Джерело: www.unian.ua
Нещодавно киянка Олена Корольова звернула увагу на стихійну торгівлю біля станції метро Лівобережна і поділилась своїми спостереженнями в соцмережах: “Біля базару на Лівобережці – пекло. Я так розумію, в Києві новий бізнес під прикриттям. Бізнес, без перебільшення, вбивчий – “прострочка””. За її словами, м’ясо та молочка – товари, якими торгують буквально з землі – продаються вже з душком.
Проте бізнес цей зовсім не новий і доволі розповсюджений – скарги на торгівлю простроченими харчами у київський кол-центр 1551 поступають з різних районів міста. Приміром, поблизу станції метро Героїв Дніпра охочим радо продають гниль зі знижкою.
Стихійна торгівля продовжується / фото УНІАН, Ярослав КонощукЧас від часу столична влада звітує про перемогу над стихійними торговцями. І, якщо говорити про вже згадану Лівобережку й вірити повідомленням чиновників, то тут нелегалів “ліквідували” ще у 2021 році… Та кияни не дадуть збрехати: по всьому місту начебто ліквідовані ятки з’являються знову, причому у тих самих місцях.
Після повідомлення пані Олени, УНІАН навідався на метро Лівобережна, але продавців прострочки не застав. Біля зупинки автобусів та маршруток, де завше триває жвава торгівля, лише одна літня жінка продавала перець та помідори (недорогі, бо трохи зів’ялі, але не зіпсовані). Та реалізатори з місцевого ринку підтвердили: так, нещодавно на вказаному місці дійсно продавали прострочку, але, ймовірно, через рейд поліцейських “бізнесмени” залягли на дно.
У той же день на іншому популярному столичному “звалищі” прострочки – біля ринку на станції метро Лісова – на УНІАН чекала удача. Павільйон з продуктами не першої свіжості, розташований трохи далі за ятками офіційного базару, важко було не помітити – характерний неприємний запах від товару одразу вдаряв у ніс. В асортименті – кефір, молоко, ковбаси… Але кінцевий термін придатності у них сплив, і, подекуди, вже давно.
За словами продавчині, товар завозять один раз на тиждень, адже на нього, попри сумнівну якість, є попит. Та й ціни – значно нижчі, ніж в інших торгових точках. Звідки товар? Відповідь проста: “Нам привозять – ми продаємо”. А зауваження щодо якості відбиває фраза: “Люди бачать, що купують, їх все влаштовує”.
Ба більше, щоб реалізувати прострочку навіть не вистачає рук – у торгівельній точці шукали нового продавця. Але на запитання, чи можна придбати гуртову партію продукції, продавці відповіли негативно. Мовляв, торгують лише у роздріб.
Дешева “рибка” – отруйна “юшка”Якщо на ринку товар можна потримати в руках, уважно до нього придивитись і навіть понюхати, та, врешті, не купувати, то в інтернеті цього зробити не вийде.
В одному з відомих месенджерів у групі “Антикризисні смаколики” купуєш, фактично, “кота у мішку” (поверненню він не підлягає, а нашкодити може). Так, на початку лютого 2025 року тут пропонували придбати крабові палички зі строком придатності до травня 2024 року, а також оселедець, термін придатності якого сплив ще у 2023 році.
Українцям пропонують прострочені продукти / фото УНІАН, Ярослав КонощукВражаюче виглядають напівфарбикати – бефстроганов з булгуром чи куряча котлета з рисом – 35 грн за порцію у 300 грам.
На готову продукцію ціна неймовірно мала / фото УНІАН, Ярослав КонощукТакож серед асортименту групи “Антикризисні смаколики” – “Масло українське”. Начебто не прострочене і на вигляд – цілком нормальне. Але… На упаковці вказана адреса потужності виробника: ТОВ “Атлант груп”, вул. Івана Павла, 3/2, м. Суми. Головне управління Держпродспроживслужби в Сумській області ще у жовтні 2024 року повідомляло, що це – фальсифікат, і такого виробництва в місті просто немає. Ба більше, в Сумах навіть немає такої вулиці (є вулиця Івана Павла ІІ).
Втім, щоб зрозуміти, що з товаром щось не те, достатньо глянути на ціну. Справжнє вершкове масло 82,5% жирності просто не може коштувати 48 грн. У великих торгівельних мережах таке масло вартує, щонайменше, 120 грн.
У магазинах масло коштує втричі дорожче / фото УНІАН, Ярослав Конощук”Ніж купувати таке “масло”, краще вже надати перевагу маргарину”, – зазначає в розмові з УНІАН виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несміянов.
Дійсно, вживати такі харчі – наражати себе на небезпеку. За словами колишнього керівника Головного управління Держпродспоживслужби в Києві, заступника генерального директора ДП Укрметртестстандарт, кандидата медичних наук Олега Рубана, при купівлі риби та м’яса невідомого походження, та ще й з давно протермінованими строками придатності, в кращому випадку, необачний покупець може отруїтися. А в гіршому – померти.
