Джерело: www.unian.ua
Остаточно канал запустять в експлуатацію вже восени.
Канал Пінлу завдовжки 134,2 кілометра простягнувся від водосховища Сіцзінь до порту Ціньчжоу в Гуансі-Чжуанському автономному районі. Видання зазначає, що значення проєкту полягає не стільки в його довжині, скільки в економічному ефекті. Канал має забезпечити прямий вихід до моря для великого промислового регіону через систему річки Чжуцзян (Перлинна річка) та зменшити залежність внутрішніх провінцій від східного узбережжя країни.
Канал вже заповнився водою і відтепер переходить до етапу водних випробувань, а повноцінний рух суден очікується вже восени.
Проєкт є важливою частиною масштабного транспортно-логістичного шляху “Новий міжнародний сухопутно-морський торговельний коридор”. До нього також входять модернізація портів Ціньчжоу, Фанченган і Бейхай, а також розвиток залізничного сполучення між Чунціном і морським узбережжям. У результаті формується єдина мережа перевезень, що поєднує внутрішні провінції Китаю з ринками Південно-Східної Азії, Близького Сходу, Африки та Європи.
Автори матеріалу звертають увагу і на масштаб інженерних робіт. На шляху каналу будівельникам довелося подолати перепад висот у 65 метрів, для чого було споруджено три каскадні шлюзові комплекси. Один із них, вузол Мадао, встановив одразу кілька світових рекордів.
Зокрема, як зазначається у публікації, це найбільший у світі судноплавний шлюз за перепадом рівнів води: максимальна різниця між верхнім і нижнім рівнями становить 29,6 метра. Ще одним досягненням став розмір шлюзової камери. За даними китайських медіа, це також найбільший у світі судноплавний шлюз: його камера має довжину 300 метрів і ширину 34 метри.
Будівництво каналу стало й найбільшим земляним проєктом в історії транспортної інфраструктури Китаю. Під час робіт було переміщено близько 315 мільйонів кубометрів ґрунту та породи.
Világgazdaság порівнює значення нового каналу для Китаю зі створенням водного шляху Дунай–Майн–Рейн у Європі, який завершили у 1992 році. Водночас автор статті стверджує, що темпи розвитку транспортної інфраструктури в КНР сьогодні значно перевищують масштаби аналогічних проєктів у Європі.
Мегапроекти КитаюЯк писав УНІАН, у південно-західному Китаї побудували новий підвісний міст, який підіймається на висоту 625 метрів і є найвищим у світі. Він став не лише інженерною пам’яткою, а й популярною туристичною локацією. Для мандрівників він перетворився на місце для фото та вірусного контенту, тоді як для місцевих жителів міст означає суттєве покращення транспортної доступності.
Також ми розповідали, що Китай запускає найбільшу у світі морську електростанцію, яка має стати ключовим елементом розвитку офшорної вітроенергетики. Йдеться про платформу потужністю 2000 мегават, що збирає змінний струм від морських вітропарків і перетворює його на високовольтний постійний струм для ефективної передачі на материк на відстань близько 90 кілометрів.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Китайці виростили у лабораторії бактерії, які можуть перетворити пустелю на родючий ліс
- “Місто в повітрі”: у Китаї збудували горизонтальний хмарочос (фото)
- Китай збудував величезну залізничну станцію за 2 роки: там є сонячні панелі та роботи













