Джерело: www.unian.ua
В умовах війни та економічної нестабільності українці продовжують активно користуватися банківськими депозитами як одним із базових інструментів збереження коштів. Цьому сприяють доступність і зрозумілість цього інструменту, різноманіття банків і програм, які вони пропонують, а також гарантії повернення 100% вкладів на час воєнного стану Фондом гарантування.
За даними Національного банку України, обсяг депозитів населення в банках станом на лютий перевищував 1,4 трлн грн. За рік цей показник зріс на 18%, що свідчить про довіру населення до цього способу заощаджень. При цьому частина вкладників розглядає і альтернативи – купівлю валюти та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), вкладення в які з боку громадян у березні, за даними Мінфіну, сягнули історичного максимуму у 131,6 млрд гривень.
У таких умовах ключовим стає не лише рішення покласти гроші на депозит, а й правильний вибір: валюти та строку вкладення, банку, а також умов розміщення. Від цього безпосередньо залежить, чи вдасться не лише зберегти, а й частково примножити заощадження.
УНІАН вирішив дослідити, які ставки за депозитами наразі пропонують банки та наскільки вигідно вкладати кошти за нинішніх економічних умов.
Скільки платять банки сьогодніПерше, на що звертають увагу потенційні вкладники, – це відсоткові ставки за депозитами. Від цього залежить, чи вигідно взагалі зберігати свої кошти у банку. Адже через інфляцію зменшується купівельна спроможність вкладених коштів, податки “з’їдають” частину процентного доходу, а національна валюта (якщо вклад гривневий) може девальвувати.
Ставки за депозитами формуються залежно від кількох ключових параметрів – передусім строку розміщення, валюти вкладу та умов доступу до коштів. Як правило, довші депозити передбачають вищу дохідність, тоді як можливість дострокового зняття грошей знижує ставку. Найвищі відсотки традиційно пропонують за гривневими вкладами, що пов’язано з вищою інфляцією та ризиками порівняно з валютними інструментами.
Водночас рівень ставок суттєво відрізняється залежно від банку. Найбільші та найпопулярніші установи зазвичай пропонують нижчу дохідність, оскільки мають стабільний приплив клієнтів і не потребують додатково стимулювати вкладників високими відсотками. Натомість менші банки змушені конкурувати за ресурси, пропонуючи привабливіші умови, що частково відображає і вищу оцінку ризику з боку клієнтів.
Середні ставки за гривневими депозитами / дані: портал “Мінфін”Наразі українські банки пропонують найвищі ставки за 6-місячними гривневими вкладами – 13,41% в середньому. Далі йдуть 9-місячні (13,15%), річні (12,97%) та 3-місячні (12,68%). Максимальні ж ставки у деяких банках можуть перевищувати 17%.
Цікаво, що наразі найвищі ставки не завжди пропонуються за найдовшими вкладами. Зокрема, як видно з графіку, депозити на 6-9 місяців можуть бути вигіднішими за річні. Це можна пояснити очікуваннями банків щодо можливого зниження облікової ставки НБУ, через що фінустанови не поспішають фіксувати високі відсотки на тривалий період.
Банки з максимальними депозитними ставками / дані: портал “Мінфін”.Що стосується валютних вкладів, то процентні ставки за ними майже нульові: за доларовими депозитами ставки коливаються близько 1%, а за євровими – 0,4-0,6%. Тому валютні депозити зберігають свою вагу здебільшого як інструмент захисту заощаджень – вони менш чутливі до інфляції та девальвації гривні.
Середні ставки за доларовими депозитами / дані: портал “Мінфін”За словами директорки з маркетингу Unex Bank Аліни Компанець, гривневі депозити залишаються найпопулярнішими в Україні, адже валютні вклади мають суттєво нижчу дохідність і частіше розглядаються не як інструмент заробітку, а як спосіб збереження коштів в іноземній валюті.
“Відповідно, для більшості клієнтів основним вибором для розміщення заощаджень і надалі залишається національна валюта”, – сказала вона у коментарі УНІАН.
Вигода під питанням: рахуємо реальний дохідЗаявлена банками відсоткова ставка не завжди відображає реальну дохідність депозиту, адже на кінцевий результат впливають податки, інфляція та умови розміщення коштів.
