“0:00 / 0:00 16 серпня 2026 року в Україні відзначатимуть Третій Спас, який у народі називають Горіховим, Хлібним або Спасом на полотні. Церковна назва свята — Перенесення Нерукотворного образу Господа Ісуса Христа. Цього дня християни згадують давню історію святині, а народна традиція пов’язує дату із завершенням жнив, першим хлібом із нового врожаю та дозріванням горіхів.”, — повідомляє: ua.news
0:00 / 0:00
16 серпня 2026 року в Україні відзначатимуть Третій Спас, який у народі називають Горіховим, Хлібним або Спасом на полотні. Церковна назва свята — Перенесення Нерукотворного образу Господа Ісуса Христа. Цього дня християни згадують давню історію святині, а народна традиція пов’язує дату із завершенням жнив, першим хлібом із нового врожаю та дозріванням горіхів.
Горіховий Спас щороку відзначають 16 серпня за новим церковним календарем. У 2026 році ця дата припадає на неділю. Свято завершує цикл трьох серпневих Спасів: після Медового та Яблучного настає Третій Спас.
Дата змінилася після календарної реформи. У 2023 році ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, тому багато нерухомих церковних свят тепер відзначають раніше. Для громад, які продовжують дотримуватися старого стилю, Перенесення Нерукотворного образу припадає на 29 серпня. Тож у матеріалах про свято важливо не змішувати дві дати: 16 серпня — дата за новим стилем, яку використовують ПЦУ та УГКЦ, а 29 серпня — за старим стилем.
Яке церковне значення має Третій Спас
Насправді назва «Горіховий Спас» — народна. Церковна назва свята — Перенесення Нерукотворного образу Господа Ісуса Христа. Його зміст пов’язаний не з горіхами чи врожаєм, а з переказом про образ Христа, який, за церковною традицією, чудесним чином залишився на полотні. За давнім переказом, правитель Едеси Авгар захворів і почув про чудеса, які здійснював Ісус Христос. Він відправив до Христа посланця з проханням прийти та зцілити його. Разом із посланцем був художник, якому доручили намалювати лик Ісуса, якщо зустрітися з ним особисто не вдасться. Однак художник не зміг створити портрет.
За переказом, тоді Христос узяв полотно, приклав його до свого обличчя, і на тканині залишився його образ. Саме тому святиню називають Нерукотворним образом — тобто таким, що, за переказом, виник не завдяки роботі художника. Цю історію церква пов’язує з одним із найдавніших переказів про образ Христа. Далі історія святині пов’язується з Едесою. За церковною традицією, Нерукотворний образ зберігався там протягом століть. У 944 році його перенесли до Константинополя. Саме пам’ять про цю подію стала основою церковного свята.
Чому Спас називають Горіховим
Народна назва з’явилася через сезонні зміни. У середині серпня в багатьох регіонах саме починали достигати горіхи, тому люди вирушали їх збирати та робили запаси на осінь і зиму. Звідси й назва Горіховий Спас.
Інша назва — Хлібний Спас — пов’язана із завершенням жнив. Після збору зерна в господарстві з’являлося борошно нового врожаю, з якого пекли свіжий хліб та іншу випічку. Для селян це був важливий момент, адже від урожаю зерна значною мірою залежало, чи матиме родина достатньо їжі до наступного літа.
Ще одна назва — Спас на полотні або Полотняний Спас. Її пов’язують із церковною історією Нерукотворного образу, а також із давніми ярмарковими традиціями, коли наприкінці літа продавали домоткане полотно та інші вироби.
Тому в Третьому Спасі переплелися одразу кілька тем: християнська пам’ять про Нерукотворний образ, завершення жнив і сезонні роботи. Саме це поєднання й зробило свято особливим у народному календарі.
Що освячують на Горіховий Спас
У народній традиції до храму цього дня могли приносити хліб, горіхи, мед, сезонні фрукти та інші продукти нового врожаю. Особливе місце займав хліб, адже саме в цей період уже можна було пекти його з борошна нового зерна. Втім, важливо розрізняти церковний зміст свята та народні звичаї. Священнослужителі наголошують, що головне цього дня — не набір продуктів у кошику, а молитва, участь у богослужінні та духовний зміст свята. Освячення їжі є традицією, але воно не є головною суттю Перенесення Нерукотворного образу.
