Українська полонянка, італійська дворянка чи “відьма”. Хто така Роксолана, “наймогутніша” жінка Османської імперії

Підпис до фото, Цей портрет Роксолани кінця XVI або початку XVII століття був виставлений на аукціоні в Лондоні у 2021 році

• Author, Хілкен Догач Боран
• Role, BBC News Turkish
• 4 хвилин(и) тому

Гюррем-султан, в Європі відома як Роксолана, була, мабуть, найвпливовішою жінкою в Османській імперії. Кохана дружина одного з наймогутніших правителів в історії, Сулеймана Пишного, і загадкова постать, чию спадщину продовжують переосмислювати та вивчати любителі історії понад чотири століття після її смерті в 1558 році.

Роксолана була не просто наложницею чи дружиною. Вона пройшла надзвичайний шлях від рабства до вершини імперського впливу, перетворившись на фігуру, яка змінила політичний ландшафт османського двору XVI століття.

Османська імперія домінувала в Південно-Східній Європі, Західній Азії та Північній Африці з XIV до початку XX століття. Її вважають однією з найбільших і найдовговічніших імперій в історії.

На думку багатьох істориків, “жіночий султанат” – період, коли матері та дружини султанів мали безпрецедентний вплив на управління імперією, – розпочався з Гюррем.

Її життя в османському гаремі, приватних покоях у палаці султана, де проживали дружини султана, наложниці, члени жіночої родини та служниці, добре задокументоване.

Однак століття потому таємниця її походження продовжує викликати суперечки. Чи була вона українською полонянкою, дочкою православного священника, чи, як припускає несподівана теорія, італійською дворянкою, яку викрали пірати?

З полону до двору

Більшість істориків вважають, що Роксолана народилася на початку 1500-х років на території історичного регіону, який охоплював частини сучасних України, Польщі та Білорусі. Тоді це була територія Речі Посполитої.

Немає остаточних записів про ім’я Гюррем при народженні. Хоча деякі українські джерела називають її Олександрою Лісовською або Анастасією. Інші вважають, що у Західній Європі вона була відома під такими іменами, як Ла Росса (червона), Розанна (елегантна троянда), Роксолан (русинка – так називали тогочасних українців), Роксана або Роксолана.

Однак в офіційних османських документах її називають Хасекі Гюррем-султан. “Гюррем” означає “радісна” перською мовою, а “хасекі” – це почесний титул, який носила матір дитини султана.

Підпис до фото, Гюррем-султан стала відомою в Туреччині після виходу популярного телесеріалу про правління Сулеймана Пишного. Шоу “Величне століття” мало величезний міжнародний успіхДеякі джерела стверджують, що Роксолана була дочкою православного священника; інші припускають, що вона народилася в селянській родині.

Існують записи, які свідчать про те, що її взяли в полон кримськотатарські загони в Рогатині, місті, яке тоді входило до складу Польського королівства, а тепер лежить на заході України біля Львова, каже професор Феридун Емеджен з Туреччини.

Потім її продали в рабство, дівчинкою привезли до Османської імперії та подарували матері принца Сулеймана, пізніше відомого як Сулейман Пишний, каже інша турецька професорка Зейнеп Тарім.

Підпис до фото, У популярному телесеріалі “Величне століття” Роксолану зіграла турецька акторка Мер’єм УзерліІсторик стверджує, що приблизно до 1520 року вона вже була в гаремі, адже наступного року народилася перша дитина пари, принц Мехмед.

Порушуючи багатовіковий звичай, Сулейман пізніше одружився з Роксоланою. Цей вчинок шокував двір і радикально змінив статус Роксолани. Жоден інший османський султан раніше не одружувався з наложницею.

Італійська нотка

Попри широку згоду щодо українського коріння Роксолани, є альтернативні теорії її походження.

Одне особливо суперечливе твердження висловив доктор Рінальдо Мармара. Дослідник стверджує, що виявив у ватиканських архівах рукопис, який свідчить про те, що Роксолана насправді була італійською дворянкою на ім’я Маргарита з родини Марсільї у Сієні.

Підпис до фото, Цей рукопис, як стверджується, ставить під сумнів русинську ідентичність Гюррем-султан, натякаючи на приховане дворянське походженняЗгідно з цим документом, її та її брата захопили пірати та продали в рабство до османського двору, каже він.

Мармара йде далі, стверджуючи, що рукопис розкриває нібито родинний зв’язок між нащадком Гюррем, султаном Мехмедом IV, та Папою Олександром VII, що ставить під сумнів її русинську ідентичність та натякає на приховане дворянське походження.

