Археологи розкопали давньоруський некрополь у Києві та виявили несподівану знахідку

В чоловічих могилах лежали предмети, яких там би не мало бути / колаж УНІАН, фото facebook.com/iarchaeologyУкраїнські археологи дослідили давньоруський некрополь на околиці Києва і виявили в ньому чимало історичних артефактів XII століття. Про це повідомляє у Фейсбук Інститут археології НАН України.

Польові роботи проводилися у липні 2026 року спільно Інститутом археології, Національним музеєм історії України, студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка та волонтерами. Розкопували так званий Голосіївський курганний могильник.

Археологи зазначають, що цей некрополь відкрили лише у 2008 році попри те, що йдеться про адміністративну територію столиці. Перші стаціонарні розкопки тут провели у 2025 році. Тоді вдалося підтвердити, що кургани належать до давньоруської доби, однак досліджений насип виявився кенотафом – меморіальним похованням без останків.

Цього року археологи зосередилися на двох найбільших курганах першої групи. Загальна площа розкопок становила 233 квадратні метри. У насипах та рівчаках дослідники зафіксували численні залишки тризни – деревне вугілля та уламки кераміки, а також виявили два скупчення обпаленої деревини, які могли бути ритуальними вогнищами. Крім того, як і торік, у передматериковому шарі знайшли крем’яне знаряддя палеолітичної епохи.

У центрі кожного кургану археологи відкрили по одному чоловічому похованню. Попри насипний характер могил, вони відповідали основним християнським традиціям: померлих поклали головою на захід у дерев’яних трунах, від яких збереглися лише залізні цвяхи, а жодних речей біля кістяків не виявили.

Водночас дослідники знайшли і незвичні артефакти. “На рівні підошви кургану 2 та в засипці могильної ями виявлено цілу серію жіночих прикрас: 11 бронзових підвісок-лунниць і два семилопатевих скроневих кільця”, – повідомлили в Інституті археології.

За словами авторів дослідження, зважаючи на стать похованого та місце розташування прикрас, “їх слід розцінювати як “посмертні дари”.

Ще одним важливим результатом рокопок стало більш точне датування пам’ятки. Завдяки аналізу керамічного матеріалу вдалося визначити, що йдеться про поховання ХІІ століття. Як зазначають археологи, це свідчить про те, що курганний обряд продовжував існувати навіть поблизу Києва вже після поширення християнських поховальних традицій.

Дослідники припускають, що могильник належав сільському населенню київської округи, хоча пов’язати його з конкретним поселенням поки не вдалося. Оскільки знайдені семилопатеві скроневі кільця традиційно вважаються етнічною ознакою племені в’ятичів, остаточні висновки щодо походження похованих можуть допомогти зробити майбутні краніологічні та ДНК-дослідження.

Новини археологіїЯк писав УНІАН, в Анголі під час будівництва гідроелектростанції археологи виявили найдавніші кам’яні споруди, кургани та поховання, що датуються ще XV століттям – до приходу португальців. Знахідки, серед яких незвичні поховання та урна з кремованими рештками, ставлять під сумнів попередні уявлення про місцеву архітектуру та ритуали.

Також ми розповідали, що понад 7000 років тому в західній пустелі Єгипту люди створили кам’яне коло Набта-Плайя, яке, ймовірно, використовувалося для спостереження за небом і відстеження сезонних змін. Археологи виявили, що камені були орієнтовані на яскраві зірки, такі як Сіріус, Арктур та пояс Оріона, що робить пам’ятку своєрідним “Стоунхенджем Сахари”. 

Вас також можуть зацікавити новини:

• Чоловік натрапив на золоті браслети, які привели археологів до 1000-річного скарбу вікінгів
• У “золоту добу” лінгвістики люди розмовляли більш ніж 12 000 мовами, – дослідження
• Стародавні сліди розкрили, якими на зріст були родичі людини 1,4 мільйона років тому