“Думаю, всі час від часу чули про зростання кількості випадків ботулізму? Зазвичай це пов’язано з придбанням харчів невідомого походження на стихійних ринках. А при невчасному лікуванні, ця хвороба може призвести до смерті”, – розповів він УНІАН.
Лікар-гастроентеролог Станіслав Кравчук нагадує правило: навіть та їжа, яка виглядає нормально, може викликати отруєння. А інфекціоністка Наталя Тимко-Іванченко додає: “Гарантувати, що людина залишиться здоровою після споживання продуктів із завершенням терміну їх придатності, не може ніхто”.
Звідки береться прострочкаЯк же товари “з душком” опиняються на ринках та “розпродажах” в інтернеті? Перша думка – з великих торгівельних мереж. УНІАН, приміром, в одній з мереж супермаркетів у столиці побачив ряжанку, термін придатності якої завершився за кілька днів до візиту в магазин. Показово, що товар стояв перед рештою аналогічних стаканів (з нормальним терміном придатності). Вочевидь, у розрахунку на неуважного покупця, який взяв би першу в ряду, не надто вглядаючись у надруковані на “банці” цифри.
Навіть в супермаркетах є прострочені продукти / фото УНІАН, Ярослав КонощукАле частіше в супермаркетах можна побачити іншу технологію: переклеювання бирки з “новим” строком придатності згори на оригінальний термін. Найчастіше це відбувається з м’ясо-молочною продукцією.
Продуктам можуть “подарувати” новий строк придатності / фото УНІАН, Ярослав КонощукВтім, як УНІАН запевняють представники однієї з великих торгівельних мереж, єдиний варіант по прострочці – це утилізація, процес якої регулюється українським законодавством.
Цим питанням займаються і безпосередньо торгівельні мережі, і постачальники тієї чи іншої продукції, і її виробники. В першому випадку, підписуються договори зі спеціальними компаніями, які мають відповідні ліцензії. Ці компанії забирають з магазинів прострочені товари для їх знищення. В другому та третьому випадках, прострочена продукція маркується і, для подальшої утилізації, її забирає постачальник чи виробник.
“Деякі мережі пропонують продукти власного виробництва чи власного імпорту, у яких вже спливає термін придатності, своїм співробітникам – з дисконтом 50-70%. Це дозволяє швидко продати залишки. Також є певні некомерційні установи, які можуть звертатися і забирати прострочений товар для годування тварин. Але мережі можуть віддавати їм лише якусь продукцію власного виробництва. Вся інша, навіть якщо була передана безкоштовно, може спричинити чималий скандал”, – пояснюють в одній з торгівельних мереж.
Ці слова підтверджує колишній керівник Головного управління Держпродспоживслужби в Києві Олег Рубан: “На торгівельні мережі, зазвичай, мінімальна кількість скарг на прострочку. На вулицю прострочені харчі можуть потрапити виключно з місць гуртової торгівлі. В Києві це ринок “Столичний”, ринок “Фермер”, плодоовочеві та м’ясні бази”.
Він переконаний, що у випадку сумнівів щодо походження тих чи інших продуктів, натяку їх небезпечність (поганий вигляд чи запах), підозр, що реалізатор працює без документів, кожен споживач може поскаржитись у Держпродспоживслужбу.
“І вона зобов’язана відпрацювати”, – зазначає він.
За його словами, мораторій на перевірки діяв лише весну-літо 2022 року: “А коли люди у серпні-вересні почали скаржитися на прострочені товари та небезпечні харчі, а самі мережі – на розповсюдження щурів (дератизація теж була призупинена через воєнний стан і тварини, які є розповсюджувачами такої хвороби, як лептоспіроз, буквально атакували продуктові магазини), Кабінет міністрів ухвалив рішення про поновлення заходів державного контролю за зверненнями громадян щодо безпечності харчових продуктів. Тому ситуація постійно моніториться”.
Покарання не вражаєЯкщо підприємця чи магазин упіймають на реалізації зіпсованих харчів, то за неправильне поводження з продуктами харчування та торгівлю прострочкою загрожує штраф від 30 до 250 тисяч гривень. Однак виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несміянов зазначає, що покарати магазин чи магазини торгівельної мережі за продаж простроченої продукції не просто. Адже після скарги споживача до Держпродспоживслужби її представники виходять на перевірку і шукають саме ту партію товару, на який надійшла скарга.
“Цієї партії, зрозуміло, вже немає, – зазначає Несміянов. – Тобто, технічно все виглядає не так, що вони побачили, наприклад, йогурт, а потім – протерміновану ковбасу, і за неї наклали штраф. Потрібна конкретна скарга та позапланова перевірка саме стосовно конкретного товару”.
