На перших парламентських виборах у Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну 10% новообраних депутатів є учасниками війни. За даними Центрвиборчкому Росії, до нового складу Держдуми увійшли 46 ветеранів, з яких 41 представляє партію “Єдина Росія”.
Загалом, за оцінками аналітиків, близько третини депутатів нової Держдуми, а саме 148 осіб, мають прямий зв’язок з війною, включаючи тих, хто безпосередньо брав участь у бойових діях, займався постачанням армії або військовою пропагандою. Деякі з новообраних депутатів служили в підрозділах, які звинувачуються у воєнних злочинах.
Експерти вважають, що залучення учасників війни до влади є частиною стратегії Володимира Путіна, спрямованої на зміцнення зв’язків між елітами та військовими, що може запобігти можливому розколу в системі. “Єдина Росія” отримала 349 мандатів із 450, що є рекордним результатом для партії.
Вибори супроводжувалися численними повідомленнями про порушення та аномалії у голосуванні. Електоральні аналітики підрахували, що кількість аномальних голосів за “Єдину Росію” може сягати мільйонів, що ставить під сумнів офіційні результати.
Серед новообраних депутатів є особи, які перебувають під кримінальним переслідуванням в Україні. Наприклад, генерал-полковник Олександр Лапін, якого суд в Україні заочно засудив до довічного ув’язнення за ведення агресивної війни. Він звинувачується у керівництві наступом на Київ та інших регіонах, де зафіксовані воєнні злочини.
Також до Держдуми пройшов Олександр Бородай, один із засновників угруповання “ДНР”, якого в Україні заочно засудили до 15 років ув’язнення. Інші нові депутати також мають зв’язки з підрозділами, що звинувачуються у воєнних злочинах.
Призначення учасників війни на державні посади почалося ще до виборів. У червні 2024 року Володимир Путін запустив програму “Час героїв”, яка має на меті просування ветеранів на державні посади.
Ці вибори відображають не лише політичні зміни в Росії, але й зростаючу роль військових у державних структурах, що може мати серйозні наслідки для внутрішньої та зовнішньої політики країни.
