Діти часто вдаються до обману, коли намагаються уникнути покарання або просто досліджують межі дозволеного. За словами експертів, це явище є нормальним етапом розвитку, який свідчить про зростання їхніх когнітивних навичок.
Клінічна психологиня Джейд Редферн у подкасті CBeebies Parenting зазначає, що навіть до досягнення однорічного віку діти можуть демонструвати елементи обману. Дослідження, проведене в Університеті Бристоля, показало, що близько 25% дітей у віці десяти місяців вже мають уявлення про певні форми обману.
Професорка Елена Хойка, яка брала участь у цьому дослідженні, підкреслює, що діти можуть бути вражаюче кмітливими. Вона наводить приклади з власного досвіду, коли її діти вдавалися до хитрощів, щоб отримати бажане. “Вони можуть ховатися під столом, щоб потайки з’їсти цукерки”, – розповідає вона.
Обман, який діти починають практикувати приблизно з дворічного віку, зазвичай простий. Вони можуть заперечувати свої дії або вдавати, що не чують батьків, коли ті роблять зауваження. Хойка зазначає, що в цьому віці діти починають усвідомлювати, як їхні дії можуть вплинути на інших.
З віком діти стають більш винахідливими у своїх обманах, демонструючи глибше розуміння соціальних взаємодій. Вони можуть повідомляти правду про те, що сталося, але замовчувати важливі деталі, які можуть їх скомпрометувати.
Редферн пояснює, що здатність до обману свідчить про розвиток “теорії розуму” – усвідомлення того, що інші люди мають свої думки та наміри, які можуть відрізнятися від власних. Це важливий етап у формуванні емпатії.
Ще однією причиною, чому діти можуть брехати, є бажання уникнути розчарування батьків. Редферн наголошує, що діти прагнуть зберегти близькість із опікунами, тому можуть обирати обман як спосіб зберегти стосунки.
Експерти радять батькам створювати безпечне середовище, в якому діти можуть відкрито говорити про свої помилки. Це допоможе їм навчитися чесності без страху перед покаранням. Рейчел Даффі, мати трьох дітей, поділилася власним досвідом, коли її син намагався приховати, що розбив велосипед. Вона дала йому простір, щоб він міг зізнатися, і це допомогло зміцнити їхню довіру.
Редферн також зазначає, що іноді невеликий обман може бути прийнятним, наприклад, коли дитина не хоче образити когось своїм коментарем. Важливо вести відкриті розмови з дітьми, щоб вони могли зрозуміти, як їхні слова можуть вплинути на інших.
Загалом, обман у дітей є нормальним етапом розвитку, який може бути використаний для навчання емпатії та чесності. Створення підтримуючого середовища допоможе дітям зрозуміти важливість правди та розвинути здорові стосунки з оточуючими.









