Джерело: www.unian.ua
Дослідження показали, що у 2025 році частка надходжень від нафти та газу у доходах федерального бюджету Росії впала до 23% – це найнижчий показник за останні два десятиліття.
Видання зазначає, що навіть інфляція в Росії різко сповільнилася після того, як у 2023 році злетіла до двозначних цифр.
“Путін наводив ці цифри західним критикам як доказ того, що санкції не змогли підірвати бурхливий розвиток російської економіки в умовах війни”, – йдеться в статті.
Додається, що Китай, один із небагатьох великих торговельних партнерів Росії, що залишилися, навіть вивчав модель Путіна як зразок для захисту власної економіки від санкцій на випадок, якщо позиція Пекіна щодо Тайваню стане настільки агресивною, що це спровокує введення власних західних санкцій. Однак історія успіху Путіна починає давати тріщини.
Економіка Росії опинилася під повним контролем військових потреб, а промислова та технологічна база країни дедалі більше спрямовується на забезпечення потреб на передовій.
В аналітичній записці, опублікованій у середу Центром стратегічних і міжнародних досліджень – аналітичним центром у Вашингтоні, округ Колумбія зазначається, що зараз, коли російська армія зайшла в глухий кут в Україні, а військові витрати зростають, економіка Путіна опинилася на роздоріжжі.
Деякі дослідники вважають, що Росія все ще може розраховувати на величезний резерв робочої сили та свій “тіньовий флот” нафтових танкерів, які обходять санкції, щоб отримувати доходи від продажу палива.
Однак, йдеться в статті, витрати на підтримку статусу-кво для Путіна зростають, оскільки створена ним “воєнна економіка” зазнає дедалі більшого навантаження.
“Звичайні росіяни щодня страждають від занепаду економіки. Економіка Росії перебуває у скрутному становищі, а військові витрати країни можуть ставати дедалі менш виправданими. Настав час для кампанії тиску, яка доведе російську економіку до виснаження”, – пишуть дослідники CSIS.
Примітно, що в звіті вперше наведено детальні дані щодо бойових втрат Росії. З початку війни загинуло близько 450 000 росіян, а 1,4 мільйона отримали поранення; темпи втрат, ймовірно, перевищують щомісячний призов до російської армії, а останнім часом не приносять суттєвої користі.
“Після того як минулого року російські війська просунулися глибше в Україну, у 2026 році їхнє просування сповільнилося до 50–90 метрів на день – це один із найповільніших темпів просування серед усіх воєн минулого століття”, – зазначає видання.
За даними CSIS, протягом останніх кількох місяців територія, контрольована Росією в Україні, фактично скоротилася вперше з серпня 2024 року. В іншому звіті, опублікованому в травні Інститутом досліджень війни, зазначається, що лише у квітні Росія втратила контроль над 116 квадратними кілометрами, а темпи просування її військ скорочувалися з листопада 2025 року.
Видання пояснює, що військові втрати Росії зумовлені переважно покращенням здатності України завдавати ударів глибоко в тил, а також нестабільністю самої російської військової машини – двома факторами, що мають прямий вплив на російську економіку в цілому.
Протягом останніх чотирьох років військові зусилля Росії та її суспільство більш-менш покладалися на одне й те саме джерело державних коштів. Зростання ВВП значною мірою зумовлене стрімким державним фінансуванням російського виробничого сектору, який забезпечував підтримку збройних сил.
Згідно з дослідженням, опублікованим минулого року австралійським аналітичним центром “Інститут економіки та миру”, у період з 2022 по 2024 роки обсяг державних грошових вливань перевищував 10 % ВВП. Окрім промисловості та інших секторів, пов’язаних з обороною, ці кошти підтримували попит за рахунок пенсій та грошових виплат військовослужбовцям та їхнім сім’ям.
Аналітики назвали стратегію Росії формою “військового кейнсіанства” – це відсилання до теорії відомого економіста, яка підкреслює роль втручання уряду для вирішення економічних проблем.