Тому святковий кошик не варто сприймати як своєрідний список обов’язкових речей. Люди можуть принести сезонні продукти, якими хочуть поділитися з родиною або ближніми, а після освячення використати їх у святковій трапезі.
Які традиції пов’язані з Горіховим Спасом
Третій Спас у народній культурі був часом, коли поступово завершувалися літні польові роботи. Після жнив люди починали готуватися до осені, збирали овочі, фрукти, горіхи та робили запаси. Тому свято сприймалося ще й як своєрідний перехід від літа до нового сезону. На столі могли бути свіжий хліб, горіхи, мед, фрукти та домашня випічка. З нового борошна пекли паляниці, пироги та інші страви. Горіхи додавали до випічки або просто подавали до столу.
Традиційно цей день також вважався часом подяки за врожай. Люди дякували за те, що вдалося виростити та зібрати протягом літа, а частину продуктів могли віддавати тим, хто потребував допомоги. У деяких місцевостях проводили ярмарки, де продавали полотно, тканини та різноманітні господарські товари. Саме з такими ярмарковими звичаями пов’язують назву Полотняний Спас.
Чи можна працювати 16 серпня
На відміну від поширених побутових уявлень, церковне свято не означає, що людині категорично заборонено працювати. Якщо робота необхідна або людина має робочий день, це не вважається порушенням свята. Священнослужителі радять передусім не забувати про духовну частину дня. Водночас у народній традиції святковий день намагалися провести спокійніше, не витрачати його на зайву метушню та сварки. Після богослужіння люди поверталися до родини, готували їжу, спілкувалися та завершували сезонні справи.
Тож твердження про десятки суворих заборон, які нібито обов’язково потрібно виконати цього дня, варто сприймати обережно. Частина таких правил є саме народними прикметами, а не церковними вимогами.
Горіховий Спас і завершення літа
У народному календарі Третій Спас має особливий настрій. Це вже не середина літа, коли попереду багато теплих тижнів, а час, коли природа поступово переходить до осені. Завершуються жнива, достигають пізні плоди, а господарі починають активно робити запаси. Саме тому свято пов’язували не лише з урожаєм, а й із працею. Після завершення жнив потрібно було привести до ладу господарство, підготувати продукти на холодний сезон і подбати про майбутній урожай.
Для українського села це мало цілком практичне значення. Хліб, зерно, горіхи, мед, овочі та фрукти були не просто частиною святкового столу, а основою щоденного життя родини. Тому подяка за врожай була природною частиною народної культури.
Цікаві факти про Третій Спас
По-перше, у свята є кілька назв. Найвідоміші — Третій Спас, Горіховий Спас, Хлібний Спас, Нерукотворний Спас і Спас на полотні. Вони виникли з різних джерел: церковної історії та народного календаря.
По-друге, Горіховий Спас не є окремим церковним святом про горіхи. Горіхова назва народна. Церковний зміст дня пов’язаний із Перенесенням Нерукотворного образу Христа.
По-третє, свято пов’язане із завершенням серпневого циклу Спасів. Після нього літо поступово переходить в осінній сезон, а господарські турботи стають іншими.
По-четверте, дата 16 серпня для українців є результатом календарної зміни. Раніше це свято відзначали 29 серпня, але після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар його дата змістилася на 13 днів.
По-п’яте, головна назва свята набагато давніша за сучасну традицію освячувати продукти. В основі церковного дня лежить історія про Нерукотворний образ Христа та його перенесення з Едеси до Константинополя.
Як відзначити Горіховий Спас у 2026 році
Цей день можна розпочати з відвідання храму та молитви. Якщо є можливість, варто провести час із родиною, приготувати свіжий хліб або домашню випічку, використати сезонні горіхи, мед чи фрукти. Можна також просто влаштувати спокійний сімейний обід без зайвої метушні.
Хорошою традицією буде поділитися їжею з іншими. Частину врожаю можна віддати близьким, сусідам, літнім людям або тим, кому зараз складно. У цьому є значно більше сенсу, ніж у спробах виконати якомога більше забобонних правил. А ще Горіховий Спас — привід згадати, що за церковною назвою свята стоїть історія Нерукотворного образу. Тому його зміст значно ширший за горіхи, хліб чи святковий кошик. 16 серпня 2026 року — це насамперед день пам’яті про Христа, а в народній культурі — ще й час подяки за врожай та завершення літніх робіт.