13 серпня 2026 року в Україну перевезли останки полковника Євгена Коновальця, видатного діяча українських національно-визвольних змагань ХХ століття. Коновалець, який народився 14 червня 1891 року, був командиром Січових стрільців та співзасновником Української військової організації (УВО) і Організації українських націоналістів (ОУН).
Надмогильний пам’ятник Коновальця доставили в його рідне село Зашків на Львівщині, де збереглася родинна хата, яка нині є музеєм. Однак через триваючу російсько-українську війну цінні експонати музею були заховані.
Пам’ятник був перевезений з Роттердаму, де Коновалець був похований після свого вбивства в 1938 році. Дослідники зазначають, що Кремль намагався знищити пам’ять про нього навіть після його смерті, зокрема підірвавши пам’ятник у 1991 році.
У рідному селі Коновальця готувалися до прощання, але з міркувань безпеки тіло не було перевезено безпосередньо в Зашків. У церемонії зустрічі домовини взяли участь представники української влади та громади, а також духовенство Української греко-католицької церкви.
Ексгумація останків відбулася 11 серпня 2026 року на кладовищі «Кросвейк» у Роттердамі. У церемонії прощання взяли участь представники української громади Нідерландів, а також організацій, таких як «Пласт» та Українська стрілецька громада Канади.
Олександр Алфьоров, керівник Українського інституту національної пам’яті, підкреслив важливість постаті Коновальця у формуванні української державності. Він зазначив, що Коновалець присвятив своє життя ідеї незалежності України.
Коновалець народився в селі Зашків у вчительській родині. Його військова кар’єра розпочалася під час Першої світової війни, а згодом він став одним із лідерів українського визвольного руху. У 1929 році він очолив ОУН, де залишався до свого вбивства.
Після його смерті в 1938 році, Коновалець залишив значний слід в історії України, і його внесок у національно-визвольні змагання продовжує вивчатися та вшановуватися.