“У випадку Росії держава втрутилася у великому масштабі, і її відповіддю на проблему перебування країни у стані війни та під тягарем санкцій стало масштабне інвестування у мілітаризацію економіки та надання фінансової підтримки сотням тисяч домогосподарств, які постраждали від війни”, – пояснює видання.
Однак, як констатується в статті, після понад чотирьох років війни це джерело вичерпується. Фіскальні резерви Росії зменшуються, а доходи від нафти та газу різко впали, оскільки багато країн переорієнтувалися на альтернативних постачальників:
“Підйом на початку цього року, спричинений конфліктом на Близькому Сході, виявився тимчасовим, оскільки з того часу ціни на нафту нормалізувалися, частково через зниження попиту, а обсяги виробництва енергоносіїв у Росії загалом також скоротилися через частіші удари українських дронів по нафтогазовій інфраструктурі”.
У звіті, опублікованому минулого року бельгійським аналітичним центром Bruegel, зростання ВВП Росії, за оцінками, різко впало до приблизно 0,6% у 2025 році, після того як у 2023 та 2024 роках економіка країни зростала більш ніж на 4%.
Вказується, що інше дослідження, проведене Оксфордським інститутом енергетичних досліджень, показало, що у 2025 році частка надходжень від нафти та газу у доходах федерального бюджету Росії впала до 23% – це найнижчий показник за останні два десятиліття.
“Щоб компенсувати цю різницю, Росія, ймовірно, вдається до більш експансивної податкової політики, зокрема нещодавно прийнято рішення про підвищення податку на додану вартість з 20% до 22%, що не сподобалося більшості росіян”, – розповідає видання.
Однак, ні економічні проблеми, ні невдачі на полі бою не змогли зупинити Путіна та російські збройні сили. Лише цього тижня Росія здійснила одну з найбільших на сьогодні атак на цивільну інфраструктуру України – 11-годинний обстріл Києва ракетами та дронами, в результаті якого загинуло щонайменше 20 осіб.
З огляду на те, що економіка Путіна дедалі більше загнана в кут, у звіті CSIS стверджується, що США та Європа повинні скористатися цією нагодою, розширивши режим санкцій Заходу, насамперед усунувши прогалини, які дозволили сотням зафрахтованих суден продавати російську нафту без маркування.
Ситуація з пальним в РФ: останні новиниРаніше УНІАН повідомляв, що в деяких російських регіонах через паливну кризу ціни на бензин зросли до такого рівня, що обігнали цінники в США. Станом на кінець червня у 12 суб’єктах РФ бензин АІ-92 коштував дорожче, ніж його аналог у США – Regular. За даними Американської автомобільної асоціації, ціна на бензин Regular у США становить у середньому 3,8470 долара за галон або 1,0164 долара за літр. Це 78,32 рубля за офіційним курсом ЦБ станом на 29 червня. Наприклад, в Якутії АІ-92 коштує 78,43 рубля за літр (1,01 дол.), що хоча й не набагато, але дорожче.
Також ми писали, що в аналітичному центрі Energy Intelligence Росії пророкують найгіршу паливну кризу в її історії. Виробництво бензину в РФ скоротилося на 25% внаслідок українських ударів по НПЗ. Росія наразі виробляє лише 85 000 тонн бензину на день, тоді як літній попит сягає 110 000 тонн. 28 червня Володимир Путін був вперше змушений відкрито визнати, що дефіцит палива існує через атаки українських дронів. До 78 російських регіонів вже запровадили обмеження на продаж палива.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Війна в Україні увійшла у вирішальну фазу, і цей момент треба використати правильно, – Пісторіус
- Путін усвідомив, що програє: The Telegraph назвав ключову ознаку
- Трамп може допомогти покласти край війні в Україні: журналістка NR назвала єдиний спосіб
