкрила шлях до зростання американських інвестицій без втрати доходів чи суверенітету над українськими надрами.
Однак зустріч у Овальному кабінеті завершилась скандалом, поставивши під сумнів не лише угоду про надра, а й подальше надання зброї та розвідданих з боку США.
Після тижнів переговорів, українські та американські представники, схоже, досягли компромісу. Минулого тижня Трамп заявив, що угоду підпишуть 24 квітня – наступного дня після лондонських переговорів.
Чому це важливо? Хоча б тому, що це усуває одну з головних перешкод для продовження постачання зброї з боку США – чого Україна гостро потребує.
Перемир’я, припинення вогню, мирна угодаЗ лютого адміністрація Трампа веде прямі переговори з Кремлем – чого побоюються як українці, так і європейці, остерігаючись, що їх можуть виключити з процесу врегулювання.
Віткофф уже тричі зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним, востаннє – 11 квітня в Санкт-Петербурзі. Радник Путіна з міжнародної політики Юрій Ушаков заявив, що Віткофф планує повернутися до Москви після лондонських переговорів.
Ми готові максимально конструктивно просуватися вперед заради досягнення безумовного припинення вогню, а далі – реального та стійкого мируВолодимир Зеленський
«Лондонські переговори мають першочергову мету – домогтися безумовного припинення вогню. Це має стати відправною точкою», – йдеться у заяві Зеленського після розмови з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.
«Ми готові максимально конструктивно просуватися вперед, як це вже було не раз, заради досягнення безумовного припинення вогню, а далі – реального та стійкого миру», – додав він.
Чи буде реалізоване тимчасове перемир’я чи довгострокове припинення бойових дій – значною мірою залежить від Москви, яка наразі має перевагу на полі бою й менше зацікавлена в поступках зі своїх «максималістських» позицій.
19 квітня Путін оголосив 30-годинне «великоднє перемир’я», представивши це як жест доброї волі.
Два дні по тому Путін заявив, що відкритий до прямих переговорів із Зеленським – чого не траплялося від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
