Джерело: www.unian.ua
Тепер у Європі з новою силою заговорили про енергетичну незалежність.
Війна за участі Ірану, США та Ізраїлю спричинила новий енергетичний шок. Після атак на країни Перської затоки та блокади Ормузької протоки ціни на нафту піднялися вище 100 доларів за барель, а світові енергетичні ринки зазнали потрясінь. Найбільше це вдарило по Європі, яка і без того має високі ціни на електроенергію порівняно з такими торговими конкурентами як США та Китай.
Криза нагадала ЄС про вразливість енергосистеми, яка вже проявилась після російського вторгнення в Україну у 2022 році, коли блок був змушений скоротити споживання російських енергоносіїв.
Тепер у Європі з новою силою заговорили про енергетичну незалежність. Політики дедалі частіше називають атомну енергетику необхідною частиною енергетичного балансу Європи.
Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що відмова від атомної енергетики була “стратегічною помилкою”. Якщо у 1990 році вона забезпечувала третину потреб Європи в електроенергії, то зараз її частка скоротилась приблизно до 15%.
За її словами, залежність від імпорту викопного палива коштує дорого. Європа платить на 50% більше за газ і на 27% більше за нафту. Лише за перші 10 днів війни це обійшлося платникам податків майже у 3,5 млрд дол.
Експерти зазначають, що війна президента США Дональда Трампа проти Ірану надає ідеальну нагоду прихильникам атомної енергетики, які давно чекали на можливість пожвавити просування “мирного атому” як джерела енергії.
Найактивніше просуває атомну енергетику Франція, яка має понад половину ядерних реакторів ЄС і є основним експортером електроенергії до таких країн, як Німеччина.
Втім, експерти попереджають, що повернення до атомної енергетики має серйозні ризики. Головний із них є залежність від Росії, яка домінує на більшості етапів ядерного паливного циклу. Якщо ЄС та його держави-члени не готові суттєво інвестувати в ланцюг постачання ядерної енергії, то вони можуть не досягти заявлених цілей і навпаки збільшити залежність від РФ.
Крім того, наукова співробітниця Інституту міжнародних та стратегічних відносин Тева Мейєр зазначила, що нові технології, такі як малі модульні реактори (SMR), поки “існують лише у презентаціях”, і потрібно багато часу та значних інвестицій, перш ніж їх можна буде фактично перетворити на безпечні та успішні реактори.
Додатковою проблемою є і те, що частина реакторів у Європі технічно залежить від російського палива. Саме тому ЄС досі не запровадив санкції проти російської ядерної корпорації “Росатом”.
Незважаючи на довге очікування та великі капітальні витрати, вчені досі не впевнені, чи атомна енергетика є тим, що потрібно Європі на додаток до відновлюваних джерел енергії. Зокрема, вона менш гнучка і не може швидко реагувати на коливання виробництва сонячної чи вітрової енергії.
“Я вважаю, що російське вторгнення та нинішня ситуація в Ірані дають поштовх атомній енергетиці, підкреслюють її переваги. Але ЄС потрібно усунути прогалини в ланцюжку постачання ядерної енергії, так само, як це було зроблено з газом”, – зазначив науковий співробітник аналітичного центру Bruegel Бен МакВільямс.
Вплив війни в Ірані на Європу – головні новини 24 березня повідомлялося, що Єврокомісія відклала презентацію плану щодо постійної заборони на імпорт російської нафти. Причина полягала у наслідках війни на Близькому Сході, яка викликала великі потрясіння на світових енергетичних ринках та різкий стрибок цін на нафту.
13 березня агентство Reuters писало, що різке зростання цін на енергоносії, спричинене війною США та Ізраїлю проти Ірану, посилює тиск на уряди європейських країн, змушуючи їх шукати способи підтримати домогосподарства та бізнес.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Ціни на бензин почали падати: скільки коштує пальне на АЗС сьогодні
- Запаси газу в одній з країн Європи досягли найнижчого рівня за 10 років
- Орбан за порадою росіян відрізає Україну від газу: експерти пояснили, чим це нам загрожує
