У 1960-х роках американський психолог Стенлі Мілгрем провів експеримент, що став знаковим у вивченні людської поведінки. Дослідження, яке спочатку позиціонувалося як вивчення пам’яті, насправді мало на меті з’ясувати, наскільки далеко готові йти люди, виконуючи накази авторитетних осіб, навіть якщо ці накази суперечать їхнім моральним переконанням.
Учасники експерименту, яких було 40 чоловіків, отримали завдання карати іншого учасника електричними розрядами за неправильні відповіді на запитання. З кожною помилкою сила розряду збільшувалася, до потенційно смертельного рівня. Результати вразили наукову спільноту: 65% учасників дійшли до найвищого рівня розряду, незважаючи на крики про допомогу від «жертви».
Експеримент викликав численні етичні запитання та спори серед психологів і філософів. Багато хто вважає, що вони б не підкорилися в подібній ситуації, але результати дослідження показують, що реальність може бути іншою. Інші дослідники, повторюючи експеримент у менш жорстких умовах, отримали подібні результати, що свідчить про стійкість людської покори.
У 2009 році професор Джеррі Бергер провів адаптовану версію експерименту, де 70% учасників також виконували накази до встановленої межі. Подібні результати отримав і професор Томаш Гжиб у 2015 році, де 90% учасників дійшли до кінця експерименту.
Ці дослідження підкреслюють, що під тиском авторитету, навіть звичайні люди можуть вчиняти дії, які суперечать їхнім моральним принципам. Це ставить питання про можливість навчання опору тиску та про те, як ми можемо вчитися ухилятися від небажаних дій у подібних ситуаціях.
