8 вересня 2026 року французький аналітик Клеман Молен повідомив, що українські Сили оборони змогли звільнити близько 200 квадратних метрів території на північ від Лиману, що стало значним кроком у контрнаступальних діях. Цю інформацію підтвердив американський Інститут вивчення війни (ISW) 14 вересня, заявивши про ліквідацію російського плацдарму навколо села Шандриголове.
Важливо, що український Генштаб і Третій армійський корпус, відповідальний за оборону Лиманського напрямку, протягом тривалого часу не коментували ці події. Однак 15 вересня бригадний генерал Андрій Білецький визнав, що під час операції «Вівальді» вдалося звільнити 75 квадратних кілометрів від російських військ, а ще 10 квадратних кілометрів було деокуповано. Він зазначив, що «добрі новини будуть, але наразі наші дії потребують тиші».
Проект DeepState оновив карту бойових дій, вказавши на звільнені 12,5 км² території біля Шандриголового. Це викликало запитання, чому українські військові та аналітики не повідомляли про контрнаступальні операції протягом кількох місяців, а також чому така тактика не є поширеною на Заході.
У розмові з аналітиком DeepState Романом Погорілим, яка відбулася напередодні офіційного оголошення Білецьким, він підкреслив, що важливо дочекатися офіційних заяв від Сил оборони. Погорілий зазначив, що багато західних аналітиків не розуміють реалії сучасної війни та поспішно публікують інформацію, не враховуючи безпеку військовослужбовців.
Він також навів приклад Куп’янська, де російські війська, незважаючи на інформацію про контроль над містом, не змогли утримати позиції, що вказує на важливість мовчання в оперативних питаннях. Погорілий наголосив, що успіхи українських військових рано чи пізно стануть відомими, але важливо дочекатися моменту, коли можна буде говорити про них без ризику для безпеки.
Таким чином, контрнаступальні дії на північ від Лиману є важливим етапом у війні, але їх успіх залежить від стратегічного підходу та обережності в комунікації.
