Головна Unian На Титані все навпаки: вода стала каменем, а газ – морями

На Титані все навпаки: вода стала каменем, а газ – морями

10
0

Джерело: www.unian.ua
Науковці підтвердили, що на поверхні супутника Сатурна є стабільна рідина.

Гори, зафіксовані на Титані, сягають кількох сотень метрів / фото wikipedia.orgНа Титані вода замерзає за температури близько мінус 180 °C настільки сильно, що поводиться як камінь і утворює гори, тоді як моря складаються з рідкого метану й етану, а чорні пляжі вкривають частинки сажі, що осідають з атмосфери. Про це пише Space Daily.

Коли радар космічного апарата Cassini просканував Титан, він передав зображення темних гладких ділянок із чіткими береговими лініями, схожими на озера. Вчені підтвердили, що на поверхні супутника Сатурна є стабільна рідина. Але це виявилася не вода, а метан і етан, які за наднизьких температур перебувають у рідкому стані.

Титан – найбільший супутник Сатурна і єдиний супутник у Сонячній системі з густою атмосферою. За розмірами він більший за Меркурій. Температура на його поверхні становить приблизно мінус 179 °C, а атмосферний тиск біля поверхні приблизно в 1,5 раза вищий, ніж на рівні моря на Землі.

На Землі водяний лід за звичайних температур є відносно м’яким: його можна подряпати, а під дією сонячного світла він поступово випаровується. На Титані через екстремальний холод його властивості змінюються.

За температури приблизно мінус 179 °C кристалічна структура льоду стає міцнішою, а його механічні властивості наближаються до властивостей земних силікатних порід.

Саме з такого льоду складаються гори, скелі та русла річок на Титані. Гори, які Cassini зафіксував поблизу екватора супутника, сягають кількох сотень метрів заввишки та зберігають форму протягом тривалого часу.

Моря з метану та етануПогодні процеси на Титані нагадують земні: там є хмари, дощі, річки, озера та моря. Однак замість води в цьому циклі бере участь метан.

Метан випаровується з поверхні, піднімається в атмосферу, утворює хмари й знову випадає у вигляді дощу. На Землі існує кругообіг води, а на Титані – кругообіг метану.

Найбільші моря розташовані поблизу північного полюса. Найбільше з них – Кракенове море – має площу близько 400 тисяч квадратних кілометрів, що можна порівняти з площею Каспійського моря. Поруч розташовані моря Лігея та Пунга, а також численні менші озера.

NASA підтвердило склад озера Онтаріо (Ontario Lacus) за допомогою спеціального приладу. Він виявив етан, розчинений у суміші метану й азоту. Це стало першим підтвердженим випадком виявлення стабільної рідини на поверхні іншого небесного тіла.

Cassini також зафіксував слабкі хвилювання поверхні морів, які вчені пов’язали з можливими хвилями, спричиненими сезонними вітрами. Під час багаторічних спостережень апарат помітив зміни берегових ліній: деякі озера змінювали вигляд або могли наповнюватися після метанових дощів.

Чорні пляжі з органічних частинокПляжі біля морів Титана не мають звичного світлого піску. Вони темні, місцями майже чорні, оскільки складаються не із силікатних мінералів, а з органічних частинок.

В атмосфері Титана ультрафіолетове випромінювання Сонця руйнує молекули метану й азоту. Їхні фрагменти утворюють складні органічні сполуки – зокрема етан, пропан, бензол, ацетилен та інші речовині, які вчені об’єднують під назвою толіни.

Саме ці частинки створюють помаранчевий серпанок атмосфери Титана. Коли вони стають достатньо важкими, то випадають на поверхню, утворюючи темні дюни вздовж екватора та чорні узбережжя біля північних морів.

Твердий метан може плаватиДослідження показують, що за певних умов шматки твердого метану можуть плавати у метаново-етанових морях Титана. Це можливо, якщо всередині такого льоду залишаються бульбашки азоту. Однак зміна температури або співвідношення метану й етану може змусити ці утворення опуститися на дно.

Вчені припускають, що моря Титана можуть проходити сезонні цикли, під час яких ділянки твердого метану з’являються і зникають.

NASA готує нову місію до ТитанаГуста атмосфера та низька гравітація роблять Титан одним із найзручніших великих світів для спуску космічного апарата. Саме тому NASA обрало його ціллю для місії Dragonfly.

Це буде літальний апарат із радіоізотопним (ядерним) джерелом живлення, який переміщатиметься між різними ділянками супутника та досліджуватиме матеріали дюн, скель і поверхневих відкладень.

Місце посадки планують поблизу кратера Селк. Вчені вважають, що в минулому після давнього удару, який розплавив водяний лід, там могла тимчасово існувати рідка вода. Вона могла змішатися з органічними речовинами на поверхні перед повторним замерзанням.

Поєднання рідкої води, складних органічних молекул та енергії може допомогти дослідити процеси, пов’язані з пребіотичною хімією – утворенням речовин, які передують появі життя.

Останні новини про космосРаніше УНІАН писав про те, що біля молодої зірки випадково виявили найтьмянішу планету, яку коли-небудь бачили з Землі. Її шукали 10 років, а наприкінці минулого року дві групи вчених виявили цей холодний газовий гігант з різницею в кілька днів.

Групи працювали незалежно одна від одної, одна в Європі, інша в США, і використовували різні телескопи.

Нова планета трохи більша за Юпітер і робить оберт навколо своєї зірки за 91 рік. Це трохи довше, ніж потрібно Урану для оберту навколо нашого Сонця.

Вас також можуть зацікавити новини:

  • Вчені виявили на орбіті Землі “мінне поле” для супутників
  • Геолог 40 років вивчав Місяць і пояснив, як люди залишаться там назавжди
  • Voyager 1 має менше пам’яті, ніж фото на телефоні: як він працює вже 50 років



реклама у Нововолинськ