Джерело: www.unian.ua
Чим довше триває війна, тим більше українців “ховаються” у “тінь”. А НБУ та контролюючі органи, відповідно, роблять все, щоб їх там “виловити” – як у грі у “кота й мишку”. Тепер настала черга “дропів” або “мулів”, з якими боротиметься законопроєкт №14161, що був зареєстрований у парламенті наприкінці жовтня. Простими словами, він буде націлений людей, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських рахунків.
Враховуючи, що більшість українців так чи інакше порушують правила, передаючи свої картки дітям/родичам, а також отримуючи всю або частину зарплатні у “конвертах”, то ефект від законопроєкту може бути колосальним. Але може й не бути, якщо реформа виявиться неповною… Наскільки масштабним буде ефект та що ж тепер робити?
УНІАН звернувся до фахівців за роз’ясненнями щодо наслідків “закручування гайок” проти дроперів – як для держави, яка втрачає десятки мільярдів гривень через ці схеми, так і для простих людей (часто – найменш соціально захищених), яких нові обмеження можуть торкнутися.
Питання на 200 мільярдів “Дропи” або “мули” це ті люди, які за невеличку плату дозволяють використовувати їхні картки для “тіньових” платежів іншими особами – “дроповодами”. Здебільшого цим зловживають безробітні, пенсіонери та студенти, яким дуже потрібна додаткова “копійка” до злиденних пенсій та стипендій, і вони не дуже розуміють, чим це їм насправді загрожує.
Є й інший термін – “міскодінг”. Згідно з визначенням у законопроєкті, це коли бізнес ставить не той код діяльності, який повинен бути – коли у АЗС, наприклад, замість “паливна станція” ставлять продаж кави чи автохімії, що дозволяє оптимізувати податки.
Чому саме зараз НБУ почав турбуватися через “дропів” з “мулами” та як він це все бачить, УНІАН пояснює Олег Гетьман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи. За його словами, НБУ та банкіри загалом вбачають у дропах величезні ризики для країни, адже це основа тіньової економіки, через яку проходять мільярди гривень з ігорного бізнесу, контрабанди алкоголю, “табачки”, гаджетів та всього, що можна віднести до “сірого” та повністю нелегального обігу. Зловмисники виводять гроші за це через дропів, розділяючи їх на менші транші.
НБУ бачить у дропах величезні ризики. фото УНІАН, Максим Поліщук”Ці гроші замовнику складно отримати просто собі на картку (бо це часто мільйони гривень) або на ФОП (бо там доведеться платити податки), – пояснює експерт. – Тому організовується збір карток студентів, пенсіонерів або інших людей, які, за невеличку плату у кілька тисяч гривень на місяць, віддають “ключі” від власних рахунків. Цим займаються так звані “дроповоди”, які такі картки збирають у значних обсягах – може бути і 100, і 200, і 500 карток від різних фізичних осіб”.
Дроповоди надають виведені таким чином гроші замовникам у готівці або криптовалюті.
“Є цілий ланцюжок “дропів”, по яких проходить кеш туди, куди потрібно замовнику – може навіть на рахунки в інші країни. Це все досить дешева для замовника історія, на яку він витрачає лише кілька відсотків за виведення кешу, – продовжує пан Гетьман. – Спочатку такі схеми були просто безмежними, бо на картки можна було виводити сотні тисяч гривень чи навіть мільйони. Цю проблему НБУ побачив рік тому, коли ввів перші обмеження. Потім інші банки ці обмеження підхопили – їх зробили “добровільними”, але всі банки під цим підписалися. І зараз обмеження по карті фізособи на перекази це 100 тисяч гривень на місяць”.
А для окремої, “ризикової” групи з 1 листопада деякі банки запровадили обмеження у 50 тисяч гривень.
За даними Економічної експертної платформи, обсяги “дропів” за останній рік впали на тлі обмежень, але, за рахунок збільшення кількості карток, ці потоки зберігаються.
“Умовний студент тепер відкриває не одну картку, а десять карток у десяти різних банках. І по кожній картці можна провести по 100 тисяч. Отже загалом набігає мільйон. Тому НБУ, у співпраці з експертами, нардепами та тимчасовою слідчою комісією запропонував новий законопроєкт, який запроваджує реєстр “дропів”. І якщо студент чи пенсіонер буде зафіксований у реєстрі як “дроп”, через те, що передав комусь свої картки, і чий рахунок був заблокований, то всі інші банки про це дізнаються”.