Розміщення заощаджень на банківських вкладах забезпечують грошам безпеку в прямому сенсі (адже зберігати значні суми вдома доволі ризиковано, особливо в умовах війни і російських атак), проте суттєву роль відіграє і вигідність цього фінансового інструменту.
В Україні для збереження і можливого примноження коштів люди здебільшого обирають між іноземною валютою, депозитами та ОВДП. Тому важливо зважати на вигідність обраного інструменту та відповідність власним цілям.
Фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Михайло Демків розповів УНІАН, що наразі ставки за гривневими депозитами не перевищують 17%, при цьому великі банки пропонують суттєво нижчу дохідність. А значення індексу ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD) у гривні на 12 місяців становить 13,71%.
“З урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору реальна дохідність вкладів складе близько 10,97% (залежно від конкретних умов). Це все ще перевищує більшість прогнозів щодо інфляції та девальвації”, – сказав він.
Однак, за словами аналітика, існує значний ризик прискорення темпів зростання цін через подорожчання пального, спричинене війною в Ірані.
“У цьому контексті ОВДП виглядають привабливіше, оскільки дохід за ними не підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором, що дозволяє отримати вищу чисту дохідність порівняно з банківськими депозитами”, – зауважив Демків.
Аліна Компанець з Unex Bank говорить, що за нинішніх умов депозити виглядають досить непоганим засобом збереження грошей.
“За даними НБУ, ставки в різних банках за строковими депозитами в національній валюті переважно становлять 10-15%, тоді як прогноз інфляції на 2026 рік – 7,5%. Ставка до 17% у гривні є дуже привабливою, бо дає помітний запас над інфляцією, адже навіть після оподаткування дохідність залишається відчутною”, – каже експертка.
За її словами, реальна дохідність депозиту з максимальною ставкою 17%, яку пропонують деякі банки, після сплати податків та з урахуванням інфляції становитиме близько 5,2% до річної капіталізації. Компанець зазначила, що депозити все ще є одним із найзрозуміліших і найпередбачуваніших інструментів для збереження купівельної спроможності коштів українців.
Для наочності можна порахувати дохідність депозиту у найбільшому “ПриватБанку”. Слід зазначити, що можливість дострокового закриття вкладу ледь не вдвічі знижує дохідність депозиту.
При розміщенні на депозит 100 тисяч гривень на рік без можливості дострокового зняття маємо ставку у 13% річних. Капіталізація відсотків (коли вони не виплачуються щомісячно на картку, а залишаються на вкладі) збільшує дохідність вкладу.
За таких умов дохід від депозиту за рік складе 13 613,32 грн, проте на нього буде нараховано податок на доходи фізосіб і військовий збір – сумарно 23%. Таким чином, “чистими” вкладник отримає 10 482,26 грн. Якщо ж обрати сплату відсотків на картку, щомісяця можна отримувати 834 гривні.
При цьому не слід забувати про інфляцію, яка за рік дещо знизить купівельну спроможність отриманої суми депозиту і, відповідно, доходу. За прогнозом НБУ, інфляція за 2026 рік може скласти 7,5%. Таким чином, вкладені 100 тисяч гривень “подешевшають” на 7500 грн. Якщо відняти цю суму від порахованого доходу, реальний прибуток складе 2 982,26 грн. Тобто істотно заробити на вкладі не вдасться, але якщо розглядати його як захист заощаджень від знецінення, то можна отримати ще й невеликий бонус.
Як не помилитися з депозитомЯкщо людина зупиняє свій вибір на розміщенні заощаджень на депозиті, варто підійти до цього рішення з урахуванням кількох ключових параметрів. Адже різниця між пропозиціями банків полягає не лише у рівні відсоткових ставок, а й в умовах доступу до коштів, строках розміщення та валюті вкладу. Саме ці фактори визначають підсумкову дохідність і зручність користування депозитом, тому перед відкриттям варто зважити всі нюанси.
Аліна Компанець радить перед розміщенням коштів визначити мету заощадження: якщо головна задача – захист від інфляції, то є сенс дивитися на максимальну ставку на ринку. Якщо гроші можуть знадобитися пізніше – важливішим стає строк та можливість автопролонгації. Якщо клієнт збирає на конкретну ціль, йому варто звертати увагу на можливість поповнення депозиту. Ще важливий параметр – коли клієнт хоче отримувати відсотки за вкладом: щомісяця, в кінці строку або авансом.
