Україна висловила готовність обговорювати можливість взаємного припинення атак на критичну інфраструктуру, однак очікує від Сполучених Штатів конкретних гарантій. Попередні спроби встановити 30-денне «енергетичне перемир’я» навесні 2025 року завершилися взаємними звинуваченнями.
Зараз ситуація для Києва ускладнилася: українські удари по російських нафтопереробних заводах вже призвели до зниження виробництва пального та експорту з Росії. Питання, які об’єкти мають бути виключені з атак, хто контролюватиме виконання угоди та які наслідки можуть бути у разі її порушення, залишаються невирішеними.
14 вересня президент США Дональд Трамп повідомив, що Україна та Росія досягли домовленості про ненапад на енергетичні об’єкти. Однак, за словами президента України Володимира Зеленського, остаточні домовленості ще не були досягнуті, і Україна чекає на конкретні кроки з боку США.
«Якщо партнери готові забезпечити реальне бажання Росії не бити по нашій електриці, інших наших енергетичних об’єктах, критичній інфраструктурі, руху продовольства, то ми, звісно, готові забезпечити відповідну відсутність наших ударів», – зазначив Зеленський.
Зеленський підкреслив, що така угода повинна бути надійною та довгостроковою, а не тимчасовою. Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий на брифінгу 16 вересня наголосив на важливості чесного та справедливого припинення вогню.
У Москві також висловили готовність до обговорення ініціативи Трампа. Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав це «дуже гарною ідеєю», але додав, що для покращення ситуації з дизельним паливом необхідно забезпечити безпечне мореплавство та скасувати санкції.
Згідно з інформацією Financial Times, Україна вже кілька місяців пропонує Росії взаємне припинення атак на енергетичні об’єкти, але Москва до цього часу відкидала ці пропозиції. Водночас Кремль не поспішає погоджуватися на перемир’я до зими, сподіваючись, що удари по українській енергетиці посилять тиск на Київ.
Німецький аналітик Роланд Фройденштайн зазначає, що наразі жодна зі сторін не дала сигналу про реальність заяв Трампа. Він також підкреслює, що питання гарантій у разі порушення угоди залишаються відкритими.
Фройденштайн вважає, що можливі «пряники і батоги» з боку США можуть включати послаблення санкцій в обмін на дотримання угоди, але наразі жодна зі сторін не визначила чіткі умови.
Інший аналітик, Ігар Тишкевич, вважає, що визначення об’єктів, які підпадатимуть під угоду, може стати «пасткою для Зеленського». Він наголошує на необхідності Україні сформулювати власний список об’єктів, які не підлягають атакам, щоб уникнути нерівноцінного обміну вимогами.
Енергетичне перемир’я між Україною та Росією вже намагалися встановити у березні 2025 року, але тоді угода не була реалізована через невизначеність і звинувачення з обох сторін у її порушенні. Наразі, за словами аналітиків, обидві сторони мають обдумати свої позиції, щоб уникнути повторення минулих помилок.