Банківська таємниця та хибні обмеження Новий реєстр буде відкритим для банків, а для всіх інших – закритим, що зберігатиме банківську таємницю, але дозволятиме накладати обмеження одразу від всіх установ, наполягає Олег Гетьман.
Це головна ідея законопроєкту, яка, як сподівається експерт, “виявиться результативною”. Адже державна скарбниця через це втрачає шалені кошти під час війни. А що буде з фінансуванням від партнерів наступного року – поки що невідомо, і потрібно шукати власний ресурс.
“НБУ оцінював обіг за цими схемами з дропами у 200 мільярдів гривень за минулий рік. Втрати податків, відповідно, 40-50 мільярдів гривень, якщо б вони оподатковувалися на загальній системі, або десь 15 мільярдів – якщо це був би єдиний податок. Це значні суми” – зауважує Олег Гетьман.
Експерт наголошує, що це ніяк не торкнеться “зарплат у конвертах”, які фактично є приватними переказами з картки на картку, а також мікробізнесу, який “щось продає у інтернеті на пару тисяч гривень на місяць”, адже це все відбувається у “межах порогів НБУ”. Проте такими операціями може “зацікавитися податкова та БЕБ”.
“Насправді, такі платежі дуже легко побачити. Беремо, наприклад, мережі АЗС. Одні платять по 25-35 тисяч гривень співробітникам, але з десяток мереж платить лише по 8,5 тисяч гривень на місяць. Скоріше за все, різницю сплачують переказом на картку або у вигляді готівки. Але цим займаються інші служби. Обмеження ж НБУ не стосується тих, хто отримує просто на карту гроші – “чорну” зарплату, гроші від родичів, гроші від продажу чогось в інтернеті у малих обсягах або інші платежі до порогів. Це просто надто дрібні обсяги”, – запевняє економіст.
Той аргумент, що банки й без того постійно щось блокують громадянам і вже зараз зловживають моніторингом та різними “тіньовими банами”, які фактично неможливо оскаржити, пан Гетьман відкидає, бо це “несистемна історія”.
“Звісно, деякі картки в банках вже відмічені як “підозрілі”. І сам банк може вирішити поставити обмеження на перекази – наприклад, у 5 або 10 тисяч гривень. Кожен банк працює з клієнтом відповідно до своїх внутрішніх положень. У тому і проблема. Зараз банки діють на власний розсуд. Нове законодавство повинно всі ці питання врегулювати, – вважає експерт. – А щодо зловживань банками – мені не відомо, наскільки багато таких випадків. Думаю, це не настільки системна історія. Якщо перекази адекватні й у межах порогів, то ніяких проблем не має бути”.
У разі ж виникнення таких ситуацій фахівець радить скаржитися до наглядових рад банків або до суду.
Загалом пан Гетьман позитивно оцінює законопроєкт, який “на часі”, з огляду на обсяги втрат для бюджету від дроперів. Втім, цікаво, що на запит УНІАН сам НБУ не зміг надати інформацію про обсяги цих втрат.
Позиція НБУ – зробити “крайніми” інших Керівництво Нацбанку ще минулого року почало публічно заявляти про дропи як проблему, обґрунтовуючи цим запровадження обмежень на карткові перекази. Також на різних конференціях та зустрічах лунали різні оцінки втрат, проте, відповідаючи на запит УНІАН, Нацбанк визнав, що “не має інструментів” для підрахунку.
При тому, що ще у 2024 році НБУ на своєму ж сайті зазначав, що, відповідно до проведеного ними аналізу, дропи щорічно проводять через свої рахунки близько 200 мільярдів гривень.
“Наразі Національний банк не має інструментів для збору статистичних даних щодо загальної кількості рахунків, які мають ознаки використання у дроп-схемах. Такі випадки виявляються в рамках здійснення наглядової діяльності за учасниками платіжного ринку і вивчаються окремо НБУ”, – відповідає нам регулятор.
Не зміг Нацбанк надати УНІАН й інших важливих деталей по цій реформі. Як, ось, щодо відповідальності не лише для громадян, яких підозрюють у “дроперстві”, але й про відповідальність для самих банків за помилкові обмеження. Загалом НБУ “переводить стрілки” на комерційні банки, які й нестимуть відповідальність як перед самим НБУ, так і перед громадянами.
Проте регулятор додає, що до реєстру вноситимуть також рахунки підозрілих ФОПів, а також юридичних осіб, що додає ініціативі масштабів.
“Надавачі платіжних послуг зобов’язані вносити інформацію про фізичну особу та фізичну особу-підприємця / торговця до Реєстру у разі виявлення таким надавачем платіжних послуг ознак, встановлених Національним банком України”, – акцентує регулятор.
