На фоні української операції «Вівальді» Міністерство оборони Росії продовжує стверджувати про захоплення Святогірська, незважаючи на те, що місто знаходиться на значній відстані від лінії фронту. Про це повідомляє проєкт «Донбас Реалії», який аналізує причини і наслідки таких заяв Кремля.
Очільник Росії Володимир Путін не вперше з’являється в військовій формі на зустрічах з командуванням, де йому доповідають про «успіхи» на фронті. Наприклад, 3 липня 2026 року Путіну повідомили про захоплення Костянтинівки в Донецькій області, хоча, за даними аналітиків, російські війська контролюють лише близько 50% міста.
Військовий історик Сергій Розе зазначає, що Путін вірить у ці повідомлення, адже раніше російська армія дійсно могла звітувати про захоплення населених пунктів. Однак тепер, коли темпи наступу знизилися, інформація, яку отримує президент, може бути викривленою.
1 вересня 2026 року Путін оголосив про захоплення Святогірська. Проте вже наступного дня кореспондент «Донбас Реалії» Сергій Горбатенко відвідав місто і не знайшов підтвердження цих слів. Військовий оглядач Денис Попович підкреслює, що інформація, яку отримує Путін, може бути спотвореною через страх командирів перед відповідальністю за невдачі.
Святогірськ, за оцінками аналітиків, знаходиться на відстані 25 кілометрів від лінії фронту, але російське Міноборони продовжує стверджувати, що там тривають «зачистки» від українських військових. Військовий оглядач Сергій Ауслендер ставить під сумнів адекватність таких заяв, вказуючи на те, що масштаби дезінформації можуть свідчити про серйозні проблеми в командуванні.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) проаналізував заяви Путіна та виявив значні розбіжності між офіційними даними та реальним станом справ на фронті. Наприклад, Путін стверджував, що російські війська знаходяться на відстані 1,5-4 км від Слов’янська, тоді як реальна відстань значно більша.
Дмитро Зварич, заступник командира з артилерії 20 бригади «Любарт», зазначає, що російські командири часто доповідають неправдиву інформацію, щоб уникнути покарання. Він також говорить про практику «флаговтиків», коли солдати встановлюють прапори в населених пунктах, які не контролюють.
Крім того, російські військові використовують штучний інтелект для створення фейкових фото та відео, що ще більше ускладнює ситуацію. Денис Попович підкреслює, що така культура дезінформації може завдати серйозної шкоди армії, оскільки призводить до ухвалення неправильних стратегічних рішень.
У ситуації з Куп’янськом, наприклад, Путін оголосив про його захоплення, хоча насправді російські війська контролювали лише частину міста. Ці випадки свідчать про систематичну практику перебільшення успіхів російської армії.
Відповідно до аналізу Клемана Моліна, цього року російська армія захопила лише 650 км² української території, що значно менше, ніж у попередні роки. Це свідчить про зниження темпів наступу, незважаючи на заяви Кремля про протилежне.