Однак історики залишаються скептичними. Професор Тарім застерігає, що це твердження потребує набагато більшого обґрунтування.

Вона вказує на відсутність будь-якої згадки у дуже детальних записах венеціанських послів – одному з найнадійніших джерел придворних пліток та дипломатичних справ того періоду.

“Якби таке було, (записи. – Ред.) розповіли б нам про це, ми б знали про це набагато раніше”, – каже дослідниця.

Професор Емеджен погоджується з цим скепсисом. Він каже, що хоча Гюррем справді листувалася з польською королівською родиною, це, ймовірно, було частиною формальної дипломатії, а не доказом дворянського походження.

“Відьма з Русі”

Плутанину посилює те, як Гюррем-султан називали в різних джерелах.

У документах та поезії османської епохи її іноді називали “російською (русинською) відьмою” – зневажливе прізвисько, яке використовували її критики, особливо після страти старшого сина Сулеймана, принца Мустафи, народженого від іншої жінки та першого в черзі на османський престол.

Вважалося, що Гюррем організувала його падіння, розчистивши шлях для сходження на престол власним синам.

Підпис до фото, Західні мандрівники та венеційські дипломати того часу називали Гюррем-султан росіянкою (русинкою), але це радше відображало її географічне походження, а не етнічну приналежністьПрофесор Емеджен уточнює, що термін “Русь” в османському контексті не означав винятково етнічних росіян. Це було географічне позначення для будь-кого з півночі, включаючи сучасних українців та білорусів.

Західні мандрівники та венеційські дипломати того часу також називали Гюррем росіянкою (русинкою), але вчені стверджують, що це радше відображало її географічне походження, а не етнічну приналежність.

“У той час Росії в сучасних кордонах не існувало. (У листуванні того періоду – Ред.) слово “російський” використовували у географічному сенсі”, – каже професор Емеджен.

“У XVI столітті та пізніше частина територій з українським (русинським) населенням у Польщі називалися Руським воєводством, а Рогатин був його частиною”, – додає Віталій Червоненко з української служби BBC.

“Назва “руське” походила з держави Київська Русь, яка проіснувала до кінця XII століття, пізніше частина території Русі стала Королівством Русь (лат. – Regnum Russiae), яке потім увійшло до складу Польщі. – пояснює він. – Українців у той час називали “русинами”, але це не мало жодного зв’язку з Росією”.

У тій частині світу “руські” – це було переважно старою назвою українців щонайменше до XIX століття. Сучасна ж Росія на початку XVI століття мала назву Велике князівство Московське або Московія, і лише пізніше взяла собі назву Росія та Російська імперія. Тож часто сучасні науковці помилково сприймають русинів чи “руських” 16 століття за росіян.

В останні роки особистість Роксолани набула нового політичного значення, особливо в Україні, де її шанують як національну постать.

Статуї на її честь стоять у її нібито рідному місті Рогатині, а мечеть у нині окупованому Росією місті Маріуполь має її ім’я поряд з ім’ям Сулеймана.

Один з перших культових серіалів незалежної України на початку 1990-х років був саме про Роксолану.

У 2019 році, на прохання посольства України в Анкарі, згадку про її “російське походження” видалили з напису на її гробниці в комплексі мечеті Сулейманіє в Стамбулі.

Оновлений напис тепер свідчить про її українське походження, наголошуючи, як її спадщина продовжує існувати в контексті сучасної геополітики.

Благодійна діяльність

Вплив Роксолани поширився далеко за межі гарему, але, мабуть, найбільш тривалою є її благодійна діяльність.

Вона замовила будівництво мечетей, безкоштовних їдалень та благодійних фондів у Стамбулі та Єрусалимі, які тоді входили до складу Османської імперії. А район Хасекі в Стамбулі досі має її ім’я.

Підпис до фото, Гюррем-султан похована в мечеті Сулейманіє, а пізніше, за наказом самого султана Сулеймана, на місці її могили побудували гробницю Як свідчать історичні записи, Гюррем-султан померла від природних причин у Стамбулі 15 квітня 1558 року. Її поховали в мечеті Сулейманіє. Пізніше, за наказом самого султана Сулеймана, на місці її могили звели гробницю.

Її смерть ознаменувала кінець надзвичайного життя, але не кінець загадок, що її оточували.

Чи то русинська полонянка, чи італійська аристократка, чи загадкова своєю впливовістю жінка, Роксолана залишається однією з найцікавіших та найсуперечливіших постатей в османській та світовій історії.