Але це не означає, що скаржитися не варто. Річ у тім, що навіть коли Держпродспоживслужба у відповідь на скаргу повідомить, що провела перевірку і нічого не побачила, в магазині такий візит, вочевидь, викликає реакцію. Як розповідає Максим Несміянов, продавці не хочуть ризикувати і знімають партію неякісного товару з полиць.
А от зупиняти торгівлю прострочкою “з землі” перчошергово мають правоохоронці. Та кияни констатують: вже за день-два після того, як на місце виклику приїздить перевірка, все повертається на свої місця. Ба більше, дехто впевнений, що “бізнесмени” взагалі можуть бути заздалегідь попереджені про рейд, адже деякі з них у день “Ч” навіть не виходять на роботу.
В Головному управлінні Національної поліції у місті Києві УНІАН повідомили, що лише з початку повномасштабного вторгнення на спецлінію “102” надійшло понад 21,5 тисяч повідомлень про порушення правил торгівлі, а також понад 3,5 тисяч письмових скарг. Та задокументували поліцейські всього 2504 адмінпорушення, “кваліфіковані за статтею 160 Кодексу про адміністративні правопорушення”.
Як УНІАН розповіли в юридичній компанії “Науменко та партнери”, слід зауважити, що за цією статтею Кодексу, переважно, штрафують за стихійну торгівлю загалом (але в тому числі простроченими товарами). При цьому штраф за це взагалі смішний: “відповідальність за торгівлю у невстановлених місцях передбачена у вигляді штрафу від 1 до 7 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17-119 гривень)”.
Сплатити його має власник товару. А у разі, якщо його не знайшли, платить реалізатор. І, якщо уважно вивчити відповідь столичних правоохоронців на запит УНІАН, складається враження, що пошуками насправді не надто обтяжуються.
По-перше, найбільшу кількість протоколів по ст. 160 “складено відносно осіб без постійного джерела доходів та безробітних”.
По-друге, суди за три останні роки прийняли рішення про стягнення штрафів на суму понад 61 тис. гривень, але загальна сума стягнутих коштів – всього лише 2705 грн.
Простий підрахунок: якщо брати мінімальну суму штрафу, виходить, за три роки на стихійній торгівлі вдалося “викрити” всього 159 осіб. Якщо ж уявити, що усі, хто заплатив штрафи, платили по максимуму, то було їх всього… 22.
Влада “розводить руками”Чому такі вкрай малі цифри, і чи не варто для потенційних отруйників населення збільшити суму штрафів? В комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я, який міг ініціювати хоча б обговорення цієї теми та спробувати через законодавство вплинути на ситуацію, відповідей навіть не шукали. Мовляв, за останні тижні роботи комітету таких питань не було у порядку денному.
А в парламентському комітеті з питань правоохоронної діяльності УНІАН запевнили, що додаткових законодавчих змін тема боротьби з прострочкою не потребує.
“Тут все більш-менш врегульовано. І тут більше питання до місцевої влади та місцевої поліції, які мають за цим слідкувати. Для мене лакмусовий папірець оцінки якості їх роботи – незаконні ятки на Майдані Незалежності. Вони там стоять десятиліттями. Їх іноді зганяють. Однак не минає й тижня, як вони знову з’являються. Це – відповідь, як працює система на місцевому рівні, – зазначив перший заступник голови комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук. – Тобто, у нас достатньо регулювання, повірте. Але воно, на жаль, грузне десь на низовому рівні. Тож питання потрібно ставити не Верховній Раді, а звертатися до органів місцевого самоврядування”.
В департаментах КМДА, які так чи інакше можуть бути залученими до розв’язання проблеми, часу на спілкування з УНІАН не знайшли. Натомість член Громадської ради при КМДА Олександр Лисенко розповів, що закон не дозволяє псувати вилучений товар, а зберігати його немає де.
“Тому поліція намагається продуктову групу не реквізувати, мотивуючи це тим, що у них немає приміщень, де б зберігалися вилучені під час рейдів харчі”, – зазначив він.
У січні поточного року у Київраді навіть була створена ціла робоча група для боротьби зі стихійною торгівлею. Основний аргумент для цього: така торгівля заважає вільному проходу, що є серйозною проблемою для міста (тобто, про загрози від придбання та вживання прострочки не йдеться взагалі). Також в КМДА лише запропонували столичній поліції знайти приміщення, які можна було б використати для тимчасового зберігання вилучених товарів.
За словами Олександра Лисенка, як тільки покращиться погода, то за участі столичних правоохоронців та членів робочої групи будуть проводитись виїзні засідання.
“Треба дочекатись, аби вийшло [торгувати] більше стихійних торговців”, – зазначив Лисенко.
Але розраховувати на успіх таких рейдів, певно, не варто.
Тетяна Урбанська, Ярослав Конощук
