8 вересня 2026 року Український інститут національної пам’яті (УІНП) отримав від Служби зовнішньої розвідки України документи, що стосуються польсько-українського конфлікту на західних українських землях. Ці матеріали містять інформацію про дії радянських агентів, які намагалися проникнути в польське підпілля.
Голова УІНП Олександр Алфьоров під час передачі документів зазначив, що в них містяться свідчення про спроби радянських спецслужб під виглядом українських повстанців (УПА) вчиняти акти насильства проти цивільного населення. «Ці документи є важливими, оскільки вони представляють собою розвідку КДБ, тодішнього НКВД», – підкреслив Алфьоров.
Він також розповів про методи, які використовували радянські агенти, зокрема, поширення неправдивої інформації для підбурювання ненависті між польським і українським населенням. «Це включало агентурні пошуки про польське підпілля для набору агентів та маніпуляцій через емоційні збурення», – додав він.
Окрему увагу Алфьоров звернув на звіт, який описує дії переодягнених агентів НКВД. «В одному з документів йдеться про те, що ці агенти вчиняли настільки жорстокі дії, що навіть у Москві визнали їх неприйнятними», – зазначив він.
Документи планують оцифрувати та оприлюднити в інтернеті найближчим часом. Однак, як підкреслив Алфьоров, наявність цих документів не означає автоматично, що всі описані в них події відбувалися саме так. Тому українська сторона закликає польських істориків долучитися до спільної роботи з архівами.
«Ми запрошуємо незалежних дослідників та польські університети до цієї справи. Хоча ми не можемо фінансувати цю роботу за кордоном, прагнемо зробити її спільною», – зазначив він. Алфьоров також акцентував, що в базі даних є складні моменти та злочини, які вчиняли як українці, так і поляки, німці та радянські сили.
Передача документів відбулася під час презентації нової бази даних УІНП про польсько-український конфлікт, яка містить понад 2700 оцифрованих подій. Наступного року планується збільшити цю кількість до приблизно 5000. База даних побудована за географічним принципом, що дозволяє дослідникам шукати інформацію про конкретні населені пункти та події конфлікту.
«Ця база створює легку логістику для істориків та дослідників, які хочуть дізнатися, що сталося в їхніх населених пунктах у 1939-1947 роках», – підсумував Алфьоров.