Що це за ознаки? НБУ формулює їх так:
1) користувач – фізична особа без дотримання вимог законодавства надав право на розпорядження коштами/електронними грошима на своєму поточному/платіжному рахунку/електронному гаманці третій особі або передав у використання платіжний інструмент третій особі;
2) торговець приймав електронні платіжні засоби для здійснення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі) з порушенням вимог, визначених частиною двадцять дев’ятою статті 38 цього Закону.
Загалом, до реєстру будуть вноситися всі картки та рахунки, за якими будуть зафіксовані “аномальні” операції, а рівень їх “аномальності” вирішуватиме комерційний банк – надавач платіжних послуг, який, схоже, не нестиме ніякої відповідальності за помилки.
Будь-яку картку можуть внести до реєстру, якщо вона буде з “аномальною” активністю / фото УНІАН”В реєстр будуть внесені особи (фізичні та юридичні), які здійснюють аномальні або нетипові платежі, що не притаманні звичайній фінансовій поведінці, що може свідчити про участь таких осіб у певних схемах використання фінансової інфраструктури у протиправних цілях, – пояснюють нам у НБУ. – Завдання наповнювати реєстр інформацією покладено на надавачів платіжних послуг. Тобто банк має сам побачити підозрілу активність клієнта і визначити, чи може він відносити такого клієнта до дропів та внести дані в реєстр”.
І якщо один банк з якихось причин визнає ваші операції “аномальними”, то, коли буде реєстр, ви потрапите до “чорного списку” для всіх банків одразу.
“No pressure”, як кажуть американці. Втім, НБУ наполягає, що банківська таємниця залишиться, а у користувачів буде можливість оскаржити внесення себе до реєстру дропів (колись потім). Головне ж, що перебування у реєстрі буде не пожиттєвим, а на 24 місяці.
“До особи, відомості про яку містяться в реєстрі, застосовуються ліміти та обмеження протягом встановленого Національним банком строку з моменту внесення останнього запису про особу до реєстру. Зазначений строк не може бути більшим ніж 24 місяці, – кажуть у Нацбанку. – Будь-яка особа має право на доступ до інформації про себе в реєстрі та на подання обґрунтованої заяви до надавача платіжних послуг про вилучення її з реєстру. Порядок звернення особи, інформація про яку міститься в реєстрі, до Національного банку України з метою виправлення інформації, буде визначено окремими нормативно-правовими актами після набрання чинності закону”.
Але чи подіє ця реформа так, як було заплановано – чи допоможе це подолати дроповодів без зайвого клопоту для законослухняних громадян? Думки юристів та банкірів розділилися.
Аргументи протиЯкщо у НБУ досить оптимістичні щодо перспектив законопроєкту, то самі банки – в особі їх об’єднань – кажуть протилежне й заявляють, що цей законопроєкт занадто м’який. Адже не вводить кримінальну відповідальність для дроперів та дроповодів.
Такої думки, зокрема, дотримуються у асоціації EMA, яка об’єднує операторів міжнародних платіжних систем Visa та Mastercard. Там вкрай радикально налаштовані щодо законопроєкту та вимагають його посилення, адже у такому вигляді – це “легалізація злочинності”.
“Шановні “борці” з дроперами! Ви не боретесь – ви створюєте систему, що легалізує злочинність. Читаємо законопроект про реєстр дропів – і бачимо не рішучість, а інструкцію з цивілізованого співіснування зі злочинністю. Систему, що не бореться, а лише адмініструє. Це не лікування гангрени, а її щоденне вимірювання та опис у журналі. Результат передбачуваний – пацієнт помре. Але під наглядом “дуже стурбованих” лікарів”, – закликає EMA.
Там акцентують увагу на тому, що без “чітких норм щодо кримінальної чи адміністративної відповідальності за організацію дроп-мереж” це все “гра у салочки”, адже у законі “немає навіть формального опису правопорушення”. Немає також автоматичного розриву відносин та закриття рахунків і немає обміну даними з правоохоронцями тощо.
Асоціація вимагає впровадити продаж SIM-карток лише ідентифікованим абонентам, адже “саме на цьому ламається більшість дроп-схем”, ввести пряму кримінальну відповідальність для всіх причетних до таких схем, бо “це у 99% випадків свідома дія”, а також повне блокування рахунків замість обмежень. Саме ліміти там називають “головним абсурдом” законопроєкту.
