Джерело: www.unian.ua
Лелеки можуть влаштовувати бійки за гнізда, які займали раніше.
Як розповів УНІАН доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу національного природного парку “Тузлівські лимани” Іван Русєв, лелеки ніколи не перелітають Чорне море. Ці птахи використовують аеродинаміку, повітряні потоки, тобто пересуваються досить повільно. За добу можуть долати 100-150 км, що залежить, у тому числі від погодних факторів.
Науковець розповів, як поводяться лелеки, коли повертаються до місць свого гніздування: “Якщо це старий лелека, який добре знає територію, мав раніше багато успішних гніздувань, то займає саме своє попереднє гніздо. Але це також залежить від того, чи він встиг… Адже на своєчасний приліт, що запланований згідно з “генетичним часом”, впливають різні обставини, зокрема погодні умови”.
Якщо птах встиг, каже вчений, то гніздитиметься на старому місці, але може так статися, що його “домівку” займе хтось інший, наприклад, один з молодих лелек, що теж шукає місце для гніздування. Тоді птахи починають “з’ясовувати стосунки”: між ними стається бійка – хто головний. Адже старі лелеки добре пам’ятають, де гніздувалися, та прагнуть зайняти саме цю “домівку”.
“Молодий птах, який раніше не гніздувався, шукає місце десь поблизу батьківського гнізда. Якщо все зайнято, йде далі…”, – розповів дослідник.
Він пояснив, що білі лелеки – синантропні птахи – вид, який знайшов поблизу людських поселень особливо сприятливі для себе умови життя та може мешкати навіть поруч з житловими будинками. Водночас поруч з “домівкою” повинна бути річка, луки, де є багато їжі, не розорана земля, де є вдосталь сарани тощо.
За словами Русєва, якщо, наприклад, луг розорений, водойма забруднена, то лелека може залишити “насиджене місце”, а якщо “домівка” зруйнована – збудує поблизу нову.
“Якось я спостерігав, як лелека замість зруйнованого негодою гнізда, побудував інше – на тому ж місці”, – розповів науковець.
Що цікавого відомо про лелеку білогоВ Україні лелека вважається вісником весни. У давнину зникнення птахів восени і повернення навесні здавалося дивним. Древні слов’яни вважали, що птахи на зиму летять у вирій. Повертання птахів навесні пов’язувалось зі звісткою богів, пізніше було прив’язане до християнських весняних свят.
Давній зв’язок лелеки з людиною показаний у народній творчості, у численних географічних топонімах, прізвищах, на гербах і емблемах багатьох країн світу. Зокрема, в Європі лелека на емблемах використовувався ще в епоху Меровінгів. У християнстві він символізує чистоту, благочестя, воскресіння. Вважається також очисником від скверни, охоронцем домашнього вогнища.
У західній культурі лелеки “приносили” дітей, тому вони є символом народження, у Молдові лелека став символом виноградарства і виноробства. Часто можна побачити його зображеним із гроном винограду в дзьобі.
В Україні шириться традиція відзначати 23 березня як народний День лелеки.
На Рівненщині у лютому зафіксували лелекуВ Україні почали з’являтися перші у цьому році лелеки, одного з яких зафіксували на Рівненщині. Світлину птаха, який стоїть у гнізді на фоні зимової погоди, зробили у селі Соснове. Ймовірно, цей птах зимував десь неподалік, можливо, на сміттєзвалищі біля Рівного.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Біля Чорнобиля зафіксували рідкісного коня, що перетинав автошлях (фото)
- Науковець назвав кількість птахів, загиблих через атаку РФ по порту на Одещині
- На Одещині від агресії РФ гинуть “казкові” птахи з червоними очима: що про них відомо













