В Україні лобізм, який ще кілька років тому асоціювався з кулуарними домовленостями, отримав новий імпульс. З 1 вересня 2025 року набув чинності закон “Про лобіювання”, що надає бізнесу легальний механізм захисту своїх інтересів і встановлює прозорі правила взаємодії з державою.
Цей закон визначає лобіювання як діяльність, спрямовану на вплив на ухвалення рішень у комерційних інтересах за винагороду. Важливо, що закон чітко розмежовує лобіювання від адвокації, яка стосується захисту суспільних інтересів. Заборонено лобіювання питань національної безпеки, оборони та виборчих процесів.
Запуск інституту лобізму в Україні став важливим кроком до прозорості у взаємодії бізнесу та держави, наближаючи країну до європейських стандартів. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) адмініструє Реєстр прозорості, який фіксує лобістську діяльність. Станом на серпень 2026 року в реєстрі зареєстровано 202 суб’єкти, серед яких міжнародні корпорації, банки та галузеві асоціації.
Для бізнесу участь у Реєстрі прозорості стала не лише юридичною вимогою, а й елементом репутаційної політики. Відомо, що найбільш активними у лобіюванні є сектори, що залежать від регуляторного середовища, такі як економічна політика, IT-сфера, транспорт та аграрний сектор.
Бізнес-спільнота адаптується до нових правил. Директорка з комунікацій компанії “Кернел” Олена Плахова зазначила, що нові правила забезпечують відкритий обмін експертизою між бізнесом та державою. В агросекторі, який є ключовим драйвером економіки, легалізація лобізму знімає штучну упередженість у комунікації.
Водночас, представники інших галузей, таких як ритейл і тютюнова промисловість, також відзначають важливість нових правил. Наприклад, менеджерка з регуляторних питань “Філіп Морріс Україна” Євгенія Очеретько підкреслила, що закон створює прозорі правила гри для всіх учасників процесу.
Законодавство визначає чіткі межі для лобістів, забороняючи участь представникам держави-агресора, особам під санкціями та чинним держслужбовцям. За незаконне лобіювання передбачена адміністративна відповідальність.
Лобізм в Україні, як і в інших демократичних країнах, стає невід’ємною частиною процесу ухвалення рішень. Україна орієнтується на досвід Євросоюзу, прагнучи гармонізувати свої норми з європейськими. Це дозволить бізнесу відкрито впливати на формування рішень, забезпечуючи якісну інформацію для держави.