“Але не вигодою єдиною. Важливо дбати про безпеку грошей. Варто звернути увагу, чи є банк членом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Це важливо, адже означає, що банк забезпечує захист вкладів, включаючи відсотки та кошти на карткових рахунках”, – сказала вона.
Експертка нагадала, що на час дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення гарантується повернення 100% від суми вкладу. Також варто придивитися, чи входить банк до Рейтингу надійності банківських депозитів рейтингового агентства “Стандарт-Рейтинг” та який рівень має у ньому.
Голова правління “Глобус Банку” Сергій Мамедов рекомендує звернути увагу на гривневі вклади, особливо терміном на 6-9 місяців та на 1 рік. За його твердженням, саме такі депозити дадуть змогу громадянам отримати оптимальний дохід, що суттєво перекриватиме інфляційні прогнози.
“За попередніми оцінками, гривневі вклади не лише будуть здатні проіндексувати заощадження громадян, а й дадуть можливість отримати пасивний прибуток на рівні 3-4%”, – каже Мамедов.
Чи чекати на зміну ставокЩо буде з процентним ставками надалі? Точно спрогнозувати це важко, та варто знати, що при визначенні ставок за депозитами головним орієнтиром для банків залишається облікова ставка НБУ – базова “ціна грошей” в економіці. Саме через неї регулятор задає загальний напрямок вартості ресурсів: коли облікова ставка зростає, зростає дохідність інструментів НБУ, і банки підвищують відсотки за депозитами, конкуруючи за вкладників. Відповідно, у разі зниження облікової ставки проценти за депозитами поступово йдуть вниз.
Крім цього, на рівень депозитних ставок впливають інфляція та очікування щодо неї, адже вкладники прагнуть зберегти купівельну спроможність своїх заощаджень. Важливу роль відіграє і потреба банків у ресурсах: якщо кредитування активізується, вони можуть підвищувати ставки, щоб залучити більше коштів.
Таким чином, динаміка ставок за депозитами значною мірою визначається рішеннями НБУ. Відтак у періоди пом’якшення монетарної політики варто очікувати плавного зниження ставок, тоді як у разі її посилення банки можуть переглядати пропозиції в бік підвищення.
Облікова ставка з березня 2025 року перебувала на рівні 15,5%, на початку ж лютого 2026-го Нацбанк знизив її до 15%.
Голова правління “Глобус Банку” Сергій Мамедов не виключає, що вже у квітні монетарний комітет НБУ може збільшити облікову ставку до 16%, адже з початку березня через суттєве подорожчання пального інфляційний тиск значно посилився. Так, упродовж березня бензин А-95 подорожчав приблизно на 14%, тоді як дизельне пальне зросло в ціні більш ніж на 36%. Тому, на думку банкіра, підвищення облікової ставки може не лише стримати ціновий тиск, а й стати вагомим запобіжником подальшої девальвації гривні.
“Банки й надалі орієнтуватимуться на рівень облікової ставки, яка фактично формує вартість грошей на ринку. Водночас стратегічно Нацбанк, імовірно, шукатиме баланс між розвитком депозитів, що зменшує тиск на валютний ринок, і потребою підтримувати кредитування економіки”, – сказав він.
За словами Мамедова, потенційне збільшення облікової ставки до 16% позначиться і на ставці за 3-місячними депозитними сертифікатами, яка може зрости до 19,5%. Саме вона стане одним із головних орієнтирів для формування депозитної політики комерційних банків.
Очікується, що середні ставки, залежно від терміну розміщення коштів, можуть зрости до 14,5-15,5%, а максимальні пропозиції можуть перетнути позначку у 17% річних.
Проте точна доля ключової ставки буде відома вже 30 квітня після засідання Правління НБУ з питань монетарної політики.
…Попри відносно помірну реальну дохідність, банківські депозити залишаються базовим інструментом для тих, хто прагне передбачуваності та мінімальних ризиків. У нинішніх умовах вони радше виконують функцію захисту коштів від знецінення, ніж інструменту для суттєвого заробітку.
Водночас конкуренція між депозитами, ОВДП та валютними заощадженнями змушує вкладників уважніше ставитися до вибору фінансового інструменту. І в підсумку найбільш раціональним підходом може бути диверсифікація заощаджень.
