Джерело: www.volynpost.com
Як розповів директор Луцького спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування Василь Цетнар, цвинтар засновано ще в 1974 році. Деякі поховання з’явилися там раніше, бо переносили могили із кладовища, що колись було неподалік сучасного центру Луцька.
Комунальне підприємство, яке чоловік очолює із 2011-го, опікується благоустроєм 40 кладовищ у Луцькому районі, зокрема й міським у Гаразджі.
«В обов’язки Луцького спецкомбінату входять підмітання алей кладовища, косіння трави, очищення від зарослів і снігу, прибирання і вивезення сміття. Сьогодні маємо проблеми із персоналом, бо обслуговують кладовище тільки дев’ятеро людей. Але на балансі є техніка, яка замінює значну частину людської праці», – зазначив Василь Цетнар.
Землю для захоронення в Гаразджі надають безоплатно. Щодо цін на стандартні для такого місця послуги від Луцького спецкомбінату, то вони дещо зросли.
«Копання могил на нових секторах відбувається за допомогою трактора. У місцях, де не може дістатися техніка, або коли йде підзахоронення, це роблять копачі вручну. Вартість копання трактором – близько 1400 гривень, ручне копання – від 2700 до 3300 гривень (залежно від розміру труни). У ціну входить викопування і закопування ями, оформлення надгробка», – роз’яснив керівник.
Підприємство веде облік поховань – і в паперовому, і в електронному форматах. Якщо хтось хоче знайти могилу родича чи знайомого, то праворуч від центрального входу можна отримати довідку. Для цього варто вказати дані про покійного: ім’я і прізвище, дату народження чи дату смерті. Загалом цвинтар розбитий на понад 200 секторів, а ряд і номер могили одразу після поховання вносять у базу.
Раніше в Гаразджі також проводили захоронення біовідходів – частин людських тіл, що залишилися після оперативних втручань у луцьких лікарнях. Проте вже кілька років процесом утилізації опікуються приватні фірми, здебільшого – через спалювання в крематоріях.
Два сектори було відведено для поховань безхатьків. Там майже не стоять кам’яні пам’ятники, а деякі могильні хрести не мають табличок з іменами або з підписом «невідомий чоловік/жінка». Зараз же безхатченків хоронять на загальних секторах.
Найболючіше споглядати на дитячий сектор. Таких там чотири. Невеликі пам’ятники, іграшки на могилах…
Лише один із секторів має дещо незвичний спосіб поховання: могили під кутом, а не рівно. Близько десяти років тому його відвели для мусульман. Там до десятка могил, захоронення в яких проводили за звичаями східного віросповідання.
На території діє каплиця, яку освятили у 2018-му. Її будівництво тривало чотири роки. У вихідні тут проводять богослужіння священники Православної церкви України. Також храм слугує місцем для відспівування покійників.
Від 2014 року Гаразджа стала знаковим місцем пам’яті про криваві події російського вторгнення в Україну. Про це не дадуть забути Алея почесних поховань і Сектор військових поховань. У них над кожними хрестом, над кожним пам’ятником синхронно майорять стяги.
Крім того, окремі могили з українськими прапорами поодиноко розташовані поміж нових секторів у дальній частині кладовища. На цей момент у Гаразджі поховано близько 500 захисників нашої держави.
Серед поховань є знакові для волинського краю постаті. Наприклад, могила письменника, педагога, лікаря і дипломата Модеста Левицького, чиїм ім’ям нині названо Луцький ліцей №4.
З освітянської спільноти можна помітити могилу першого ректора Луцького національного технічного університету Віктора Божидарніка. Із творчої сфери – письменників Василя Гея, Івана Корсака, багаторічного редактора газети «Волинь» Степана Сачука, народного артиста України Олександра Якимчука. Тут же могила Героя України, директора заводу «Мотор» Миколи Матрунчика.
Зберігає Гаразджа пам’ять про колишніх мерів Луцька – Антона Кривицького, Миколу Бездушного, Анатолія Поху. Поряд – могили скрипаля Товія Рівця і забудовника Віктора Чорнухи.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію













