У північному Лондоні Дарріл Бейкер виявила значну кількість одягу, викинутого біля контейнерів для вторинних сировин. Мати двох дітей, яка прагне заощадити, почала рити у смітниках і знайшла безліч корисних речей, включаючи дитячі самокати та одяг відомих брендів.
Після того, як їй дозволили забрати викинуті речі, Дарріл змогла оновити гардероб своїх дітей, заощадивши, за її словами, сотні фунтів. Вона зазначає, що деякі з речей, які вона знайшла, були в хорошому стані, і тепер їх використовують її діти, племінники та племінниці.
Досвід Дарріл відображає тенденцію, коли люди, відомі як “сміттєві дайвери”, починають шукати цінні речі у смітниках. Це явище стало популярним серед тих, хто прагне заощадити, допомогти благодійним організаціям або висловити протест проти марнотратства.
Джефф Феррелл з Форт-Ворт, Техас, риється у смітниках вже понад 50 років. Він описує себе як “щось середнє між Робіном Гудом і анархістом”. Джефф знаходить багато речей, які потім роздає або продає. За його словами, він заощаджує значні суми, не купуючи побутові товари, такі як засоби гігієни чи одяг.
Міллі Даймонд, стилістка з Лондона, також займається пошуком речей у смітниках. Вона використовує знайдені тканини для створення нових вбрань, які потім продає. Міллі зазначає, що її захоплення почалося після того, як вона натрапила на викинуті тканини від закритого підприємства.
Шарлотта Бейфорд з Ессексу розповідає, що найкращі знахідки трапляються, коли студенти викидають свої речі перед літніми канікулами. Вона заощадила на засобах гігієни, які знаходить у смітниках, і навіть вживає їжу, якщо упаковка залишається запечатаною.
Однак, питання законності таких дій залишається відкритим. У багатьох містах США, таких як Нью-Йорк і Клівленд, пошук речей у смітниках вважається незаконним. У Великій Британії ситуація залежить від обставин, і юристи радять отримати дозвіл перед тим, як забирати речі.
