Теорія прихильності, розроблена в 1950-х роках британським психіатром Джоном Боулбі, стала важливою темою в сучасних дослідженнях стосунків. Вона стверджує, що зв’язки, які ми формуємо з опікунами в дитинстві, впливають на наші очікування у дорослому житті.
Ліззі Сміт, яка впродовж років стикалася з труднощами у стосунках, виявила, що опис тривожно-уникного стилю прихильності вразив її. Вона зазначає, що, незважаючи на прагнення до близькості, страх відкидання змушував її віддалятися від партнерів.
У соціальних мережах, зокрема TikTok, теорія набирає популярності, з хештегом #AttachmentTheory, який має сотні мільйонів переглядів. Вона використовується для аналізу стосунків у популярних творах, таких як роман “Нормальні люди” та пісня “Rein Me In” Сема Фендера.
Існує чотири основні стилі прихильності: тривожний, уникний, тривожно-уникний та безпечний. Тривожна прихильність пов’язана зі страхом відкидання, уникна — з бажанням незалежності, тривожно-уникна — з коливаннями між прагненням до близькості та страхом, а безпечна — з комфортом у стосунках.
Дослідження показують, що люди з безпечним стилем прихильності краще справляються з життєвими труднощами і мають здоровіші стосунки. Проте, як зазначає доктор Паскаль Вртічка, важливо розуміти, що стилі прихильності можуть змінюватися з часом.
Ліззі підкреслює, що для людей із небезпечними стилями важливо працювати над самоусвідомленням і зціленням. Вона вважає, що всі можуть навчитися будувати здорові стосунки, якщо будуть готові до змін.
Доктор Амір Левін, автор книги “Attached”, акцентує увагу на важливості дрібних взаємодій у формуванні прихильності. Він вважає, що позитивний досвід взаємодії з іншими може допомогти людям перейти до безпечного стилю.
