Лист, з яким ознайомилося Радіо Свобода, свідчить про зростання занепокоєння через російську агресію в країнах Балтії. Документ, датований 30 липня, був надісланий президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн і підписаний трьома єврокомісарами з країн Балтії, а також польським і фінським єврокомісарами.
У листі йдеться про «погіршення безпекового середовища» на тлі зростання частоти порушень повітряного простору та вторгнень дронів. Раніше керівництво Естонії також висловлювало занепокоєння з цього приводу. Лист став частиною низки тривожних сигналів щодо російської агресії, кульмінацією яких став візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня.
Реткліфф прибув до Москви з метою закликати Кремль уникати ескалації відносин із союзниками США, зокрема з Естонією, Латвією та Литвою. Це сталося після публікації The Wall Street Journal, яка посилалася на дані американської розвідки про можливе обмежене вторгнення Росії, що може відбутися цієї осені.
Балтійські дипломати підтвердили, що влітку надходили додаткові розвідувальні дані про російські операції «під чужим прапором», хоча ознак неминучої військової атаки не було. Проте, ці побоювання підсилюються нещодавніми випадками ймовірної причетності Росії до замахів та вторгнень дронів у країнах НАТО, зокрема в Німеччині, Польщі та Словаччині.
Країни Балтії, зокрема Латвія, Литва та Естонія, мають певні переваги у протидії російським загрозам. Вони вже давно попереджають про різні форми агресії з боку Росії та активно готуються до можливих атак. Всі три країни мають на меті витрачати 5% свого ВВП на оборону до 2035 року, а ЄС вже почав спрямовувати значні інвестиції в оборону регіону.
Естонія, зокрема, активно впроваджує новітні технології для забезпечення безпеки. Наприклад, компанія DefSecIntel Solutions розробила програмне забезпечення на основі штучного інтелекту, яке аналізує зображення для підвищення рівня безпеки. Також естонський стартап Wayren пропонує рішення для захисту обміну даними на полі бою.
Однак існують і слабкі місця. Переговори щодо наступного семирічного бюджету ЄС показали, що деякі країни, зокрема Німеччина, висловлюють бажання зменшити бюджет на оборону. Це викликає занепокоєння серед європейських посадовців, які бояться, що фінансування оборони може бути скорочено.
Лист єврокомісарів містить заклик до дій, зокрема про необхідність спрямування 115 мільярдів доларів на зміцнення інвестиційного середовища у прифронтових країнах. Автори підкреслюють, що активність російських дронів негативно впливає на бізнес-середовище та довіру громадськості до безпеки.
Серед запропонованих заходів – готовність реагувати на загрози критичній інфраструктурі, створення регіональних запасів товарів першої необхідності та укриттів. Водночас в листі не згадуються плани щодо створення так званої «дронової стіни», проєкту, який обговорювався раніше, але досі не реалізований.
Проект Rail Baltica, який має з’єднати країни Балтії з рештою ЄС, також стикається з труднощами. Його завершення заплановано на 2030 рік, але постійні зміни у проєктуванні та зростання витрат ставлять під загрозу його реалізацію.
