П’ять корів, забутих на острові в океані, поставили під сумнів уявлення про еволюцію

5 корів перетворилися на кількатисячне стадо за кілька поколінь / колаж УНІАН, фото ВікіпедіяУ 1871 році фермер на ім’я Ертен залишив п’ять голів великої рогатої худоби на острові Амстердам у південній частині Індійського океану. Цей крихітний шматочок землі, площею 54 квадратних кілометри, потерпає від ураганних вітрів і не має жодних людських поселень. Без людського догляду ці 5 корів, здавалося, мали б загинути, але вони не лише вижили, але й перетворилися на кількатисячне стадо, що проіснувало до початку XXI століття.

Як пише Indian Defence Review, нове генетичне дослідження цієї незвичайної популяції поставило під сумнів популярну наукову теорію про те, що на малих островах в ізольованих популяціях тварини неодмінно зменшуються в розмірах через брак харчування.

Команда під керівництвом генетика Матьє Готьє з французького Національного дослідницького інституту сільського господарства, харчування та довкілля (INRAE) секвенувала вісім повних геномів і проаналізувала ще десять зразків, відібраних у 1992 та 2006 роках.

Як ідеться у публікації, результати показали несподіване походження тварин. Близько 75% генетичного матеріалу походило від європейських порід, насамперед сучасної джерсейської худоби, тоді як приблизно чверть генів була пов’язана із коровами зебу Індійського океану – худобою, поширеною на Мадагаскарі та Майотті.

Дослідники дійшли висновку, що саме таке змішане походження могло забезпечити стаду генетичну перевагу від самого початку.

Особливу увагу автори приділили перевірці висновків попереднього дослідження 2017 року. Тоді науковці припустили, що худоба на острові за трохи більше ніж століття значно зменшилася в розмірах і стала прикладом так званого “острівної карликовості”.

Однак новий аналіз не підтвердив цієї версії. Як зазначають дослідники, у геномі тварин не вдалося виявити переконливих ознак природного добору, спрямованого на зменшення розмірів тіла. Натомість дані свідчать, що засновники стада могли бути відносно невеликими ще до прибуття на острів.

Не менш дивовижним виявився й рівень інбридингу (близькородного схрещування). Популяція походила лише від п’яти тварин, тому генетична спорідненість між нащадками була дуже високою. За оцінками вчених, коефіцієнт інбридингу наближався до 30%.

Попри це, стадо не зазнало генетичного колапсу. Як пояснюють автори роботи, “суворе скорочення чисельності популяції було значним, але нетривалим”. Завдяки швидкому зростанню чисельності негативні наслідки спорідненого схрещування не встигли критично вплинути на життєздатність популяції.

До 1952 року чисельність стада досягла приблизно 2000 голів. Після спалаху хвороби вона різко скоротилася, але до кінця 1980-х років знову відновилася до подібного рівня.

Зрештою долю тварин вирішили природоохоронні міркування. Наприкінці 1980-х років фахівці дійшли висновку, що худоба становить серйозну загрозу для унікальної екосистеми острова, зокрема для амстердамського альбатроса та рідкісного дерева Phylica arborea. Після багаторічної програми з контролю популяції останніх корів було знищено у 2010 році.

Як наголошують автори дослідження, лише завдяки випадково збереженим зразкам ДНК вдалося через десятиліття відтворити історію стада. 

Інші цікаві наукові відкриттяЯк писав УНІАН, астрономи за допомогою телескопа “Джеймс Вебб” дослідили екзопланету WASP-121b, де панують екстремальні умови – надвисокі температури, ураганні вітри та дощі з металів і мінералів. 

Також ми розповідали, що у Балтійському морі створення великого вітропарку призвело до зникнення звуків морських свиней, які раніше населяли ці води. Тварини повернулися, проте майже повністю замовкли, ймовірно через постійний низькочастотний гул турбін, який заважає їхній ехолокації.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Вітрові турбіни в Індії змінили життя диких тварин до невпізнання
• 17 червня в історії України та світу: цікаві факти
• У забутій гробниці знайшли сотню скарбів