Відносини між Україною та Угорщиною залишаються напруженими, незважаючи на прихід нового уряду в Будапешті під керівництвом прем’єра Петера Мадяра. Нещодавно він проігнорував запрошення на установчий саміт “Карпатської ініціативи” та зробив зневажливі коментарі щодо України.
18 вересня 2026 року відбувся саміт “Карпатської ініціативи” в Івано-Франківській області, на який не приїхав угорський прем’єр. Мадяр не лише не відвідав захід, але й порівняв його з “сільським футболом”, що викликало обурення в українському суспільстві.
Крім того, угорський прем’єр двічі відмовився прийняти спікера Верховної Ради України Руслана Стефанчука, і досі не відповів на запрошення відвідати Україну. Це відзначає продовження політики Будапешта, яка блокує відкриття нових кластерів для української євроінтеграції.
Глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга охарактеризував заяви Мадяра як “безпідставно конфронтаційні”. Він підкреслив, що відмова угорського прем’єра від участі в саміті є серйозним ударом по двосторонніх відносинах.
Віталій Дячук, аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії, вважає, що такі заяви Мадяра є “дивним жестом”. Він зазначив, що присутність заступника посла Угорщини на саміті підтверджує, що Будапешт був залучений до процесів попереднього узгодження.
Мадяр також відмовився від будівництва нафтосховищ для України, незважаючи на підписаний меморандум між “Нафтогазом” та угорською компанією MOL. Це рішення викликало додаткові питання щодо намірів угорського уряду.
Незважаючи на те, що новий угорський уряд зробив певні жести доброї волі до України, включаючи позитивну реакцію на заяву Верховної Ради України про радянські репресії проти угорців Закарпаття, фактичні дії залишаються незадовільними. Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук не зміг зустрітися з угорськими посадовцями під час свого візиту до Будапешта.
Експерти вважають, що угорський прем’єр, можливо, уникає участі у саміті, щоб не загострювати питання прав угорської меншини на Закарпатті, яке залишається чутливим для Будапешта. Однак це ставить під сумнів готовність Угорщини до конструктивного діалогу з Україною.
Відзначається, що ігнорування запрошень та відмова від співпраці можуть свідчити про те, що Угорщина не зацікавлена у вирішенні конфліктів, а навпаки, прагне зберегти їх для політичних цілей.
