Державне казначейство України призупинило проведення платежів громадам через нестачу коштів на рахунках. Ця ситуація ускладнюється затримками міжнародної допомоги, яка залежить від реалізації євроінтеграційних реформ.
Експерт Центру економічної стратегії Богдан Слуцький зазначив, що затримки в казначейських платежах вже не можна вважати звичайною технічною паузою. Хоча наразі це не свідчить про повноцінну кризу державних фінансів, проблема полягає у гострій тимчасовій нестачі коштів.
Основними причинами цієї ситуації є високі видатки, зокрема на оборону, зменшення податкових надходжень через удари Росії по українських підприємствах, а також затримки у надходженні частини зовнішнього фінансування через невиконання реформ. Слуцький підкреслив, що наявність запланованих видатків у бюджеті не гарантує наявність необхідних коштів на рахунках у конкретний момент.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України, казначейство проводить платежі в установленій черговості, переважно фінансуючи потреби армії, зарплати та соціальні виплати. Це призводить до того, що громади, які мають значні інфраструктурні проєкти, стикаються з найбільшими труднощами.
Однією з ключових причин бюджетного розриву є затримки міжнародної допомоги, частина якої залежить від виконання Україною зобов’язань перед міжнародними партнерами, зокрема щодо проведення євроінтеграційних реформ. Слуцький зазначив, що не всі реформи, до яких прив’язане фінансування, отримують підтримку, оскільки частина з них є складною та непопулярною. Наприклад, досі не ухвалена Антикорупційна стратегія на 2026-2030 роки, що є важливим кроком для програми Ukraine Facility, яка передбачає фінансову підтримку України з боку Європейського Союзу на суму 50 млрд євро у 2024-2027 роках.
Невиконання необхідних умов може призвести до затримок у надходженні коштів, внаслідок чого уряд змушений переносити заплановані видатки і обмежувати проведення платежів. Значну частину капітальних витрат, накопичених за перші дев’ять місяців року, перенесли на грудень, що створює додаткові ризики, адже громадам і державним установам доведеться виконувати велику кількість робіт у стислі терміни.
Затримки казначейських платежів впливають не лише на місцеві бюджети, а й на бізнес, який виконує роботи для громад. Підрядники можуть тижнями чекати на оплату вже виконаних замовлень, що ускладнює їм виплату зарплат працівникам і фінансування поточних витрат. Для малого бізнесу це означає скорочення обігових коштів, а компанії можуть закладати ризики затримок у вартість своїх послуг, що підвищує ціни на ремонти та інші роботи для бюджетних установ.
Крім того, затримки державних платежів вже впливають на окремі програми підтримки бізнесу та житлового кредитування. Перенесення значного обсягу капітальних видатків на грудень створює ризик, що частину запланованих робіт не встигнуть виконати до кінця року.
Бюджетні ризики наступного року також залишаються актуальними. За оцінкою Міністерства фінансів, Україні у 2027 році знадобиться 52,5 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких станом на жовтень 32,6 млрд доларів залишалися незабезпеченими. Якщо фінансовий розрив не буде закрито, місцеві видатки, ремонти та будівництво можуть знову опинитися під тиском.
Експерт ЦЕС вважає, що одним із способів зменшити тиск на бюджет є вчасне залучення міжнародної допомоги шляхом виконання зобов’язань, від яких залежать відповідні виплати. Слуцький резюмує, що складних рішень уникнути не вдасться: їх або ухвалюють вчасно і отримують пов’язане з ними фінансування, або відкладають, а потім шукають гроші на вже заплановані видатки. Також можливий перерозподіл менш пріоритетних цивільних видатків, але можливості для такого перерозподілу обмежені.
Нагадаємо, прем’єр-міністр Сергій Корецький 20 жовтня повідомив про розблокування частини видатків, насамперед на плани стійкості. Він заявив, що уряд виконав усі зобов’язання, а парламент ухвалив частину законів, необхідних для отримання міжнародної допомоги, тому всі відкладені платежі мають бути здійснені “крок за кроком”.
