Ранок 24 травня 2026 року відзначився атаками російських балістичних ракет «Орешник» поблизу Києва, які викликали обурення через відсутність вибухів, що зазвичай супроводжують такі удари. Відеозаписи, зафіксовані під час цього інциденту, показали, що, незважаючи на гуркіт, не було жодних вибухових спалахів.
Ця ситуація нагадує попередні напади, зокрема на Дніпро у листопаді 2024 року та Львів у січні 2026 року, де також не спостерігалося характерних вибухів. Павло Подвіг, старший дослідник Інституту ООН із дослідження проблем роззброєння, зазначив, що снаряди, які відокремлюються від «Орешника», ймовірно, є важкими об’єктами, а їх руйнівна сила походить від кінетичної енергії.
Конрад Музика, аналітик з питань оборони, пояснив, що удари «Орешником» здійснюються приблизно 36 «кінетичними пенетраторами», які вивільняються з бойових блоків на фінальному етапі польоту. Ці снаряди покладаються на високу швидкість для досягнення руйнівного ефекту, а не на великі вибухові заряди.
Вартість однієї ракети «Орешник» оцінюється в десятки мільйонів доларів, що викликало сумніви щодо доцільності їх використання. Російський військовий блогер Володимир Романов у Telegram охарактеризував це як «дуже дороге залізо в землю», підкреслюючи, що ефект від таких атак є сумнівним.
Ракета «Орешник», довжина якої складає близько 12 метрів, має дальність до 5000 км і бойове навантаження понад тонну. Мобільний комплекс здатний маскуватися в ландшафті, що ускладнює його виявлення.
Балістичні ракети, подібні до «Орешника», мають низьку точність, особливо при атакуванні великих об’єктів. Наприклад, розслідування удару по Дніпру у 2024 році показало, що снаряди могли не влучити в ціль, залишивши серйозно пошкодженим лише дах однієї будівлі.
Після останнього удару 24 травня було зафіксовано розсіювання елементів ураження на великій території, що може свідчити про проблеми з точністю. Один український військовий блогер описав вирву, яка утворилася, як таку, що нагадує спа-басейн, порівнюючи її з руйнівною силою артилерійського снаряда.
Експерти вважають, що основною метою атак є психологічний вплив. Музика зазначив, що ці удари більше схожі на демонстрацію сили, ніж на спробу завдати значної шкоди. Подвіг підтвердив, що, хоча можливе завдання шкоди, основна мета полягає в демонстрації потужності.
Перед атакою 24 травня Кремль закликав військових підготувати пропозиції щодо відповіді на українську атаку дронів, внаслідок якої загинули щонайменше 18 людей. «Орешник» став важливим елементом російської пропаганди, акцентуючи на своїй швидкості та дальності, здатності нести ядерні боєголовки.
Російські державні ЗМІ повідомляли про короткий час польоту ракети до цілей у Європі, що підкреслює її загрозливий потенціал. У відповідь на це, США та інші західні країни закрили свої посольства через підвищені ризики повітряних атак.
Згідно з інформацією, Росія стверджує, що попереджає США про запуски «Орешника» за 30 хвилин до атаки. Однак експерти вважають, що реальні терміни можуть бути коротшими, що підвищує ризики для безпеки.
Атаки ракетами «Орешник» на Україну викликали занепокоєння через відсутність вибухів та низьку точність. Експерти вважають, що основною метою є демонстрація сили та психологічний вплив на населення.
Джерело: Радіо Свобода