SIM-карти хочуть продавати лише ідентифікованим абонентам / фото УНІАН”Нам кажуть, що це боротьба з нелегальними казино, де середній чек поповнення – 100 євро. І пропонують поставити ліміти на рівні середньої зарплати. Що це змінить? Абсолютно нічого. Це не зупинить дроповодів. Це змусить їх просто найняти більше дропів. Найняти нових – не проблема. Їхня рентабельність – 1000%, тому “відстегнути” дропам, яких посадили на ліміти, більше коштів – це дрібні витрати. Бюрократи імітують боротьбу, а на ділі лише збільшують кількість рахунків у обігу”, – завершують там “розгром” законодавчої ініціативи.
Пропозиції в EMA досить радикальні, проте з тим, що реформа у такому вигляді навряд чи зупинить дроперство як явище, важко не погодитися.
Оцінки юристів Якщо НБУ підтримує ліміти та сам законопроєкт, ЕМА – не підтримує через слабкі покарання, то опитані УНІАН юристи ставлять акцент на, навпаки, занадто широких та неточних умовах для обмеження рахунків, які можуть торкнутися занадто великої частини населення та дуже великої частки бізнесу.
Так, Родіон Достатній, адвокат, радник практики WCC та кримінальних справ адвокатського об’єднання LESHCHENKO & PARTNERS зазначає, що законопроєкт №14161 створює “по суті “чорний список” фізичних осіб і торговців, яких банки та інші надавачі платіжних послуг вважають дотичними до “дроп-схем” або “міскодингу”.
“Ключовий момент – перелік “ознак дроп-схем” і випадків обов’язкового звернення банків до Реєстру не є вичерпним – закон прямо дозволяє НБУ його розширювати й змінювати їх у будь-який момент, – звертає увагу пан Достатній. – При цьому, згідно пояснювальної записки до законопроєкту, і так задекларована ефективна боротьба із дропами. Зокрема вказано, що за 6 місяців 2024 року лише двома найбільшими банками, в рамках здійснення фінансового моніторингу, було виявлено та припинено ділові відносини з понад 80 тисячами клієнтів у зв’язку з їх використанням у схемах “дропів”.
Масштаб блокувань карток українців може бути колосальним, застерігає юрист.
“За таких вихідних даних існує серйозний ризик, що після запровадження запропонованих змін і поширення подібних підходів на всю банківську систему припинення надання платіжних послуг може набути масового характеру й потенційно торкнутися чи не кожного третього українця”, – стверджує адвокат з LESHCHENKO & PARTNERS.
Він аргументує свою точку зору цілим переліком ризиків для звичайних людей та їхніх сімей, які зафіксовані у законопроєкті. Зокрема тим, що просто спільне користування картками в межах однієї сім’ї вже робить вас порушником.
“Формально це якраз “передання у використання платіжного інструменту третій особі”. У проєкті немає чіткого розмежування між свідомим наданням свого рахунку в використання в злочинних схемах та побутовою допомогою членам сім’ї, де всі платежі мають законне походження”, – каже юрист.
Нечіткі критерії “підозрілої поведінки”, які НБУ ще потім додатково планує деталізувати і які не містяться у самому законопроєкті, додаткове навантаження на банки, які змушені будуть посили моніторинг, що “посилить позиції лише великих установ” та вдарить по меншим банкам, автоматичність прийняття рішення про блокування рахунків без з’ясування життєвих обставин, жорсткі ліміти на платежі та перекази, необхідність для користувача “пояснювати банку кожен крок” – це все вразливості цього законопроєкту на думку адвоката.
Відповідальність банків та можливості оскарження Ігор Ясько, кандидат юридичних наук, адвокат та керуючий партнер юридичної компанії WINNER, звертає увагу, що реєстр створюється і адмініструється НБУ, але банки зобов’язані подавати дані за ознаками зловживання без права встановлювати ліміти самостійно. Тобто їх діяльність насправді не є безконтрольною, але рівень контролю недостатній.
“Законопроєкт передбачає, що банки та надавачі платіжних послуг мають обов’язок вносити дані про дроперів на підставі чітко визначених ознак — якщо платіжна операція свідчить про зловживання чи передачу фінансових інструментів третім особам. Однак у професійних коментарях вказується на ризик помилкового внесення, що може спричинити масові скарги та навіть блокування рахунків добросовісних осіб, – уточнює юрист. – Законопроєкт прямо не деталізує окрему відповідальність банків за помилкове внесення, але такі ситуації є предметом обговорень та ризиків. Зокрема, питання відшкодування збитків чи судового захисту прав особи має регулюватися вказаним порядком оскарження”.
Процедура оскарження обмежень громадянином вже ж буде прописана, але це відбудеться якось потім, вже після прийняття закону, що нам підтвердив сам НБУ. Все як завжди – ініціативи по “закручуванню гайок” є, а порядку все одно немає.
Тетяна Ященко, PhD та партнер Expatpro, теж на це звертає увагу. Каже, що у законі визначене право особи на оскарження, але сам механізм поки що недостатньо деталізовано, тому, “найімовірніше”, фізичним особам доведеться звертатись до суду із вимогою про відшкодування збитків, завданих такими діями банків.
Фізичним особам доведеться звертатись до суду / фото ua.depositphotos.com”Фізична особа має право доступу до даних щодо себе та до відомостей про банк, який вніс відповідні відомості до реєстру. Така заява розглядається безпосередньо банком, який вніс відповідний запис, – описує вона наявний алгоритм. – У разі незгоди із інформацією щодо себе, фізична особа може звернутись до банку, який вніс відомості до Реєстру із заявою про внесення змін, виключення інформації щодо себе із реєстру”.
Юристка додає, що у разі виявлення помилки такий запис “повністю видаляється”. Допускається також альтернативне звернення до Національного банку України. А ось відповідальність за помилку для банків “прямо не передбачена”. Юристка зазначає, що ключові зміни очікуються у підзаконних актах, які будуть прийняті вже після закону, на що звертали увагу всі її колеги як на головну вразливість законопроєкту для клієнтів банків.
Родіон Достатній з адвокатського об’єднання LESHCHENKO & PARTNERS підсумовує, що законопроєкт не містить позасудової процедури оскарження дій банків та НБУ, що є однією з його головних вад.
“Фактично людині залишається загальне право звернутися зі скаргою до банку чи НБУ на підставі чинних законів про звернення громадян та захист прав споживачів, але це лише “листування”, а не встановлена законом процедура захисту прав. На такі листи, скоріш за все, згідно з таким змістом законопроєкту, будуть надаватися відписки про передбачений лише судовий порядок оскарження. Отже, для реального видалення з Реєстру у випадку помилки або зловживання з боку банку проєкт відсилає людину до суду”, – вважає фахівець.
Пан Достатній зазначає, що для середньостатистичної сім’ї це означатиме зайві витрати часу й грошей на адвоката, але без відсутності гарантії, що на час спору обмеження по рахунках будуть зняті.
“Формально право на судовий захист виконується, але з точки зору практики це дуже дорогий і повільний спосіб виправити потенційно одну “галочку” в реєстрі”, – додає він.
Юрист каже, що й зараз банки йдуть по лінії найменшого ризику – краще “переблокувати”, ніж залишити схеми під загрозою санкцій НБУ.
“За помилку вони несуть переважно регуляторні ризики перед НБУ, а не майнову відповідальність перед клієнтом. Теоретично, особа може вимагати відшкодування шкоди на загальних підставах цивільного законодавства, але довести неправомірність дій банку буде складно, оскільки критерії ризиковості та “ознаки дропу” будуть закріплені в підзаконних актах НБУ і внутрішніх документах банку, до яких у клієнта обмежений доступ, а банк майже завжди посилатиметься на виконання вимог НБУ та “ризик-орієнтований підхід”, а не на власну помилку”, – підводить песимістичний підсумок Родіон Достатній.
Загалом висновок суперечливий. Покарання для реальних дроперів та “схематозників” є занадто лагідним – замість кримінальних справ та конфіскацій лише обмеження на рахунки. Їм ніби пропонують просто знайти іншого пенсіонера або студента, бо вся відповідальність ляже саме на них – на виконавців.
При цьому критерії “дроперства” занадто нечіткі й не закріплені законодавчо (лише актами НБУ, які він може змінювати на свій розсуд), через що під них може потрапити будь-хто, а оскаржити їх вкрай складно та, якщо через суд, дорого. Банки ж взагалі не несуть реальної відповідальності, бо завжди можуть послатися на вимоги НБУ, а сам НБУ – на “комплаєнс банків”. Кругова порука проти пересічного громадянина.
Плюс блокування рахунків “підозрілих” віддається на розсуд комерційного банку, який одразу постає у ролі і контролера, і судді.
Через це все ініціативу “атакують” з двох боків. Як самі банки та, власне, держава, так і ті, хто захищає пересічних громадян.
Тому проєкт №14161, м’яко кажучи, сирий. Його потрібно доробляти по всіх напрямах, бо замість боротьби зі “схематозом” він може спричинити шалений соціальний вибух, коли сотні тисяч українців стануть заручниками непрозорих “чорних списків”, а схеми й далі собі працюватимуть.
